"Захоплення нафти Трампом є великою проблемою для картелю ОПЕК" - Юрій Ніколов

А я то думаю, чого Трамп так обережно по-варанячи діє у Венесуелі. Хірургічно викрав Мадура для демонстрації намірів віджати нафту, але не робить нічого, щоб повалити його військово-корупційний режим, і знаходиться з ним у тьорках і рішашках. Бо контекст набагато ширший, ніж здається апологетам простих рішень. Бо оказується, що зубожілу під керівництвом нарко-соціалістів країну можна остаточно добити необережним рухом. Про це текст у репості.

А для кращого розуміння чому атака США може не завершитись омріяними результатами – ось ще аналіз «Волл стріт джорнел». Він показує, що Трамп насправді не зможе ось так взять і опустіть ціну нафти у світі, і цим добить Путєна наповал як би нам цього не хотілось. Бо Трамп вже впирається у американських добутчиків нафти, у яких ціна 50 доларів за барель – це межа прибутковості. Але головне – картель ОПЕК, якому теж не улибається дуже дешева нафта. Навіть у дуже багатих арабів, які давали Трампу хабарі за Штучний інтелект і зброю, бюджет не зростається. І тим більш вони розуміють, що коли Трамп візьме під контроль нафту Венесуели – він контролюватиме 30% світової нафти. А з цією часткою ринку він справді стане монополістом, який зможе в одиночку рулити світом. Відтак ОПЕК буде пручатись. І до того ж в картель входить Іран, який прямо зараз оголосив що буде пручатись намірам США повалити режим…

В общім, просто не буде. І не факт що взагалі буде. Почитайте як моделювали напад на Венесуелу. Ну і лонгрід про нафту))))

Захоплення нафти Трампом є великою проблемою для картелю ОПЕК

Члени ОПЕК, які борються за збереження своєї частки ринку в умовах падіння цін на нафту, тепер мають справу з несподіваною новою змінною: рішенням президента Трампа домінувати над постачанням нафти з Венесуели та спрямувати ринок у напрямку, який буде вигідним для американських споживачів.

Трамп, який давно виступає за збільшення видобутку нафти і цільову ціну в 50 доларів за барель, планує масштабну ініціативу з відновлення нафтових родовищ Венесуели і збуту її продукції, повідомляють джерела, знайомі з ситуацією. Це змінить глобальну нафтову карту — США отримають контроль над видобутком одного з засновників Організації країн-експортерів нафти і, разом із власним величезним видобутком, отримають потенційно руйнівну роль на ринку, який і без того бореться з надлишком пропозиції.

Хоча аналітики очікують, що відновлення занепалої нафтової промисловості Венесуели потребуватиме величезних інвестицій і багато часу, вони зазначають, що навіть невелике збільшення видобутку в найближчій перспективі, за яким послідує більш значне зростання в довгостроковій перспективі, може посилити глобальний дисбаланс і ще більше знизити ціни.

Члени ОПЕК зараз стоять перед складним питанням: чи намагатися підтримати ціни шляхом скорочення поставок, ризикуючи втратити доходи і частку ринку, а також, можливо, погіршити відносини з непередбачуваним президентом США.

«Кожен повинен дбати про свої інтереси, але при цьому не дратувати ведмедя», — сказав Девід Окслі, головний економіст з питань клімату та сировинних товарів у Capital Economics. «Це внутрішня напруга, яка тисне на світовий ринок».

Деякі члени вважають, що якщо уряд Венесуели змінить правила, щоб зробити нафтову галузь привабливою для американських інвесторів, країна зможе видобувати додаткові 2 мільйони барелів на день протягом одного-трьох років, порівняно з менш ніж 1 мільйоном барелів на день зараз, заявили делегати ОПЕК з Перської затоки.

Саудівська Аравія поки що чекає, як розвиватимуться події, зазначають джерела, обізнані з ситуацією. Її аргумент полягає в тому, що для відновлення виробництва у Венесуелі знадобляться роки, а американські компанії вимагатимуть правової бази та потенційних гарантій від уряду США, які зобов'яжуть майбутні адміністрації, перш ніж інвестувати необхідні мільярди доларів у відновлення занедбаної інфраструктури Венесуели, зазначають джерела.

