1. росія збільшила імпорт бензину з білорусі через паливний дефіцит.
- росія вчетверо наростила закупівлі білоруського бензину, намагаючись подолати дефіцит пального, який охопив понад 20 регіонів країни. У вересні імпорт бензину з білорусі зріс до 49 тисяч тонн — це у чотири рази більше, ніж у серпні.
- Крім того, поставки дизельного пального склали 33 тисячі тонн. Попри зростання експорту до росії, білоруські НПЗ продовжують активно використовувати російські порти для постачання власного пального до третіх країн.
- У вересні обсяг транзиту через російську територію збільшився на 1% порівняно з попереднім місяцем — до 140 тисяч тонн. Водночас за дев’ять місяців 2025 року транзит упав майже на 40% у річному вимірі — до 1,17 мільйона тонн.
- Це пов’язано зі скороченням переробки на білоруських нафтопереробних заводах — Новополоцькому та Мозирському, які здатні переробляти до 12 мільйонів тонн нафти на рік, але фактично працюють із навантаженням не більш ніж на три чверті.
- Зростання експорту бензину з білорусі підкреслює глибину паливної кризи в росії, яка посилюється наслідками санкцій, зношеністю нафтопереробних потужностей і серією атак безпілотників на НПЗ.
2. росія закладає у бюджет значні знижки на газ для Китаю, що поглиблює втрати від експорту.
- Уряд росії планує продавати газ Китаю майже на 40% дешевше, ніж іншим закордонним споживачам. Це випливає з базового прогнозу Міністерства економічного розвитку рф, поданого до Держдуми разом із проектом федерального бюджету.
- Згідно з документом, середня ціна російського газу для Європи та Туреччини у 2026–2028 роках складе $356,7 за 1000 кубометрів, тоді як для Китаю – лише $243,6. Таким чином, різниця між напрямами становить 31,7%. У поточному році розрив ще більший — 38,1% ($248,7 проти $401,9).
- Для москви це означає відчутне скорочення доходів бюджету, третина якого формується за рахунок експорту енергоносіїв. За оцінками російського уряду, у 2026–2027 роках експортна ціна на нафту буде нижчою від прогнозованої на 9–10%, а на газ — на 4–5%.
- Крім того, росія ризикує втратити рештки свого європейського ринку, адже Єврокомісія погодила план по повній відмові від російських енергоносіїв до кінця 2027 року.
- Спроба компенсувати ці втрати через Китай також виглядає сумнівною. Під час візиту путіна до Пекіна у вересні «Газпром» оголосив про намір збільшити експорт до 56 млрд кубометрів на рік за рахунок «Сили Сибіру» та «Дальневосточного маршруту». Проте Китай не підтвердив підписання жодних зобов’язуючих документів щодо нових газопроводів «Сила Сибіру-2» і «Союз Восток».
- Фактично росія погоджується продавати стратегічні енергоресурси Китаю за демпінговими цінами, втрачаючи мільярди доларів потенційного прибутку, аби лише утримати хоч якийсь експорт після втрати європейського ринку.
3. росія змушена збільшувати знижки на нафту для Індії через падіння попиту та санкційний тиск.
- росія подвоїла знижки на нафту Urals для Індії, намагаючись утримати покупців попри зростання витрат на логістику і скорочення валютних надходжень.
- У листопаді дисконт на російську нафту складе від $2 до $2,5 за барель — удвічі більше, ніж у липні–серпні, коли він становив близько $1. москва змушена поступатися в ціні, оскільки Індія все активніше диверсифікує імпорт і веде переговори зі США щодо поставок з альтернативних джерел.
- За оцінками компанії Kpler Ltd., у жовтні імпорт російської нафти в Індію становитиме близько 1,7 млн барелів на добу — на 6% більше, ніж у вересні, але все ще нижче торішніх показників.
- Розширення знижок свідчить про посилення тиску на російський нафтовий експорт, який дедалі більше залежить від азійських покупців.
- Зниження цінового потенціалу і витрати на «тіньовий флот» призводять до подальшого скорочення прибутків кремля від продажу нафти.
