Візит китайського лідера Сі Цзіньпіна з 7 по 10 травня 2025 року в кремлі сприйняли як велику геополітичну перемогу після багатьох років міжнародної ізоляції. З самого початку було зрозуміло, що парад і святкування 80-річчя перемоги були організовані насамперед для одного глядача — господаря з Китаю. Саме тому набір «корисних ідіотів» — від бульбафюрера до терориста з м’янми — виконував лише допоміжну роль. Кремлівському карлику було життєво необхідно створити гарну картинку для Сі, щоб отримати ще більше економічної допомоги, особливо на тлі руйнівного стану економіки росії.
У своїй заяві перед пресою путін відкрито заявив, що готовий створити максимально комфортні умови для китайських виробників на території країни, розуміючи, що угоди про локалізацію виробництва китайського автотранспорту, електроніки та машинобудівного обладнання повністю поховають деякі галузі російської економіки. Також було підписано низку ініціатив, які показують, що путін цілком готовий віддати економіку країни під управління свого сюзерена, ставши його найвірнішим васалом. А Китай, у свою чергу, не поспішає ставати для рф рівноправним партнером — навпаки, користуючись міжнародною ізоляцією москви, дедалі глибше заганяє кремль в економічну залежність.
Вторгнення росії в Україну та посилення економічних санкцій із боку Заходу кардинально змінили географію зовнішньоекономічних зв’язків рф, особливо в зовнішній торгівлі. Хоча китай і раніше мав важливе місце у торгівлі з росією, останніми роками його значення різко зросло.
Частка китаю в російському експорті подвоїлася з 15 % у 2021 році до 30 % у 2024 році. Після заборони ЄС на імпорт нафти та вугілля з росії Китай збільшив закупівлі, отримуючи вигоду від знижених цін.
Частка китаю в імпорті рф зросла з приблизно 25% у 2021 році до майже 50% у 2024 році. Особливо різке зростання відбулося в технологічному секторі. У категорії машин, обладнання та транспортних засобів частка китайських товарів у російському імпорті сягнула 70–90% у 2024 році. За більш ніж 500 з приблизно 1000 позицій технологічної продукції Китай є основним джерелом імпорту. Після виходу західного бізнесу з росії Китай отримав суттєву перевагу в ціноутворенні, диктуючи умови через домінування на ринку та ризикові премії, пов’язані із санкціями.
Домінування Китаю на російському ринку видно як у цивільному, так і у військовому секторах. Ринок автомобілів — яскравий приклад трансформації: за даними Асоціації європейського бізнесу, на початку 2021 року частка китайських брендів на російському авторинку становила лише 5%, тоді як на початку 2024 року — вже 40%. За оцінками Forbes Russia, китайська компанія Chery ще у 2023 році стала найбільшим іноземним автовиробником у росії. Geely та Great Wall Motor Company також увійшли до топ-10 іноземних компаній.
Російська оборонка також серйозно залежить від постачань з Китаю. За даними Київської школи економіки, рф майже повністю залежить від імпорту металорізального інструменту, оптики, радіо- та комунікаційного обладнання з Китаю. Причина — майже повне припинення імпорту з інших країн після початку повномасштабної війни, і нездатність російських виробників забезпечити заміну, особливо у ВПК.
У деяких випадках Китай є транзитною країною для західної продукції, що надходить до рф. Санкції значно ускладнили доступ до ключових товарів, особливо для військового виробництва. За оцінками Київської школи економіки, 18% імпорту рф з Китаю — це товари західного виробництва, які переправляються через Китай, ще 16% — це товари, виготовлені західними компаніями безпосередньо на китайських заводах.
З урахуванням вищесказаного, зміцнення економічних зв’язків із Китаєм стало ключовим політичним пріоритетом для рф. Після анексії Криму та вторгнення на Донбас у 2014 році росія активно шукала підтримки Пекіна, щоб компенсувати втрату західних ринків. Це помітно, зокрема, у валютній політиці: зросла частка юаня в міжнародних транзакціях. Санкції зробили для рф складним використання долара та євро.
Частка юаня в російських резервах зросла з 3% у 2017 році до 17% у 2021 році. Але понад половина резервів все одно зберігалася в західних валютах, які кремль втратив після введення санкцій у 2022 році. Зараз міжнародні резерви рф — це переважно золото та юані. Центральний банк проводить валютні операції в юанях і вважає цю валюту ключовою через ризики, пов’язані з іншими валютами.
Юань також почав домінувати у зовнішній торгівлі. На початку 2022 року ним розраховувалися лише за кілька відсотків операцій, а у 2024 — вже за третину. Зросла роль китайських банків у росії. Активи чотирьох китайських банків у рф значно зросли з 2022 року, хоча вони обслуговують переважно корпоративні платежі, без приватних клієнтів.
Політика рф щодо «дружніх» і «недружніх» країн дала поштовх розвитку китайського бізнесу. У 2023 році продажі китайських компаній у рф зросли на 225% порівняно з 2022 роком. Для компаній із «дружніх» країн ріст склав 30%, а з «недружніх» — лише 5%.
Попри пільгові умови, Китай не поспішає вкладати інвестиції в росію, дотримуючись принципу «спочатку стільці — потім гроші», де ціна «стільців» — часто завищена. Дані свідчать: нових китайських інвестицій практично немає. Загалом прямі іноземні інвестиції в рф скоротилися з 500 млрд доларів у 2021 році до 220 млрд доларів у 2024 році. Китайські інвестори залишаються пасивними. Частка іноземців, що володіють держоблігаціями рф, скоротилася з 3 трлн рублів до 0,9 трлн за 2021–2024 роки.
Міжнародна статистика це підтверджує. У 2022–2023 роках кількість чистих транснаціональних злиттів і поглинань у росії була негативною вперше в історії: більше компаній виходило з ринку, ніж заходило. Нових проєктів ПІІ — одиниці. У 2011–2019 роках щороку запускалося в середньому 300 проєктів на 18 млрд доларів. У 2022–2023 роках — лише 20 проєктів на 700 млн доларів на рік — менше, ніж у Замбії чи Домініканській Республіці.
Портфельні інвестиції скоротилися з 190 млрд доларів у першій половині 2021 року до 50 млрд у першій половині 2024 року. Китайські портфельні інвестиції в рф — лише 0,3%.
За даними Американського інституту підприємництва, останні великі китайські інвестиції (понад 100 млн доларів) у рф датуються 2021 роком.
Усе це свідчить: після вторгнення в Україну та санкцій Китай став де-факто сюзереном для росії. Залежність кремля від торгівлі з Пекіном перетворила рф на васала східного господаря. Китайські компанії міцно закріпилися на російських ринках і отримують великі прибутки. Але водночас Китай не поспішає інвестувати в росію, остерігаючись вторинних санкцій і політичної нестабільності.
Тож, цілком ймовірно, що вже у вересні цього року китайські «брати» зустрічатимуть путіна в Пекіні під гаслом «Сибір наш», ще раз підкресливши: хто васал, а хто справжній господар.