Хоча Венесуела має величезні запаси нафти, її нафта є важкою, з високим вмістом сірки, що вважається низькоякісною і комерційно непривабливою.

Інші члени ОПЕК з Перської затоки вважають, що плани Трампа можуть мати позитивний ефект. Якщо він перерве постачання венесуельської нафти до Китаю, це змусить цього гігантського споживача звернутися до Перської затоки за додатковими поставками, заявили делегати з Перської затоки.

Проте, за словами делегатів, дії США щодо Венесуели ускладнять зусилля групи з управління ринком, оскільки величезні запаси потраплять під контроль США і вийде з-під впливу ОПЕК.

За даними аналітиків JPMorgan, сукупні запаси нафти Гайани, де великі американські компанії домінують у цій галузі, Венесуели та американських виробників можуть дати США контроль над приблизно 30% світових запасів.

«Ця зміна може надати США більший вплив на нафтові ринки, потенційно утримуючи ціни на нафту в історично нижчих діапазонах, підвищити енергетичну безпеку та змінити баланс сил на міжнародних енергетичних ринках», – йдеться в нещодавньому звіті банку.

ОПЕК разом із союзниками, включаючи Росію, вже намагається розробити стратегію протидії тиску Трампа на зниження цін на нафту. Хоча президент неодноразово закликав картель збільшити видобуток нафти, його члени побоюються, що ціни вже занадто низькі. На зустрічі в неділю ОПЕК разом із Росією та іншими виробниками домовилися призупинити будь-яке збільшення видобутку нафти протягом перших трьох місяців цього року.

Минулого року ціни на нафту впали через збільшення видобутку в усьому світі та побоювання щодо стану світової економіки. Барель нафти Brent, світового еталону цін на нафту, зараз коштує близько 63 доларів. Ціна еталонної американської нафти коливається в районі 59 доларів за барель, що на п'яту частину нижче, ніж рік тому.

Аналітики останніми тижнями знижують свої прогнози щодо цін на нафту на цей рік. JPMorgan прогнозує, що середня ціна нафти марки Brent цього року становитиме 58 доларів, а середня ціна нафти марки WTI — 54 долари. Банк очікує, що наступного року ціни будуть ще нижчими. Цього тижня Саудівська Аравія втретє поспіль знизила ціну на свою нафту для азіатських покупців.

Незалежно від того, що станеться з видобутком Венесуели, аналітики сходяться на думці, що низькі ціни на нафту збережуться, що негативно позначиться на прибутках і бюджетах світових виробників.

Тривале падіння ціни нижче 50 доларів за барель — порогу рентабельності для багатьох компаній — може паралізувати американську сланцеву промисловість, яка активно підтримувала Трампа. Багато американських бурових компаній вже ігнорують заклики президента збільшити видобуток, натомість дотримуючись вимог Уолл-стріт щодо суворої капітальної дисципліни.

За оцінками аналітиків, Саудівська Аравія може видобувати нафту за ціною менше 10 доларів за барель. Але, за даними Capital Economics, королівству потрібні ціни вище 100 доларів, щоб звести свій бюджетний дефіцит до нуля.

Ер-Ріяд стикається з величезним обсягом внутрішніх видатків, що призвело до зростання бюджетного дефіциту найбільшого в світі експортера нафти і збільшення потреби в позиках. План королівства «Візія 2030» спрямований на диверсифікацію економіки за рахунок стимулювання зростання в таких секторах, як туризм, розваги та спорт.

«Низькі ціни, безумовно, чинять більший тиск на Саудівську Аравію, а також обмежують її здатність стратегічно розміщувати закордонний капітал, що є важливим, оскільки країни Перської затоки змагаються за доступ до адміністрації Трампа, роблячи великі інвестиційні обіцянки», — сказав Стеффен Хертог, професор Лондонської школи економіки, який багато пише про саудівську політику.

Більша кількість венесуельської нафти посилить тиск на російську нафтову промисловість, яка вже страждає від санкцій, атак України та довгострокового структурного спаду, спричиненого старінням родовищ і недостатніми ресурсами для розвідки складних запасів.

Вплив ОПЕК вже підривається зростанням виробництва в США, Бразилії та Гайані.

«Вони бачать, як їхні кишені оббирають інші виробники по всьому світу», — сказав Окслі. «На ринок надходить багато нафти, і ОПЕК просто не має такого впливу, як раніше».