4. росія збільшила видобуток нафти у вересні, але все ще відстає від квоти ОПЕК+.
- росія наростила видобуток сирої нафти у вересні до 9,37 млн барелів на добу, що на 193 тис. барелів більше, ніж у серпні. Це найбільше щомісячне зростання з квітня, коли країни ОПЕК+ почали поступово повертати обсяги видобутку на світовий ринок.
- Втім, за підрахунками агентства, реальний видобуток у росії залишився на 47 тис. барелів нижчим за її квоту, навіть із урахуванням переглянутих компенсаційних скорочень.
- Це свідчить про труднощі москви у виконанні зобов’язань перед альянсом, який відновлює обмежене виробництво, щоб зміцнити частку на ринку.
- Посилення атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи призвело до зменшення обсягів переробки сирої нафти та зростання експорту необроблених барелів, через що російські порти працюють на межі транспортних потужностей.
- Через санкції Заходу москва засекретила більшість даних про видобуток, що ускладнює незалежну перевірку.
- Спостерігачі за ринком покладаються на супутникове відстеження танкерів та оцінки роботи НПЗ. За оцінками Bloomberg, вересневі показники ближчі до попереднього компенсаційного плану ОПЕК+, який передбачав видобуток 9,36 млн барелів на добу, тоді як нова квота становить 9,42 млн барелів.
- Таким чином, попри зростання, росія залишається нижче своїх цільових обсягів, що вказує на обмежені можливості для нарощування видобутку на тлі тиску санкцій, дефіциту технологій і зростаючих логістичних проблем.
5. кремль заморожує витрати Фонду нацдобробуту, побоюючись глибшої фінансової кризи.
- російський уряд вирішив фактично припинити використання Фонду національного добробуту (ФНД), який із початку повномасштабної війни став головним джерелом для покриття дефіциту бюджету.
- За три роки з фонду зникли майже дві третини його ліквідних активів. Згідно з проєктом бюджету, у 2026 році Мінфін рф планує вилучити з фонду лише 38,5 млрд рублів, тоді як надходження становитимуть 78,3 млрд.
- У 2027 році ФНД не використовуватиметься взагалі, а в 2028-му очікується його поповнення на 342 млрд рублів завдяки нафтовим доходам.
- Перед війною резерви ФНД перевищували $113,5 млрд, або 7,3% ВВП росії. Нині ліквідні активи скоротилися до $50,3 млрд (1,7% ВВП). Значна частина коштів була витрачена на фінансування дефіциту бюджету, субсидії оборонним підприємствам і підтримку падаючих доходів регіонів. кремль вирішив зберегти залишки фонду «на чорний день», рішення не витрачати кошти означає, що у кремлі готуються до подальшого погіршення ситуації.
6. Центробанк рф визнав порушення під час захоплення державою приватних активів.
- Центральний банк росії вперше поставив під сумнів законність дій влади щодо експропріації приватних компаній. Регулятор виявив порушення прав міноритарних акціонерів під час захоплення державою золотодобувної компанії «Южуралзолото».
- За даними агентства, Московська біржа подала скаргу до ЦБ через порушення закону під час вилучення контрольного пакета акцій у мільярдера Константіна Струкова.
- Близько 10% акцій компанії належать роздрібним інвесторам, чиї права держава проігнорувала. Цей випадок демонструє зростаючі ризики для будь-яких інвестицій у російські акції.
- Навіть формальні гарантії захисту власності більше не діють, і купівля цінних паперів у рф стає фінансово небезпечним кроком, адже будь-який актив може бути вилучений без компенсації.
- Реакція Центробанку стала першим сигналом внутрішнього спротиву у російських елітах проти масового переділу власності. У структурах ЦБ та Мінфіну дедалі більше невдоволення тим, що російська економіка перетворюється на командну систему радянського типу, підпорядковану військовим потребам.
- Від початку повномасштабного вторгнення в Україну влада рф конфіскувала активи на суму близько $50 млрд, включно з власністю західних компаній — це найбільший переділ майна з 1990-х років.
7. Туреччина зменшує залежність від російського газу.
