Де діаспора в абсолютній більшості проголосувала за *банашку з антиєвропейськими гаслами.
Ну, звичайно, очевидно, що ці люди перебувають просто в загальноєвропейському правопопулістичному тренді. Де голосують проти емігрантів, за трампа місцевого взірця і все позостале. Але тут справа навіть не в цьому.
Як бачимо на прикладі і Румунії, і Молдови, діаспора перетворюється на, з одного боку, дуже важливу силу, яка багато що вирішує в електоральному сенсі.
Однак якщо раніше якось автоматично вважалося, що люди з-за кордону голосуватимуть за щось адекватне - мовляв, вони ж вже європейці - то румуни показали, що ніфіга.
А тепер давайте згадаємо наші 6 млн. біженців. З яких додому після перемир*я повернеться добре, якщо половина. А чим далі те перемир*я переноситься в часі - тим менше вертатимуться.
І от у мене питання - а за кого і що голосуватимуть ці люди? Нє, я розумію, що чимало людей просто заб'є і не буде взагалі витрачати час на доїзд до консульств/посольств. Але ж хтось поїде. І проголосує.
Враховуючи, як ми працюємо з діаспорою, виникає чітка аналогія з Румунією. Тобто, що є Румунія в Румунії. а є - в діаспорі. І вони майже не перетинаються з точки зору ідеологічних налаштувань та орієнтирів.
Тож, така ж історія невдовзі може очікувати й нас.
Дві України мало в чому будуть перетинатися. Але от голоси важитимуть однаково.
Що з того вийде, поки сказати складно. Але тенденція імхо вже чітко проглядається.
