Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.08.2025

1. Нафта відреагувала на атаки України по енергооб’єктах росії.  

- Ціни на нафту піднялися після того, як Україна посилила атаки на російські енергетичні об'єкти, що викликало занепокоєння можливим скороченням поставок російської нафти.  

- Ф'ючерси на Brent піднялися на 3 центи, або 0,04%, до $67,76 за барель. Ф'ючерси на американську WTI додали 7 центів, або 0,11%, до $63,73.  

- У неділю Україна здійснила атаку дронами по росії, внаслідок чого різко впала потужність одного з реакторів на одній з найбільших АЕС росії та виникла масштабна пожежа на експортному паливному терміналі в Усть-Лузі.

2. Термінал Новатек зазнав критичних пошкоджень.

- Атака українських дронів у порту Усть-Луга вдарила по діючому терміналу компанії Новатек. Ціль удару – установка низькотемпературної конденсації (кріогенного фракціонування газового конденсату), яка є «серцем» заводу та найдорожчою його частиною. Саме тут відбувається розділення газового конденсату на нафту, мазут, газойль та авіаційний керосин.  

- За річними показниками Новатек переробляє близько 7 млн тонн газового конденсату, випускаючи: нафту – 3 млн тонн, мазут – 1,5 млн тонн, газойль – 1 млн тонн, авіаційний керосин – 1 млн тонн.  

- За ринковими оцінками, щоденний обсяг продукції оцінюється приблизно у 12 млн доларів, що дає близько 0,4 млрд доларів на місяць. Це лише прямі втрати виробництва, без урахування шкоди обладнанню.  

- Вартість самого заводу може перевищувати 1 млрд доларів, а ремонт пошкодженої кріогенної установки в умовах санкцій є надзвичайно складним.

- Поповнення або заміна спеціального обладнання може коштувати від 50 до 300 млн доларів, і терміни відновлення невідомі.  

- Удар по терміналу не тільки завдав фінансових збитків сотні мільйонів доларів, але й ускладнив виробничий цикл, ускладнивши ремонт через обмеження на постачання обладнання та технологій з-за кордону.

- Ця атака серйозно підриває потужності Новатеку та демонструє вразливість російських енергетичних об’єктів перед сучасними засобами ураження.

3. Курська АЕС зупинила половину потужностей після атаки українських БПЛА.  

- Курська атомна електростанція на заході росії була змушена знизити вироблення на 50% після нічної атаки українських безпілотників.

- За даними «Росенергоатома», унаслідок влучання пошкоджено трансформатор власних потреб третього енергоблоку, що спричинило займання. Пожежу вдалося ліквідувати, однак блок довелося терміново розвантажити наполовину.  

- Йдеться про єдиний діючий блок станції, введений в експлуатацію ще у 1983 році та оснащений реактором РБМК-1000 — «чорнобильського типу». Його встановлена потужність складає 1000 МВт.

- Курська АЕС вважається ключовим елементом енергосистеми росії, адже забезпечує електроенергією понад 90% промислових підприємств регіону.

- Втрата половини потужностей створює серйозні ризики для стабільності електропостачання у Курській області, що додатково демонструє вразливість російської інфраструктури перед ударами українських дронів.

4. Україна завдала удару по ключовій насосній станції «Unecha» на магістральному нафтопроводі «Дружба» — важливому маршруту постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини.

- Це призвело до повної зупинки поставок на кілька днів. Трубопровід здатен передавати 1,2–1,4 млн барелів на добу. Через південну гілку щонайменше 230 000 барелів на добу транспортується до Угорщини і Словаччини.  

- Якщо брати цілу місткість мережі, доходи від експорту можуть сягати десятків мільйонів доларів на добу. Просто зупинка «Дружби» на 5 днів може коштувати кремлю понад $200 млн втрачених доходів — і це лише за середню пропускну здатність нафтопроводу.  

- Удар по нафтопроводу «Дружба» — стратегічний удар по фінансовим потокам кремля. Спричинені збої у поставках, втрата доходів, а також напруження серед європейських партнерів — усе це підтверджує ефективність таких атак як інструменту тиску на росію. Щоденні втрати можуть сягати сотень мільйонів доларів.

5. російський експорт зрідженого природного газу може скоротитися на 2% у 2025 році, незважаючи на плани зростання.

- Якщо ще навесні прогнозували постачання до 49 млрд кубометрів, то тепер максимальна оцінка становить лише 46 млрд кубометрів.  

- Ключовим фактором падіння стали санкції проти середньотоннажних проектів «Криогаз-Висоцьк» і «Портова», чий експорт обвалився майже на 70%. Хоча відвантаження з «Арктик ЗПГ-2» компанії НОВАТЕК тривають, і вже відправлено четверту партію, цього недостатньо, щоб компенсувати втрати.  