- До 2028 року Туреччина забезпечуватиме понад половину потреб у газі за рахунок власного видобутку та імпорту ЗПГ зі США. Це ставить під загрозу позиції росії й Ірану — головних постачальників трубопровідного газу.
- Вашингтон тисне на союзників по НАТО, закликаючи скоротити зв’язки з москвою та Тегераном. Анкара ж прагне енергетичної незалежності та ролі регіонального газового хаба.
- Частка росії в постачанні газу Туреччині знизилася з понад 60% у 2005-му до 37% у 2025-му. Контракти з росією та Іраном добігають кінця, а Туреччина планує продовжити лише частину — на гнучкіших умовах. До 2028 року країна зможе забезпечувати понад 26 млрд кубометрів газу з власних джерел і контрактів на ЗПГ, тоді як імпорт американського ЗПГ подвоїться та покриватиме понад половину попиту.
- Анкара дедалі більше орієнтується на США та власні ресурси, що може остаточно послабити вплив москви на європейському газовому ринку.
8. ЄС погодив план повної відмови від російських енергоносіїв до 2028 року.
- Посли країн Євросоюзу попередньо схвалили план Єврокомісії щодо повного припинення закупівель російської нафти та газу до 2028 року.
- Незважаючи на заперечення Угорщини та Словаччини, документ може бути ухвалений без одностайного голосування — рішення приймається в межах торговельної, а не санкційної політики, що дозволяє Раді ЄС затвердити його кваліфікованою більшістю вже 20 жовтня.
- План Єврокомісії передбачає остаточне скорочення залежності від російських енергоресурсів і перехід на альтернативні джерела постачання — зокрема, збільшення імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) зі США та Катару, розвиток відновлюваної енергетики та розширення міждержавних енергомереж.
- ЄС планує остаточно позбутися російської нафти й газу вже за три роки — крок, який стане однією з найболючіших поразок кремля на енергетичному фронті.
9. Литва посилює контроль за обходом санкцій проти росії та білорусі.
- З 15 жовтня митниця Литви запроваджує жорсткіші перевірки походження імпортованої деревини та лісоматеріалів. Це рішення пов’язане з необхідністю суворішого дотримання санкцій ЄС, які з 2022 року забороняють імпорт до Євросоюзу продукції російського та білоруського лісопромислового комплексу.
- Тепер для підтвердження походження товарів імпортери мають надавати: — детальну інформацію про виробництво, використану сировину, її постачальників і країну походження; — документи про придбання або заготівлю деревини, а також інші докази її походження; — переклад усіх документів литовською мовою.
- Якщо походження продукції не підтверджене належним чином, вантаж не буде допущено до вільного обігу. Відповідальність за неправдиве декларування, навіть ненавмисне, несе імпортер.
- За оцінками литовських митників, такі заходи мають перекрити спроби постачати російську та білоруську деревину під виглядом сировини з третіх країн — схему, якою активно користуються російські трейдери після введення санкцій ЄС.
10. Німецький виробник Knauf не зміг продати бізнес у росії.
- Німецький виробник будівельних матеріалів Knauf Group заявив, що спроби продати свій бізнес у росії, які тривають із квітня 2024 року, завершилися безрезультатно.
- Потенційний покупець відмовився від угоди, повідомила компанія у вівторок. Згідно з офіційною заявою, російські активи Knauf тимчасово залишатимуться під управлінням місцевого менеджменту, який діятиме «в повній відповідності до санкцій».
- Компанія, яка має понад 4000 співробітників у росії та підприємства з видобутку сировини, виробництва і збуту, зазначила, що продовжить шукати варіанти виходу з ринку.
- Knauf — один із найбільших європейських виробників гіпсокартону та ізоляційних матеріалів — зіткнувся з тими самими труднощами, що й інші європейські компанії, які намагаються позбутися російських активів після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
- Невдача з продажем російського бізнесу Knauf відбувається на тлі зусиль Євросоюзу посилити тиск на москву та спрямувати прибутки від заморожених російських активів на підтримку оборони й відбудови України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
