1. Міністерство фінансів рф фактично призупинило публікацію даних про нафтогазові доходи бюджету на тлі різкого погіршення цінової ситуації на нафтовому ринку.
- Запланований на 14 січня звіт так і не був оприлюднений, а офіційне пояснення зводиться до розмитого формулювання про перенесення публікації «на найближчі дні» без будь-яких дедлайнів.
- Такий крок виглядає показовим на фоні обвалу цін на сорт Urals. У грудні середня вартість основного експортного сорту російської нафти впала до 39,18 долара за барель — мінімуму майже за п’ять років.
- Лише за місяць Urals подешевшав на 13%, а в річному вимірі втратив понад 40%, різко звузивши головне джерело доходів федерального бюджету.
- За розрахунками, у грудні нафтогазові надходження могли скоротитися майже вдвічі порівняно з минулим роком — до близько 410 млрд рублів.
- Це найнижчий рівень з літа 2020 року і ще одне підтвердження того, що бюджетна модель рф залишається критично залежною від нафтової кон’юнктури.
- Відкладення публікації статистики в цих умовах більше схоже не на технічну затримку, а на спробу пом’якшити інформаційний ефект від провалу доходів.
2. Сальдо зовнішньої торгівлі росії за січень–листопад скоротилося на 10,5% і знизилося до 124,7 млрд доларів, що відображає подальше ослаблення експортної бази російської економіки.
- За оцінкою митної служби, експорт товарів у річному вимірі впав на 5,3% — до 373,7 млрд доларів, імпорт зменшився на 2,4%, до 249,0 млрд. У результаті зовнішньоторговельний оборот рф за одинадцять місяців 2025 року скоротився на 4,1% і становив 622,7 млрд доларів.
- Найбільш показовим залишається падіння поставок на традиційно ключові для росії ринки. Експорт до Європи обвалився на 16,3%, до 52,2 млрд доларів, що підтверджує незворотність втрати європейського напрямку.
- Навіть азійський вектор, на який кремль робив основну ставку після запровадження санкцій, демонструє спад: поставки в Азію скоротилися на 2,6%, до 290,8 млрд доларів.
- Експорт до Африки знизився на 13,2%, до 19,6 млрд, тоді як зростання поставок в Америку на 1,3% виглядає статистично незначним і не здатне компенсувати загальну негативну динаміку.
- Імпорт також не демонструє ознак відновлення: постачання з Європи та Азії скоротилися на 3,3%, що свідчить про обмежений доступ до технологій і обладнання.
- Зростання імпорту з Африки та Америки має фрагментарний характер і не змінює загальної картини. У сукупності ці дані підкреслюють структурне погіршення зовнішньої торгівлі рф: експорт скорочується швидше, ніж імпорт, торговельне сальдо тане, а можливості компенсувати втрати за рахунок «переорієнтації» дедалі більше вичерпуються.
3. Виробництво електроніки в росії у 2025 році різко скоротилося, попри публічні вимоги путіна досягти «технологічного суверенітету».
- російський ринок мікроелектроніки та електронних компонентів за рік обвалився на 25% — до 288 млрд рублів. При цьому лише близько чверті цього обсягу припадає на продукцію російської розробки, тоді як решта ринку й надалі тримається на імпорті.
- Фактично російська електронна галузь відкотилася до рівнів 2021–2022 років, анулювавши короткострокове зростання, зафіксоване у 2024-му. Навіть у період пікового розширення ринку частка російської продукції не перевищувала 27%, а нинішні показники свідчать про стійкий спад уже другий рік поспіль.
- Максимум у 32%, зафіксований у 2023 році, виявився тимчасовим і не був закріплений структурними змінами.
- Ключова проблема полягає в тому, що російська мікроелектроніка залишається майже повністю прив’язаною до оборонно-промислового комплексу. Саме ОПК забезпечує понад 40% попиту на електронні компоненти, тоді як на цивільних ринках частка російської продукції є статистично незначною.
- Водночас фінансування держоборонзамовлення скорочується, а частка іноземних компонентів у військовій техніці, навпаки, зростає через перехід на нові покоління озброєнь.
- У підсумку спроби кремля представити імпортозаміщення в електроніці як успішний проєкт дедалі більше розходяться з реальністю.
- росія залишається критично залежною від зовнішніх постачань мікросхем і напівпровідників, а внутрішнє виробництво не лише не зростає, а й скорочується, оголюючи технологічну вразливість економіки на тлі війни та санкційного тиску.
4. Європейський Союз з 1 лютого знизить граничну ціну на російську нафту з 47,6 до 44,1 долара за барель.
- Відповідне рішення опубліковане в Офіційному журналі ЄС і є черговим кроком у межах санкційної політики проти росії за повномасштабне вторгнення в Україну.
- Новий ціновий ліміт почне діяти з 1 лютого, водночас для контрактів, укладених до цієї дати, передбачений перехідний період: усі операції за ними мають бути завершені не пізніше 16 квітня 2026 року.
- Це обмежує можливості російських експортерів відкладати втрати та фіксує зниження доходів уже в найближчі місяці. Механізм стелі цін на російську нафту ЄС і країни G7 запровадили у грудні 2022 року з прямою метою — скоротити фінансові ресурси кремля для ведення війни.
- Початковий рівень у 60 доларів за барель поступово втратив актуальність, а з липня 2025 року цінове обмеження стало «плаваючим» і тепер автоматично встановлюється на 15% нижче за ринкові котирування.