- Разом із падінням експорту очікується і скорочення видобутку газу — до 681 млрд кубометрів, що на 1% менше, ніж торік. Прогноз щодо трубопровідних постачань зберігається на рівні 115 млрд кубометрів, але це на 3% нижче від показників 2024 року.  

- Незважаючи на гучні плани кремля збільшити експорт ЗПГ до 241 млрд кубометрів у рамках Енергостратегії-2050, у січні уряд рф фактично визнав кризу в галузі, виключивши федеральний проєкт розвитку виробництва ЗПГ із переліку стратегічних ініціатив.

- Санкційний тиск та відсутність доступу до західних технологій ставлять під сумнів амбіції москви перетворитися на глобального постачальника ЗПГ.

6. Роснефть та ExxonMobil створюють СП разом з американськими компаніями

- російські нафтово-газові гіганти Роснефть і Газпром розпочинають масштабну інвестиційну програму в економіку США з видобутку вуглеводнів на Алясці. Ключовим елементом стратегії стане створення спільного підприємства з американською ExxonMobil.  

- Роснефть та Exxon будуть розробляти ділянки на шельфі Арктичного узбережжя Аляски та важкодоступні запаси в басейні затоки Прудо-Бей.  

- Попередній обсяг вкладень на першому етапі оцінюється у $10-15 млрд. Раніше путін відкрив американцям доступ до проєкту Сахалін-1.

7. У Японському морі зафіксовано нову хвилю маніпуляцій із сигналами позиціонування танкерів так званого «тіньового флоту», який обслуговує російські порти Далекого Сходу.

- За даними Lloyd’s List Intelligence, із грудня 2024 року виявлено щонайменше 11 випадків «спуфінгу» — підміни координат — за участю семи суден.  

- Танкери навмисно відключають або спотворюють сигнал AIS під час заходу в порти Східний, Находка та, ймовірно, Козьміно, щоб приховати завантаження російської нафти. Після цього вони знову активують передавачі, демонструючи фіктивні маршрути нібито транзиту. Характерною ознакою таких маніпуляцій є зміна осадки після «зникнення» судна з системи, що свідчить про завантаження.  

- У Находкінській затоці, за інформацією джерела, виник новий хаб для перевалки нафти «судно–судно» (STS) між підсанкційними і «чистими» танкерами. Це дає можливість маскувати походження російського вантажу перед його відправкою до Китаю, що дозволяє москві частково обходити санкційний контроль.  

- Ця практика ще раз підтверджує, що росія активно нарощує схеми прихованого експорту енергоносіїв, використовуючи небезпечні методи у міжнародних водах і підвищуючи ризики для судноплавства.

8. США пригрозили новими торговельними бар’єрами проти країн, які продовжують закуповувати російську нафту.  

- Посол США при НАТО Меттью Вітакер в ефірі Fox News заявив, що Бразилія та Китай мають бути готовими до можливих мит і вторинних санкцій.  

- За його словами, адміністрація Дональда Трампа має намір використати весь спектр інструментів тиску — від тарифів до дипломатії. Вітакер нагадав, що раніше запроваджені обмеження проти Індії викликали там невдоволення, однак Вашингтон і надалі домагатиметься скорочення закупівель російської нафти всіма великими імпортерами.  

- Дипломат підкреслив, що США активно постачають зброю союзникам по НАТО, які передають її Україні, а паралельно посилюють економічний тиск на країни, що допомагають москві обходити санкції через енергетичний сектор.

9. Україна ввела нові санкції проти російських олігархів та компаній.  

- Президент України Володимир Зеленський 23 серпня підписав два укази №612 та №613, які запроваджують санкції проти 67 юридичних та 96 фізичних осіб, пов’язаних із росією.  

- Серед фізичних осіб під обмеження потрапили: Людмила Очеретна, колишня дружинапутіна; Михайло Шеломов та Михайло Путін, двоюрідні племінники путіна; Карін Кнайсль, колишня міністерка закордонних справ Австрії, яка проживає в росії; Володимир Табак, генеральний директор АНО «Диалог», яка у 2024 році вже потрапила під санкції США за поширення «російської дезінформації» із використанням ІІ-технологій.  

- Серед юридичних осіб, на які поширюються санкції, – Пивоварна компанія «Балтика», яка раніше належала датському концерну Carlsberg і була продана російським бізнесменам.  

- Санкції передбачають обмеження на діяльність в Україні, блокування активів та заборону на ведення бізнесу. Новий пакет обмежень підкреслює прагнення України зменшити економічний вплив росії та осіб, наближених до кремля.

Більше на https://t.me/Omelyan_News