Ні, я не дорікатиму міській владі жодним словом.
Міська влада всі роки війни тримала комунальні системи міста в робочому стані, забезпечуючи киян теплом, водою і світлом, незважаючи на всі випробування воєнного часу і в умовах не просто байдужості, а й агресивної протидії центральної влади.
Так було всі ці роки аж до останнього, допоки державна влада, яка роками обіцяла захист критичної інфраструктури, остаточно не провалила це завдання.
Ви заднім числом дорікаєте Кличку, що він всі можливі кошти міста не спрямував на розбудову додаткової генерації?
А можна побачити ваші дописи з літа з прогнозами зимового енергетичного колапсу в Києві?
Їх не було.
Влітку ви, як і всі, вважали, що сезон пройдемо не гірше за минулий — на графіках, але стабільно.
Ви не вимагали від Кличка негайно кинути всі кошти міста на маневрену генерацію, бо вірили, що енергетика захищена, а ППО готове — як вас у цьому переконував президент.
Ми це не вигадали!
Нас в цьому роками запевняла державна влада!
В центральної влади є розвідка, є повна інформація про вразливі місця в нашій енергетиці, є повна картина про спроможності ППО, є величезні кошти і можливість легкого ними управління, зважаючи на монобільшість в ВР.
➤ Це не мер Києва, а центральна влада обіцяла нам додаткові гігавати генерації, 3000 дальнобійних ракет і блекаут в Москві. Ми покладалися на запевнення, що енергетика захищена, ресурси на симетричну відповідь є, а резерви — створені.
➤ Це центральна влада сформувала наратив у своїх підлеглих про те, що витрати на «є.учі захисні» – це «марна трата коштів».
➤ Це ставленик Зеленського зупинив конкурс на побудову додаткових енергетичних потужностей.
➤ Це Зеленський ще рік тому ініціював витрату коштів в придбання реакторів в Болгарії замість інвестування в розподілену енергетику.
➤ І це він обіцяв народу, що все під його контролем і все буде добре.
Я особисто покладалася не тому, що довіряю Зє (не довіряю), просто... та більше нема на що покладатися!
Бо кошти, інформація, повноваження для прийняття рішення, важелі управління державним організмом, – всі можливі ресурси сконцентровані саме в руках у Зеленського.
Не у мера Києва – у президента України.
Коли президент бреше тобі в очі, покладатися більше немає на кого.
Восени 2022 року Київ потрапив у майже триденний блекаут. І з цього моменту було абсолютно ясно: енергетика стала однією з військових цілей ворога.
Навесні 2024 нам рознесли енергетику так, що блекаути почалися навіть улітку.
У червні 2024 Найвеличніший лідур пообіцяв 1 гігават додаткової генерації вже до кінця року — і ще кілька гігаватів протягом найближчих років.
Півтора року потому немає навіть того додаткового гігавату.
Це дуже очевидно: таке величезне місто, як Київ, не здатне самотужки закрити свою енергетичну безпеку в умовах війни. Жоден мегаполіс у воюючій країні не здатен самостійно забезпечити стабільне тепло і світло для кількох мільйонів людей.
➤ Ті, хто каже – ах, у Києва такий величезний бюджет в 100 мільярдів, чомусь ніхто не говорить – ах, у України такий величезний бюджет – три трильони!
Все місто Київ, в якому зараз проживає 13-15% наявного в Україні населення, живе на бюджет, що в 30 разів (3.5%) менше від загальнодержавного.
Бюджет у 100 мільярдів — це краплина в морі, якщо зважити на те, що з нього місто фінансує освіту, транспорт, ЖКГ, соціалку, медицину, ОСББ та всю інфраструктуру воєнного часу.
Щоб ви розуміли: тільки освіта плюс транспорт — це половина бюджету Києва.
Ті мільярди, які забрали в Києва — спершу військовий ПДФО, потім ще 8 мільярдів — не були «зайвими», як нам намагалися навіяти. Це були кошти громади: на відновлення зруйнованих обстрілами будинків, на допомогу відселеним людям, на підтримку ветеранів і військових, на десятки інших потреб воєнної столиці.
Ці кошти нікуди б не поділилися навіть у разі недовиконання бюджету — вони просто перейшли б у наступний рік, бо це зарезервовані гроші під конкретні проєкти.
Це не «зайві кошти», що б вам не брехали.
