1. Вуглевидобувна галузь росії опинилася у глибокій кризі.
- За даними Росстату, у першому півріччі 2025 року збитковими стали вже 66% вугільних компаній проти 51,4% роком раніше. Причиною є різке падіння світових цін на вугілля, втрата ринків збуту та зростання логістичних і операційних витрат через санкції.
- кремль намагається гасити кризу точковими заходами: 30 травня уряд ухвалив пакет «порятунку», що передбачає відтермінування сплати податку на видобуток корисних копалин і страхових внесків до грудня, а також реструктуризацію боргів для найбільш закредитованих компаній.
- Однак ці кроки лише підтверджують, що російська вугільна промисловість опинилася на межі деградації.
2. Ринок лізингу в росії переживає новий обвал: у першому півріччі 2025 року обсяги нового бізнесу скоротилися на 45% — до 813 млрд рублів.
- Вперше за дев’ять років частка лізингових операцій у структурі ВВП опустилася нижче 1% і становить лише 0,9%. Причиною є падіння попиту, викликане високими відсотковими ставками та різким зниженням платоспроможності бізнесу і населення.
- Найбільший провал зафіксовано у роздрібних сегментах — лізинг вантажних і легкових автомобілів та будівельної техніки. Тут обсяги впали майже вдвічі — на 49%, до 646 млрд рублів. У корпоративному сегменті скорочення становило 21%.
- Загалом кількість угод обвалилася на 40% — до 132 тисяч, що відповідає рівню перших місяців після початку повномасштабної війни проти України.
- російська економіка, незважаючи на спроби кремля демонструвати «стабільність», продовжує втрачати ключові драйвери зростання.
3. У росії різко скоротилися обсяги державної підтримки малого та середнього бізнесу.
- За перше півріччя 2025 року вона склала лише 165 млрд рублів — майже на 40% менше, ніж торік. Це свідчить про те, що в умовах війни та санкцій кремль змушений урізати фінансування навіть для тих секторів, які офіційно називає «пріоритетними».
- Замість масових програм влада переводить допомогу у «точковий» режим, але фактично це означає, що значна частина підприємців залишилася без підтримки.
- На 2025–2030 роки москва обіцяє виділити 330 млрд рублів — на п’яту частину менше, ніж у попередній період. Грошей на розвиток малого бізнесу в росії більше немає, і він стає ще однією жертвою війни та бюджетних провалів кремля.
4. Один із ключових для малого й середнього бізнесу китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank — припинив розрахунки з росією після потрапляння під санкції ЄС.
- Платежі від російських компаній проходили ще близько місяця після оголошення обмежень, але з минулого тижня банк остаточно зупинив прийом коштів, пояснивши це «налаштуванням внутрішньої інфраструктури». Фактично йдеться про повну зупинку співпраці.
- Ще з 11 серпня Heihe почав поступово згортати роботу з російськими банками, а нині платежі не приймають і інші китайські фінансові установи, остерігаючись вторинних санкцій.
- Це паралізує розрахунки малого та середнього бізнесу рф, який і без того потерпає від падіння обсягів кредитування й дефіциту фінансування.
- Навіть на китайському напрямку, який кремль довго подавав як «рятівний», російські компанії опинилися відрізаними від фінансових потоків.
5. Ставки фрахту на перевезення російської нафти зростають через санкції та атаки дронів.
- У серпні 2025 року вартість доставки російської сирої нафти марки Urals з балтійських портів, зокрема Усть-Луги, до Індії піднялася до приблизно 6 млн доларів за рейс в один бік. У липні та на початку серпня тарифи складали 5,3–5,5 млн доларів. Зростання пояснюють новими санкціями ЄС та підвищеним попитом на танкери після збільшення обсягів завантаження.
- Аналогічно, перевезення з чорноморського порту Новоросійськ танкерами Suezmax (140 000 тонн) подорожчало до 5,5 млн доларів з 5,2 млн у липні. росія скоригувала серпневий план експорту західними портами на 200 тис. барелів на день через атаки українських дронів, що порушили роботу НПЗ та звільнили додаткові обсяги для експорту.
- Санкції ЄС та Великої Британії включають обмеження ціни російської нафти на 15% нижче середньої ринкової, зараз це близько 47,6 долара за барель, що значно нижче цілі G7 у 60 доларів. Обмеження скорочують доступ до західних послуг судноплавства та страхування для нафти, проданої вище порогу.
- Під санкціями перебувають понад 440 «танкерів тіньового флоту», які перевозять нафту до ключових покупців – Китаю та Індії. Попри це, західні судновласники повернулися на російський ринок у 2025 році через ціни нижче ліміту 60 доларів за барель, стабілізуючи доступність танкерів і частково стримуючи фрахтові ставки.
- Грецькі компанії були серед найбільш активних у відновленні перевезень. Порівняно з січнем 2025 року тарифи залишаються підвищеними: тоді доставка з Балтики до Індії коштувала 4,7–4,9 млн доларів за рейс.
