Позитив народився ще на вихідних. По-перше, вдалось домовитись про завершення найдовшого шатдауну в історії США. Який хоч і обмежено, але тиснув на ринки. Трамп поставив новий рекорд, побивши свій власний рекорд, і тепер рекордний час шатдауну складає 43 дні. Хто зна, чи був це останній рекорд Дональда. А потім ще й президент США оголосив про американську зимову підтримку, просто такі нагло вкравши ідею президента України. Пообіцявши всіх не мільярдерам чек на 2000 доларів. Що правда, злякавшись щедрості боса, на телеканали відразу вийшов Бесент, міністр Фінансів, і почав говорити, що все не так однозначно і не факт, що чеком, і не факт що всім і хто зна коли. Що і логічно, бо борг США продовжує не дуже контрольовано зростати і простору до додаткової щедрості не дуже й є. Тим не менш, ринки з оптимізмом зростали з понеділка, поки не дістались четверга. А тут почалися розпродажі і святому для поточних ринків – акціях NVIDIA і всьому всесвіту Штучного Інтелекту. Що опустило індекс S&P500 за один день на 1,6%, втративши маже всі завоювання попередніх днів. В результаті, на ранок п’ятниці індекс S&P500 відкривається з позначки 6737 пунктів, що лише на 17 пунктів вище, ніж тиждень тому. А біткоїн на цій хвилі так і взагалі полетів нижче 100 тисяч доларів за одну штуку невідомо чого і зранку в п’ятницю торгується на позначці 97 тисяч. Після такого розпродажу ринки завмерли, як у перші грі з одного відомого корейського серіалу, і поки не вирішили, що робити далі.
Тим більше Трамп, схоже, передивився нещодавно прекрасне кіно «Хвіст виляє собакою» і зіткнувшись з новою хвилею скандалу імені Епштейна, вирішив розпочати маленьку переможну війну. Албанія для нього занадто далеко, тим більше є ризик сплутати її з Вірменією чи ще якоюсь невідомою країною для нью-йоркських забудовників, і тому пафосно оголосив операцію «Південний спис». Вирішивши доповісти американцям, що дуже швидко переможе наркокартелі. С фокусом, звісно, на Венесуелі. Де вже передчували щось таке і завчасно оголосили мобілізацію, відмовившись від шашликів. Що, нажаль, підняло і ціни на нафту, хоч Венесуела не дуже і присутня зараз на ринку. В результаті, барель бренту піднявся з 62,5 до 64 доларів за барель. І всі вже трошки забули, що ОПЕК нещодавно оголосив про профіцит чорного золота на ринку, підтиснувши ціни. Що не обіцяло нічого доброго російському бюджету, якого, що правда, і ціна у 64 доларів не сильно рятує. Доходи бюджету Росії впали на 12% в жовтні до жовтня 2024 і це ще не враховуючи фактор інфляції. Що, власне, змушує росіян скорочувати і витрати, а як результат ми бачимо навіть сповільнення секторів, які традиційно пов’язують із військовим виробництвом, не просто ж так Уралвагонзавод перевели на 4-х дений робочий день. Щоправда, київські ночі поки свідчать, що це сповільнення не стосується виробництва балістичних ракет. В лідерах падіння у росіян, як і очікувалось, нафтогазові доходи. Які знизились на 27%. І судячи з динаміки дисконтів на російську нафту на тлі санкцій, а також на здорожчення самої доставки цієї нафти, це ще не кінець. Навіть якщо ми припускаємо, що нафта в таких самих обсягах дійде до свого покупця. І звісно радує сповільнення ненафтогазових доходів, які впали на 4% рік до року. По-перше тому що їх більше в бюджеті, а по-друге, бо це ілюструє, чому так активно російський Центробанк відстоює тезу, що у них немає рецесії. Поки вони ці дірки латають за рахунок внутрішнього боргу, користуючись тим фактом, що на початок вторгнення борг у Росії був мінімальним. Але це, безумовно, є трошки інфляційним методом, навіть якщо не всі ці гроші йдуть прямо з друкарського верстата ще тепленькими.