Але справа навіть не тільки в цьому.
На підконтрольній території України зараз перебуває приблизно 28–30 мільйонів людей. З них понад 4 мільйони живуть у Києві. Разом із містами-сателітами київська агломерація налічує майже 6 мільйонів — це близько 20% усього наявного населення країни.
Київ щомісяця приймає нових внутрішніх переселенців із прифронтових і небезпечних регіонів.
І ви вважаєте, що 106 мільярдів гривень — це «астрономічні кошти» для воєнного мегаполіса з таким навантаженням?
По курсу 41–42 це лише 2,5 мільярда доларів.
Що це за гроші для міста, яке постійно відновлює енергосистему, живе під обстрілами й приростає населенням?
Київ — один із найбідніших мегаполісів-столиць у світі за бюджетом на одного мешканця.
П’ята частина населення України проживає в київській агломерації, а держава не дає Києву кошти на його утримання — держава їх забирає.
При цьому Київ торік приніс у державну казну 60% від 227 мільярдів гривень зібраних податків і зборів.
Ще раз: бюджет Києва суттєво менший, ніж Київ заробив для держави.
Щоб ви розуміли, сенс реформи децентралізації, впровадженої за Порошенка, був в тому, щоб міста залишали в своїх бюджетах 55-65% податків і зборів.
Київ же банально грабують!
За роки війни не було впроваджено жодної системної державної програми енергетичної безпеки для міст-мільйонників. Київ не просто самотужки намагається закрити цю проблему — Києву ще й активно заважають.
Призначення бездарного мудня екс-Мамєдова, обмеження повноважень КМДА, призначення нездар голів на райони — усе це лише для того, щоб сунути Кличку палиці в колеса, сколупнути його і впихнути киянам якесь плісняве одоробло.
Це точнісінько та сама модель, за якою свого часу Янукович намагався ламати Київ через коліно.
Хочете яскравий приклад управлінської безпорадності Зеленського?
Київ несе весь інфраструктурний і енергетичний тягар забезпечення життєдіяльності всього державного апарату.
І при цьому Зе-влада, маючи гігантський бюджет на утримання держапарату, офісу президента, ДУС, не спромоглася створити систему автономного енергозабезпечення навіть власних державних установ!
Банкова, Верховна рада, Кабмін, міністерства, відомства сидять на міських мережах Києва, не маючи ані маневреної генерації, ні повноцінних альтернативних джерел живлення!
Весь ризик — на столиці.
Вся відповідальність — на громаді Києва.
Всі ресурси – у Зеленського.
Щодо непочищених тротуарів, я наведу один приклад.
Керівником одного з найбільших районів Києва, в якому проживає третина мільйону містян, і я в тому числі, Зеленським призначений видатний спортсмен зі світовим титулом.
Людина, з фантастичними досягненнями у спорті, проте весь управлінський досвід якої – організація кількох дитячих спортивних секцій.
Тому автодороги району, якими опікується комунальний Київавтодор, чисті з перших днів снігопадів.
А на тротуарах, площах, вулицях, провулках і зупинках маршруток лід завтовшки в пів-долоні і можна легко покалічитися навіть у зимовому взутті.
А чисто зараз виключно там, де поблизу є відповідальні двірники від будинків і бізнесів.
До слова, а ви знали, що робітники комунальних служб і працівники ОСББ не мають броні і що їх вигрібають ТЦК прямо з вулиць?
Ну що, тепер склалася картинка?
І останнє.
Інформаційний простір тоне в регулярних корупційних скандалах на всіх рівнях державної влади, а вона намагається перекласти відповідальність на місцеву – і на тлі системних обкрадань держави і зухвалої брехні це виглядає ще огидніше.
Питання не в тому, хто і коли мав що робити.
Питання в тому, хто мав ресурси — і що з ними зробив.
Відповідь очевидна.
І хай бідоносець спершу відповість за шашлики в травні, за Баканова і Наумова, за Чернишова і Міндіча, за брехню про гігават до кінця 2024 та 3000 ракет до кінця 2025, за неіснуючий «блекаут у Москві», за уявне «Чисте небо» над Києвом і за реальну «двушку на Москву».
А кривити губу в бік мерів воєнного часу, які через його власні про.оби та бездарне управління стикаються з безпрецедентними випробуваннями та кризами, цей мерзотник не має жодного морального права.
