Історики розходяться в думках щодо справжніх причин Третьої світової війни. Дехто вважає, що її коріння сягає катастрофічних інтервенцій США в Іраку та Афганістані на початку 2000-х років, які послабили авторитет Америки у світі, додали сміливості її суперникам і підірвали внутрішню підтримку активної військової політики за кордоном. Інші посилаються на вторгнення росії в Україну в 2022 році – першу масшштабну наземну війну в Європі з часів Другої світової, що порушила 80-річне табу на збройні конфлікти за територію. Дехто стверджує, що зростання Китаю з 1990-х років зробило конфлікт так чи інакше неминучим, і світ знову потрапив у пастку Фукідіда, коли нова сила кидає виклик стратегічному гегемону.
Але є загальна згода щодо вирішального чинника, який призвів до третього глобального конфлікту за трохи більш ніж століття: коротка і, як здавалося спочатку, вражаюче успішна перемога США у битві за Гренландію на початку 2026 року.
Звісно, це була не дуже велика битва. Президент Трамп, який на початку січня швидко й ефективно втрутився, щоб скинути і притягнути до суду в США Ніколаса Мадуро з Венесуели та його дружину (яких пізніше помилував Джей Ді Венс і які зараз керують мережею роздрібних кокаїнових крамниць у Палм-Біч у Флориді), посилив своє "доповнення Донро" до Доктрини Монро.
Він наполягав, що США мають анексувати Гренландію для власної безпеки та безпеки всієї Західної півкулі, і спочатку намагався тиснути на Данію, суверена арктичного острова, щоб та продала його. Застосовуючи свій улюблений дипломатичний інструмент – імпортні мита, Трамп небезпідставно очікував, що європейці поступляться, як вони зазвичай робили, стикаючись із реальністю, адже десятиліття залежності та самозаспокоєності зробили їх безсилими перед грубою силою.
Але данці – гордий народ, чиї солдати воювали і гинули разом з американцями в Іраку та Афганістані – відмовилися. Коли Трамп наказав американським військам захопити острів, Данія залучила кілька країн для підтримки спротиву – коаліцію охочих, але не дуже здатних.
Це ніколи не було змаганням. Окрім данських і гренландських військ, озброєних для зимової війни, до союзників входили: корабель з адміралами Британського королівського флоту на борту; канадський бронетанковий загін, ретельно підібраний відповідно до суворих вимог країни щодо різноманітності, рівності та інклюзивності; німецький підрозділ броньованих бойових машин на акумуляторах, які довелося залишити, коли єдині зарядні станції в Нууку, столиці території, вийшли з ладу; та нідерландський піхотний батальйон, який був змушений відступити через брак боєприпасів і виявив, що крики "бенг-бенг", як їх навчали, мали незначний ефект у бою.
Принижені, європейці та канадці відступили, але перегрупувалися, зобов'язавшись зробити все можливе, щоб помститися. Організація Північноатлантичного договору була офіційно розпущена наприкінці 2026 року. Європа вигнала американські війська. Позбавлені своїх передових оперативних баз, з яких протягом останніх 75 років проводилися важливі місії по всьому світу, США спробували укласти угоди з арабськими урядами про розміщення баз у цих країнах. Проте ворожість населення до розгортання американських військ і триваюча напруга навколо союзу США з Ізраїлем означали, що на Близькому Сході не з'явилося заміни для Рамштайна чи Лейкенхіта.
Європейський Союз посилив економічну війну. Він повністю заборонив імпорт зі США; технології, вироблені у США, жорстко регламентувалися і зрештою були повністю заблоковані. Baidu, TikTok і BYD замінили Google, Instagram і Tesla в європейських домівках і на підприємствах. Військові закупівлі у американських оборонних підрядників припинилися. Лише лояльна Угорщина погодилася придбати кілька літаків F-35 на вигідних умовах фінансування. Знаковий ресторан McDonald's на Єлисейських полях перетворився на інтерактивний музей американського ожиріння.
Наслідки завдали майже такої ж шкоди США, як і Європі. Долар упав, що призвело до зростання роздрібних цін в Америці та спричинило паніку на ринку казначейських облігацій; це своєю чергою обвалило іпотечне кредитування та погіршило фінансовий стан корпорацій. Скориставшись нагодою, росія та Китай продемонстрували цінність союзництва. росія призупинила свою кампанію в Україні та швидко переключилася на країни Балтії. Зникнення НАТО призвело до глибокого розколу серед європейців щодо того, чи надавати підтримку, але з настанням суворої зими гостра потреба в дешевій енергії змусила їх погодитися на російський контроль над великими територіями Східної Європи.
Китай запровадив блокаду Тайваню. Оскільки американські військові кораблі, які раніше патрулювали протоку, тепер були задіяні в переслідуванні суден наркоторговців у Карибському басейні та придушенні опору інуїтів на узбережжі Гренландії, Тайбей швидко капітулював. Потім Пекін зробив руйнівний крок: наказав відкрити доступ до всіх своїх найскладніших алгоритмів штучного інтелекту. Різке зростання пропозиції цієї технології зруйнувало американський ринок, обваливши вартість великих американських технологічних компаній, які будували свою діяльність на передбачуваному домінуванню в галузі штучного інтелекту.
Стратегічну перевагу Америки звузили нові геополітичні реалії, і вона не мала наміру розпочинати ядерну війну. Натомість разом із трьома союзниками, що залишилися – Сальвадором, Катаром і Сенегалом – вона уклала крихкий мир: тристоронню угоду, яка замінила американський світовий порядок кондомініумом росії, Китаю та США, де кожен домінував у своєму регіоні.
І все ж у нас завжди буде Гренландія.