6. Міжнародний союз біатлоністів (IBU) остаточно виключив російських спортсменів з відбору на зимову Олімпіаду-2026 у Мілані та Кортіні.
- У нових правилах немає положення про участь «нейтральних» атлетів, тож представники рф втратили шанс потрапити на Ігри. Причиною цього стала агресія росії проти України, через яку біатлоністи та інші спортсмени з рф ще у 2022 році були відсторонені від міжнародних змагань.
- Попри рекомендації МОК частково пом’якшити заборону, IBU залишився на жорсткій позиції. Таким чином, російський спорт зазнає ще одного гучного удару — після часткової участі лише 15 «нейтралів» на Олімпіаді-2024 в Парижі, тепер росіяни взагалі позбавлені присутності у біатлоні на головному зимовому турнірі світу.
7. Білий дім вважає, що європейські лідери намагаються зірвати ініціативи Дональда Трампа щодо «мирного врегулювання» війни в Україні.
- Трамп прагне якнайшвидше закінчити війну будь-якою ціною, навіть шляхом територіальних поступок москві, що йде всупереч інтересам Києва. У Вашингтоні звинувачують союзників у тому, що вони «затягують війну» та заважають реалізації його плану, тоді як сам Трамп намагається перекласти відповідальність і фінансові витрати на Європу.
- В адміністрації заявили: якщо ЄС хоче ескалації, то має сам нести за неї витрати, адже США не готові залишатися основним донором підтримки України. За інформацією джерел, лише Велика Британія та Франція діють більш «конструктивно», тоді як інші європейські столиці радять Києву не погоджуватися на «нереалістичні поступки» росії.
- Фактично, курс Трампа зводиться до спроби укласти угоду з кремлем будь-яким способом, нехтуючи українськими інтересами й гарантіями реального миру.
8. ЄС готує 19-й пакет санкцій проти росії.
- У 19-й пакет санкцій Євросоюзу, який наразі готує Єврокомісія, можуть включити обмеження проти всіх російських банків, заборону на доступ до цифрових хмарних технологій, заборону будь-якого наукового співробітництва з рф, а також нові санкції проти чотирьох найбільших нафто- та газодобувних компаній — «Лукойла», «Роснефти», «Газпрому» та «Новатеку».
- Ці пропозиції були внесені Литвою під час зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС.
9. Індія ігнорує тиск США щодо припинення імпорту російської нафти.
- Міністр нафти Індії Хардіп Пурі заявив, що імпорт сирої нафти з росії допоміг стабілізувати світові ринки і запобігти різкому стрибку цін. За його словами, закупівлі Індії відповідають механізму обмеження цін країн «Великої сімки» і не порушують міжнародних норм.
- Пурі підкреслив, що Індія навряд чи припинить імпорт, якщо не буде запроваджено глобальну заборону, оскільки це політичне питання свободи вибору країни, а не економічне. Він також спростував звинувачення у «пранні» російської нафти, назвавши їх хибними.
- Індія скористалася знижкою близько 20 доларів за барель через припинення закупівель Європою після початку війни в Україні. За даними Kpler, росія у 2025 році забезпечила 37% нафти для Індії, третього за величиною споживача у світі.
- Закупівлі відбуваються після зустрічі прем’єр-міністра Нарендри Моді з путіним на регіональному саміті в Китаї. Аналітики відзначають, що без російської нафти Індії складно компенсувати потреби у постачаннях, адже росія є другим за величиною виробником у світі.
10. Імпорт російської нафти: економія Індії зменшується, а політична ціна зростає.
- Індія заощадила щонайменше 12,6 млрд доларів на імпорті російської нафти за останні 39 місяців, однак ефективні знижки для індійських нафтопереробників поступово скорочуються й досягли мінімуму у 2024–2025 фінансовому році.
- Попри початкові значні знижки після відмови Заходу від російських енергоносіїв, у 2024–2025 роках економія Індії впала до 1,45 млрд доларів, тоді як у 2022–2023 вона сягала майже 4,9 млрд доларів.
- Причини — зниження світових цін на нафту, подорожчання фрахту та страхування «тіньового флоту» і поступове вирівнювання різниці між російською та іншою сировиною.
- Разом із економічними вигодами Нью-Делі отримав і нові ризики. Адміністрація Дональда Трампа вже запровадила додаткові 25% тарифів на індійський експорт до США, прямо пов’язавши їх із закупівлею російської нафти. Це може вдарити по індійських малих і середніх виробниках, тоді як вигоду від дешевшої сировини отримують великі нафтопереробні компанії.
- Політична ціна для Індії продовжує зростати: імпорт з рф став предметом конфлікту з Вашингтоном, тоді як для москви продаж нафти лишається головним джерелом валютних надходжень. Нью-Делі ж публічно відмовляється поступатися тиску США, наголошуючи на праві купувати нафту там, де це економічно вигідно.
- Таким чином, вигода Індії від «дешевої» російської нафти виявилася меншою, ніж прогнозувалося, тоді як геополітичні ризики і залежність від москви лише посилюються.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
