1. Українські дрони вразили два великі російські енергооб’єкти — під Самарою та в Оренбурзі.
- У ніч на 19 жовтня українські безпілотники атакували два ключові підприємства російського паливно-енергетичного комплексу — Оренбурзький газопереробний завод і Новокуйбишевський нафтопереробний завод під Самарою.
- Внаслідок удару по заводу в Оренбурзі, що належить «Газпрому», було пошкоджено інфраструктуру та загорівся один із цехів. Сервіс NASA Firms зафіксував масштабну пожежу в районі вузла фракціонування й складу з цистернами.
- Підприємство є найбільшим газохімічним комплексом у світі, його річна потужність сягає 37,5 млрд кубометрів газу. Завод розташований за 1500 км від лінії фронту, що свідчить про зростаючі можливості українських безпілотників.
- Водночас удари було завдано по Новокуйбишевському НПЗ компанії «Роснефть» у Самарській області. На заводі потужністю понад 8 млн тонн на рік спалахнула пожежа.
- Це вже третя атака на підприємство за останні два місяці. Раніше через пошкодження обладнання завод кілька разів зупиняв роботу.
- Атаки в глибокому тилу підривають стабільність російського енергосектору, знижують обсяги переробки палива та змушують москву перекидати ресурси на захист промислової інфраструктури замість підтримки фронту.
2. Доходи росії від нафти й газу у вересні знову впали до мінімуму з 2022 року.
- Попри спроби переорієнтувати експорт на Азію й обійти санкції, прибутки скорочуються, а бюджет відчуває дефіцит. Ціна Urals тримається нижче $70 за барель, знижки для покупців і витрати на логістику з’їдають маржу. Половина доходів рф як і раніше залежить від енергоресурсів, що робить фінансову систему вразливою до будь-яких коливань ринку.
- Дірку в бюджеті влада намагається закривати за рахунок внутрішніх запозичень, а регіони вже стикаються зі скороченням дотацій і замороженням інфраструктурних проектів. Основні витрати спрямовуються на оборону й соціальні виплати, тоді як цивільна економіка залишається без підтримки.
- Ослаблення рубля тимчасово збільшує номінальну виручку, але не змінює ситуацію.
- Економіка рф фактично перейшла у режим виживання: експортна система працює на межі, а нові джерела зростання так і не з’явилися.
3. росію очікує рецесія у 2026 році — навіть кремлівські аналітики визнають кризу.
- російська економіка з великою ймовірністю увійде в рецесію у 2026 році. Про це свідчить аналітичний звіт Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), який працює під егідою уряду рф.
- У документі зазначається, що зведений індикатор ризику рецесії перевищив критичний поріг, що сигналізує про очікуване скорочення фізичного обсягу ВВП.
- Основною причиною названо підвищення процентних ставок, яке вже почало пригальмовувати інвестиційну активність.
- Тимчасове зростання 2025 року зумовлене лише штучним розігрівом споживчого попиту перед підвищенням податку на додану вартість.
- Після цього економіка втратить імпульс і почне скорочуватися. Погіршення макроекономічних показників створює ризики для банківської системи, яка вже перебуває під тиском санкцій і дефіциту ліквідності.
- Світовий банк також прогнозує, що економічне зростання росії у найближчі роки не перевищить 1%, що свідчить про затяжну стагнацію економіки воєнного типу.
4. У росії готують нові мита: товари західних брендів знову подорожчають.
- російська влада планує запровадити підвищені імпортні мита не лише на продукцію з країн, які кремль вважає «недружніми», а й на товари, що випускаються під західними торговими марками.
- Таким чином москва намагається перекрити «сірі» схеми, через які імпортери досі завозили у країну європейські та американські товари.
- Імпортери часто приховують справжнє походження — французький одяг оформлюють як сербський чи китайський, а італійську плитку — як турецьку.
- Тепер же митники враховуватимуть не лише країну виробництва, а й власника бренду. У результаті ціни на товари західних марок у росії зростуть ще більше. Уже зараз мита від 20% до 50% діють на десятки категорій — від парфумів і пива до металопродукції та автоприцепів.
- Фактично кремль визнає провал своєї програми «імпортозаміщення». Після років пропаганди про «економічну незалежність» росія змушена підвищувати податки й мита, що вдарить насамперед по власних громадянах.
- У той час як Україна впевнено розширює співпрацю із західними партнерами, російська економіка дедалі глибше занурюється в санкційну ізоляцію.
5. росія використовує «тіньовий флот» для перевалки санкційного ЗПГ у водах Малайзії.
- Поблизу узбережжя Малайзії зафіксовано перевалку російського зрідженого природного газу (ЗПГ) у відкритому морі — перший задокументований випадок такого типу. Операція свідчить про дедалі складніші маршрути, які москва використовує для обходу західних санкцій.
- Супутникові знімки та дані відстеження суден показали, що танкер «Perle», який перебуває під санкціями США, стоїть на якорі паралельно іншому судну приблизно за 90 кілометрів від східного узбережжя Малайзії — ознака морської перевалки вантажу.
- Такі операції рідко проводяться з ЗПГ через їхню технічну складність. «Perle» було завантажено на російському заводі «Портова» ще у лютому.
- Після кількох місяців простою судно в липні вирушило до Азії, обігнувши мис Доброї Надії. Це, ймовірно, перша поставка газу з цього заводу майже за рік — відтоді, як у січні США ввели проти нього санкції.
- Танкер керується компанією Dreamer Shipmanagement, зареєстрованою в Дубаї за тією ж адресою, що й низка структур, пов’язаних із формуванням російського «тіньового флоту».
- Операція поблизу Малайзії демонструє, як росія дедалі глибше занурюється в тіньові схеми транспортування енергоресурсів, ризикуючи екологічною безпекою регіону й посилюючи міжнародну ізоляцію.
6. Австрія підтримала новий пакет санкцій ЄС проти росії.
- Австрія змінила позицію та погодилася підтримати новий, 19-й пакет санкцій Європейського Союзу проти росії. Це рішення усуває головну перешкоду перед голосуванням, яке відбудеться у понеділок під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі.
- У заяві МЗС Австрії наголошується, що країна підтримує подальший тиск на москву та схвалить новий пакет обмежень.
- Серед запланованих заходів — енергетичні та фінансові санкції, включно із забороною на імпорт російського скрапленого природного газу з 1 січня 2027 року.
- Раніше ухвалення пакета блокувалося вимогами Відня щодо компенсацій за втрати Raiffeisen Bank через санкційні штрафи.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