- У вересні ліміт уже знизили до 47,6 долара, а нинішня корекція є результатом тієї ж автоматичної процедури. Для росії це означає подальше погіршення економіки нафтового експорту: за зростання знижок для азійських покупців, дорожчої логістики та обмеженого доступу до страхування і фінансування новий рівень price cap ще сильніше стискає маржу.
- У підсумку ЄС закріплює системне зниження нафтових доходів рф, звужуючи можливості кремля компенсувати бюджетний дефіцит і фінансувати війну за рахунок експорту енергоресурсів.
5. Світовий банк знизив прогноз зростання російської економіки на 2025–2027 роки, очікуючи лише близько 0,9% приросту ВВП на рік.
- Це майже втричі нижче за середньосвітовий показник у 2,7% і свідчить про затяжну стагнацію економіки рф.
- У доповіді зазначається, що на економічну динаміку росії тиснуть жорстка грошово-кредитна політика, висока інфляція та згортання бюджетних стимулів, які раніше частково підтримували зростання.
- Фактично російська економіка втрачає імпульс, а можливості для відновлення залишаються обмеженими.
- Офіційна москва, однак, намагається демонструвати оптимізм. Російський уряд прогнозує різке прискорення зростання у 2027 році, проте ці оцінки викликають сумнів. Серед ключових ризиків вони називають інвестиційний спад, скорочення внутрішнього попиту та обмежений доступ підприємств до довгострокових кредитів в умовах високої ключової ставки та санкцій.
- Оцінка Світового банку підкреслює розрив між офіційними заявами кремля та реальним станом російської економіки, яка дедалі більше відстає від глобальних темпів розвитку.
6. Європейська комісія ухвалила рішення включити росію до списку країн високого ризику зі «стратегічними недоліками» у сфері фінансового контролю.
- Нові правила набудуть чинності 29 січня та стануть обов’язковими для виконання в усіх державах Європейського Союзу.
- Це означає, що європейські банки та фінансові установи будуть зобов’язані проводити посилені перевірки щодо всіх операцій, пов’язаних із росією, російськими громадянами, компаніями та їхніми кінцевими бенефіціарами.
- Під особливий контроль потраплять також громадяни рф, які проживають у країнах ЄС та мають дозвіл на проживання.
- Фактично йдеться про подальшу фінансову ізоляцію росії: новий статус різко ускладнить доступ російського капіталу до європейської банківської системи, підвищить вартість операцій та збільшить кількість відмов у транзакціях.
7. Похолодання в Китаї може різко змінити баланс світового ринку ЗПГ і створити ризики для Європи.
- Різке зниження температури в Китаї здатне суттєво вплинути на світовий ринок зрідженого природного газу (ЗПГ) та посилити цінові ризики для Європи.
- За оцінками метеорологів, у низці регіонів КНР температура опуститься приблизно на 6 градусів нижче кліматичної норми, що призведе до зростання попиту на енергоносії. Після майже року скорочення імпорту Китай знову почав активно нарощувати закупівлі ЗПГ.
- За даними Kpler, у листопаді 2025 року імпорт сягнув 7,17 млн тонн, при цьому постачання російського ЗПГ зросли вдвічі — до рекордних 1,6 млн тонн. У грудні обсяги імпорту збільшилися до 7,71 млн тонн, що на 8% більше, ніж роком раніше.
- Попри зростання власного видобутку газу, зокрема завдяки прискореному освоєнню сланцевих родовищ у провінції Сичуань, внутрішніх ресурсів Китаю все ще недостатньо для покриття пікових потреб. У результаті будь-яке похолодання може різко посилити залежність країни від імпорту ЗПГ.
- Зростання китайського попиту здатне перетягнути частину спотових партій ЗПГ з європейського напрямку, посиливши конкуренцію між Азією та Європою. Це робить європейський ринок більш уразливим до цінових стрибків і дефіциту палива в опалювальний сезон.
8. OFAC знову продовжив дію генеральної ліцензії, що дозволяє операції, пов’язані з підготовкою до продажу закордонних активів російської нафтової компанії «Лукойл».
- Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США 14 січня оприлюднило оновлену версію генеральної ліцензії 131B, якою продовжено можливість ведення переговорів та укладення попередніх, умовних угод щодо відчуження Lukoil International і пов’язаних з нею структур.
- Документ дозволяє здійснювати операції, які «зазвичай є супутніми та необхідними» для переговорного процесу, підготовки контрактів, а також для підтримання або поетапного згортання діяльності відповідних активів до 12:01 за східним часом США 28 лютого 2026 року. Попередня редакція ліцензії мала втратити чинність 17 січня.
- Водночас фактичне виконання будь-яких договорів купівлі-продажу можливе виключно після отримання окремого дозволу OFAC. Ліцензія не передбачає розблокування активів і прямо забороняє переказ коштів до росії, що суттєво обмежує фінансову вигоду для російської сторони.
- На закордонні активи «Лукойлу» наразі претендує низка інвесторів, серед яких інвестиційна група Carlyle, консорціум за участю Chevron і Quantum Capital Group, а також інвестор з ОАЕ International Holding Company. Загальна вартість міжнародного портфеля компанії оцінюється приблизно у 22 млрд доларів і включає нафтовидобувні проєкти в Іраку, Азербайджані та Казахстані, а також нафтопереробні заводи й мережі автозаправних станцій у Європі та США.
- У поточних умовах цей процес виглядає не як розширення бізнесу, а як вимушений і контрольований демонтаж міжнародної присутності російської компанії під санкційним тиском.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
