"Давайте сьогодні розповім про плюси та мінуси євро як єдиної валюти" - Павло Вернівский

Почнемо з плюсів.

Першою перевагою єдиної валюти є збільшення торгівлі між країнами, які користуються цією валютою. І давайте на простому прикладі поясню як ця перевага працює. До появи євро, в кожної країни була своя власна валюта. В Німеччині дойчмарка, в Франції - франк. І коли, наприклад, французька компанія хотіла продавати власну продукцію в інші країни Європи, то в них виникала наступна проблема. Німці могли купувати цю продукцію лише за німецькі дойчмарки. Італійці за ліри. Голландці за гульдени. І так далі. Тому кожен європейський експортер був змушений працювати з великою кількістю різноманітних європейських валют. А це в свою чергу створювало додаткові адміністративні та транзакційні витрати повʼязані з обліком та обміном цих валют. Більше того, коли компанія веде фінансовий облік у різних валютах, курси яких ще й постійно змінюються по відношенню одна до одної, то це створює додаткові фінансові ризики. Ну уявіть собі, що французька компанія встановила певну фіксовану ціну на власну продукцію на ринку Німеччини. А курс постійно змінюється. І це значить, що кожного разу компанія при конвертації буде отримувати різну сумму у франках за одну й ту саму сумму дойчмарок. Звичайно, при невеликих доходах такі коливання не є критичними, але коли дохід компанії вимірюється мільярдами, то зміна курсу лише на декілька відсотків означатиме дододаткові збитки чи прибутки від курсових різниць на десятки мільйонів. Повірте, це досить серйозна проблема навіть в сучасному світі! І в нових відео я більш детальніше розповім про цю проблему.

Ну і звичайно, європейці намагались боротись з цією ситуацією. Ще до появи єдиної валюти, вони розробили механізм з цікавою назвою «Змія в тунелі», де курси мали триматись в межах обмеженого коридору. Потім його замінив Європейский механізм валютних курсів з такими ж принципами роботи. Однак, всі ці механізми не були ідеальними, тому поступово приходило розуміння, що треба створити якусь єдину валюту

Теоретично, європейці могли перейти на долар, але провідні європейські країна не хотіли попадати в залежність від США. Також окремі країні не хотіли приймати за еталон валюту іншої країни, як це було з дойчмаркою. Тому було прийняте компромісне рішення створити єдину валюту, яку б не контролювала жодна країна, а натомість це робив би якись міждержавний незалежний орган.

Другою перевагою такої валюти була цінова стабільність. Частково ця стабільність випливала з усунення валютних ризиків. Адже при єдиній валюті компанії могли краще прогнозувати грошові потоки, які вже не залежали від валютних коливань. І це в свою чергу впливає на політику ціноутворення компанії і сприяє стабілізації цін. Ну і другим фактором стабільності є бюджетна дисципліна, бо жодна з країн не може контролювати емісію євро.

Третьою перевагою єдиної валюти є можливість впливати на інші країни. Ну умовно кажучи, окремо взятій європейській країні важко переконати торгових партнерів з інших частин світу взяти за основу розрахунку по торговим операціям їхню валюту. В кращому разі, вони погодяться на компромісний варіант розраховуватись відомою резервною валютою, чи доларом, чи британським фунтом. І зовсім інша справа, коли цілий ряд впливових країн мають однакову валюту. Їм набагато легше переконати своіх торгових партнерів брати за основу розрахунку саме євро, а не інші валюти. І доречі, саме за рахунок цього колективного впливу, євро перетворився в другу по впливості валюту у світі. Ну і також цей статус дозволяє зменшити валютні ризики, які могли б виникнути при використанні інших валют.

Це якщо коротко про переваги, а тепер давайте поговоримо про недоліки.

Одним з головних недоліків євро є втрата грошової незалежності. Ну і тут ви можете в мене запитати. А хіба це проблема коли уряд змушують жити по наявним засобам та забирають можливість бездумно друкувати гроші. Скажу так. Особисто на мій погляд власна валюта це як інструмент. І в залежності в чиїх руках він знаходиться, то таким буде і результат. Якщо країною керує слабкий, корумпований та популістський уряд, то в цій ситуації дійсно краще, щоб уряд не міг контролювати емісію. Однак, коли до влади прийде професійний та зацікавлений у розвитку держави уряд, то відсутність такого інструменту як власна емісія дуже серйозно обмежить можливості цього уряду.

Окрім того, кожна країна в світі періодично зтикається з кризами та економічними труднощами. І хоча зараз часто пропагується ідея шокової терапії. Мається на увазі урізанні бюджетних витрат. Але в той же час всі провідні країни в світі продовжують використовують абсолютно протилежний інструмент кейнсіанського дефіцитного стимулювання для подолання цих криз.

Другий недолік - це різні економічні умови в країнах-учасниках. Що я маю на увазі? Учасники єврозони знаходяться в різних економічних умовах та на різних етапах розвитку. І якщо такі країни як Німеччина чи Франції увійшли в Єврозону вже розвиненими і їм це було вигідно, то інші країни як Греція ще не встигли досягти такого рівня розвитку щоб отримати всі переваги єдиної валюти. Плюс до того, в країни єврозони відрізняються по темпам зростання, рівню безробіття та інфляції. Країни з більш високим темпами інфляції потрібують більших відсоткових ставок. А країни з високим безробіттям низьких відсоткових ставок. Однак, через єдину валюту та єдину монетарну політику, для всіх країн єврозони ЄЦБ встановлює єдину відсоткову ставку, яка може приносити одній краіні, а наносити шкоду іншій країні. Як це було на прикладі з Італією чи Грецією.

Ну і третім недоліком є парадокс єдиної валюти. В чому він полягає? На днях в мене вийшло відео як США моніторять інші країни на предмет валютних маніпуляцій. І однією з країн яка регулярно попадає в список моніторингу це Німеччина.

А коли країна попадає в цей список моніторингу, то це значить, що курс валюти країни недооцінений. У цьому випадку курс євро щодо долара занижений. І була б воля США, то вони вимагали б від Німеччини підвищення курсу євро. Однак до Єврозони входить не лише Німеччина, а й інші країни. І не всі мають торговий профіцит як Німеччина. Наприклад, у Греції торговельний дефіцит. А це означає, що для вирівнювання торгівлі грекам потрібно девальвувати євро.

І тут проявляється парадокс. Щодо Німеччини, курс євро вважається заниженим. А для економіки Греції, курс євро завищений. Тому для Німеччини поточний курс євро вважається вигідним та дає торговельну перевагу перед США. Для Греції цей курс невигідний зовсім.