В 1944 році популярною була пісня "С боєм взялі горад Брянск..." І там мінялися назви міст, типу останя вулиця взятого РККА міста - це наступна ціль. У Брянську - Мінська, у Мінську - Варшавська. І так до Берліна. І пісня наче називалась "на Берлін".
Так от. У 1960-70 роки у московських вузах студєнти масквічі любили співати цю ж пісню з продовженням.
Типу:
- с боєм взялі ми Паріж, горад вєсь прашлі / і на дальнєй уліце названіє прачлі /а названіє такоє/ прямо слово баєвоє /Мадрідская уліца...
І так співали всю географію, Лісабонская, Вашингтонская, вобщєм на скільки вистачало хмільних знань, аж до Токіо.
От ті студенти - зараз вже глибокі дєдушки/бабушки. основна група підтримки путіна.
І ось що цікаво: як ця пісня у них же уживалась з іншою:
- хатят лі рускіє вайни? - де як би ясно було - нє хатят.
Так ось цей поранений народ і досі так: спитаєш їх, так вони всі за мир. Але дійти треба до Лісабона.
А путін лише виражає їх глибинні "чаянія".
