Притча "Про страх"

Одного разу почалася дуже сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно.

Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.

Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.

Вся змокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя та сміялась! Мама була дуже здивована:

– Що ти робиш? – запитала вона. –Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?

– А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мамо, дивись, я танцюю, – а небо мене фотографує!