З одного боку, зустріч пройшла без ексцесів — і це добре, а з іншого — вона виявилася безрезультатною, а це для нас дуже погано. І мова не про «Томагавки».
Я щиро сподіваюся, що президент України не настільки ідіот, щоб вірити в те, що після цієї зустрічі США нададуть Україні «Томагавки». Ні, я розумію, що свій електорат він якраз вважає за ідіотів і тому щедро вішає локшину на вуха, обіцяючи те, чого не буде — від зарплат учителям по 4000 євро на місяць до «кінця епохи брехні» і від «плану перемоги Зеленського» до 3000 ракет до кінця 2025 року, з яких 2000 у нас нібито вже мали б бути. Як мінімум, в оточенні Зеленського є кілька людей, які могли б пояснити йому, що згадування про ракети «Томагавк» Білий дім використовує як інструмент тиску на РФ, що їх усього близько 4000, що це ракети морського базування, а кораблі та підводні човни для їх запуску нам не нададуть, як і наземних установок Typhon, яких обмаль. І навіть спроба звалити на Путіна та його телефонну розмову з Трампом неотримання «Томагавків» виглядатиме дурнею та слабкістю.
У підсумку цього візиту до Вашингтона Зеленський не отримав результату, який міг би продемонструвати як досягнення. Хоч якийсь результат. Його немає. А його заява: «Ми пропонуємо США угоду. Ми даємо їм дрони, а вони — нам “Томагавки” та інше озброєння», — уже викликала негативну реакцію серед військових. Бо вчора у військових чатах писали: «У нас теж є пропозиція до Зеленського. Дайте дрони військовим нашим — і ми Путіна до миру примусимо». Така реакція — точно не той результат, яким може пишатися президент України.
Хоча залишається припущення, що ця зустріч була потрібна Трампу для обговорення із Зеленським чогось дуже непублічного, чого не хотілося довіряти навіть закритій телефонній лінії. Наприклад, для фіналізації умов так званого «плану Трампа». Тим більше, що після телефонної розмови Зеленського з європейськими лідерами прем’єр Британії Кір Стармер запропонував попрацювати з США над публічним проєктом мирної угоди для України відповідно до «плану Трампа» з 20 пунктів для Гази. Про це пише Axios.
До речі, як там поживає «план перемоги Зеленського», якому 16 жовтня виповнився рік? Може, наш генератор гучних заяв і порожніх обіцянок хоче відзвітувати, як він реалізовується? І, до речі, що там із «планом стійкості Зеленського»? 19 листопада буде рік із дня його проголошення. Про це поговоримо за місяць. А зараз — питання до результатів цієї поїздки.
А ще одним із результатів є те, що Єрмак знову літав на президентському літаку — знову за наш із вами рахунок, знову безрезультатно, і знову, щоб використати літак, він узяв на борт стюардесою Свириденко, яка у вільний час підпрацьовує прем’єркою України й навіть під час цього візиту провела кілька офіційних, але абсолютно безрезультатних зустрічей. І вже після прильоту до США Єрмак відправив стюардесу Свириденко назад до України. Чому? Бо більше вона йому була не потрібна. Назад Єрмак планував повертатися із Зеленським. Тут усе стабільно.
Але, повертаючись до результатів візиту президента до США, варто згадати ще одну його заяву. Зеленський погодився зі словами Трампа, що Україна та РФ мають зупинитися там, де перебувають зараз. «І після цього почати говорити про те, які кроки необхідно зробити для довготривалого миру», — додав Зеленський. Ця заява й дає відповідь на те, що сталося з «планом перемоги Зеленського» і чому слово «перемога» взагалі зникло з виступів президента. Але не дає відповідей на питання, як сьогодні стабілізувати фронт не займаючись мобілізацією та не забезпечуючи ЗСУ всім необхідним на потрібному рівні. А саме це і відбувається. Але пасивна позиція в цих питаннях точно не примусить Путіна зупинити війну. Інших результатів поїздки поки немає. На жаль.