Якщо минулий тиждень в Україні можна було сміливо називати тижнем Укрзалізниці, то цього тижня всі швидко забули про УЗ і про ламання списів стосовно 3000 шарових кілометрів. Звісно, це все сталось завдяки НАБУ і його серіалу про Карлсона, що живе під чиїмось дуже великим дахом і активно пиляє гроші на Енергоатомі. Разом з Че Геварою і компанією. Якийсь Союзмультфіль, 1985 рік. Не вистачало тільки капітана Врунгеля. І якщо в Україні це збурило абсолютно всіх і змусило задавати питання, чи не знаходимось ми на порозі політичного кризи, яка може привести к фатальним наслідкам, то на зовнішній сегмент українського фондового ринку це майже не вплинуло. Українські єврооблігації за тиждень втратили десь біля пункту. Ні для кого давно не було сюрпризом, що Україна є корумпована держава, а корупція під час війни ще й природнім чином зросла. І ніхто не очікує, що такого типу скандали можуть вплинути на рівень підтримки. Хоч злий дзвінок з Німеччини таки стався. А коли Зеленський, після довгенької паузи, прореагував плюс мінус адекватно, оголосивши про звільнення двох міністрів, українських Бонні і Клайд, це взагалі привело до обережних покупок. В лідерах зростання цього тижня знов опинились варанти, де ринок захопив оптимізм стосовно можливості таки віджати український Мінфін на своїх умовах.
Цікаво, що цьому оптимізму не заважає стагнація історії з репараційним кредитом. Ринок хоч і нервує трохи більше, проте досі вірить, що у ЄС вийде вирішити питання всіх деталей і таки знайти формулу, яка заспокоїть Бельгію і та дасть добро. Передбачувано ілюзією виявилась історія з тим, що Норвегія заплатить за всіх. А саме, що суверенний фонд Норвегії гарантує всю суму бельгійцям. Норвежці слушно зауважили, що вони хоч і багаті, але не дурні і відповідати за всіх їм не дуже цікаво. Тому переговори продовжуються і диявол, як завжди, залишається в деталях. А плану Б, як і не було, так і немає. Що не заважає всім зібратися цього тижня у Варшаві і завзято обговорювати відбудову України без гулу генераторів і тривог. Всім, окрім місії МВФ, яка навпаки їде в Київ і шукає з ким же поговорити про реформи і де знайти бажаючих їх робити. Але це місія майже нездійснена, бо і бажаючих небагато, а якщо хтось і був, то поїхав у Варшаву. Хоча в листопаді краще б поїхали вже до Риму. Проте повернуться звідти українськи посадовці не з порожніми руками. Під саміт було заявлено про чергові транши зовнішньої допомоги, а саме 5,9 млрд євро підтримки від ЄС, з яких 1,8 млрд євро – у межах Ukraine Facility, а 4,1 млрд євро – за програмою ERA loans.
Так що можна гуляти. Проте враховуючи невизначеність із репараційним кредитом, зараз би не завадило перейти в режим жорсткої економії. Всередині України також знайшлось місце і для економічного позитиву. У нас продовжила знижуватись інфляція. Данні за останній місяць продемонстрували зниження річного показника до 10,9%, знизившись на відсоток. Що правда, виявилось трошки вище очікувань, що складали 10,6%. Знов сплутали всі карти ціни на овочі, які хоч і лишаються значно дешевшими ніж рік тому (а це як з яйцями, ніхто не помічає), але якось пришвидшили зростання своєї вартості цього сезону. Добре хоч, що погода цієї осені стоїть така, що аграріям не доведеться жалітися щодо нестачі вологості у грунті, як було останні кілька років. Це можна було б вважати єдиним плюсом цієї сіроЇ осені (кількість фотогроафій у листі в інстаграмі цього року побило історичні мінімуми), якби температура не трималась значно вище норми, допомагаючи зберігати газ, який цієї зими має знадобитися. Природа продовжує грати за Україну.
