Ми думали, що дно — це дозвіл на шлюб із 14 років. Ми помилялися. Дно набагато глибше. Поки суспільство ламало списи навколо проєкту нового Цивільного кодексу та "шлюбіфікації" підлітків, влада провертала класичний трюк наперсточників.
Руслан Стефанчук і Ко показували нам фокус із весіллям: "Дивіться, шлюб із 14! Ой, ні, ми почули громаду, може приберемо...". Але паралельно, тихо і без зайвого шуму, вони вписували в проєкт нового Кримінального кодексу норму, яка фактично скасовує кримінальну відповідальність за секс із 14-річною дитиною!
Влада реалізує спецоперацію прикриття. Поки публічно відступали по шлюбах, у контрольному проєкті нового КК уже закладена норма, яка зміщує поріг ‘добровільної згоди’ до 14 років. Це інша траєкторія — і вона небезпечніша.
«Права рука»: Кримінальний кодекс і легалізація сексу з дітьми
це пройшло повз суспільну увагу / це не винесли на широке публічне обговорення так, як винесли ‘шлюби’. У моєму розпорядженні є фото сторінок проєкту нового Кримінального кодексу, який розробляє робоча група з питань розвитку кримінального права. Дивіться на Статтю 4.5.1 («Значення термінів»). Чорним по білому написано:
«1) добровільна згода — однозначно виражена згода людини на вчинення щодо неї дії сексуального характеру, якщо ця людина досягла 14-річного віку...»
Що це означає? Сьогодні, згідно з чинною статтею 155 ККУ, вік статевої згоди в Україні — 16 років. Це імперативна норма, яку ми вибороли у 2018–2019 роках. Сьогодні: якщо дорослий чоловік спить із 14-річною — це злочин автоматично. Неважливо, що вона «говорила», як вона була одягнена, чи «хотіла» вона айфон. До 16 років згода дитини юридично нікчемна. Дитина не може дати згоду на секс із дорослим, так само як не може продати квартиру.
Що пропонують: Автори нового проєкту хочуть опустити цю планку на два роки вниз. Вони вводять поняття, що 14-річна семикласниця вже має право давати юридичну згоду на секс дорослому дядьку. Це фактично декриміналізація розбещення. Якщо цю норму ухвалять, будь-який 40-річний любитель дітей уникне тюрми, просто сказавши слідчому: «Їй було 14, вона сказала "так". Ось стаття 4.5.1, я не ґвалтівник, у нас кохання». І закон буде на його боці. І це потенційне скасування нинішнього бар’єра ст.155: якщо ‘добровільна згода’ можлива з 14, а окремої статті ‘дорослий + до 16’ немає, то сексуальне проникнення з 14–15 за доведеної ‘згоди’ може перестати бути криміналом.
«Ліва рука»: Цивільний кодекс і легалізація вагітності
А тепер згадаємо про скандальний законопроєкт №14394 (новий Цивільний кодекс). Там пропонується стаття 1478: дозвіл на шлюб із 14 років у разі вагітності.
Навіщо це потрібно, якщо шлюб і так можливий з 16? Тому що вагітність у 14 років — це, як правило, наслідок сексу з дорослим чоловіком. Це доказ злочину. І шлюб тут виступає не як «торжество кохання», а як юридичний інструмент зачистки слідів.
Як замикається пастка: Ідеальна схема
Якщо ми складемо ці два пазли (Кримінальний і Цивільний кодекси) разом, перед нами постане ідеальна схема уникнення відповідальності. Уявіть собі механізм годинника, де дві шестерні крутяться назустріч одна одній, щоб перемолоти дитинство.
Крок 1. Легальний вхід (Кримінальний кодекс). Дорослий чоловік знаходить 14-річну дівчинку. Вона вразлива, можливо, з бідної сім'ї або без батька (війна!). Відбувається секс. Поліція безсила. Чоловік тицяє в нову статтю 4.5.1: «Згода була добровільна, вік 14 років досягнуто. До побачення». Тюрма скасовується.
Крок 2. Страховка від наслідків (Цивільний кодекс). Що робити, якщо «іграшка» зламалася і завагітніла? Раніше це була б катастрофа для педофіла — експертиза ДНК, стаття про зґвалтування малолітньої, тюрма. Але тепер вступає в дію «ліва рука» влади. Вони йдуть до суду. Посилаються на вагітність. Суд, керуючись «найкращими інтересами дитини» (і хабарем), дає дозвіл на шлюб.
Результат: Замість 10 років тюрми ґвалтівник отримує штамп у паспорті, легальну юну наложницю і статус «порядної людини». А дитина? Дитина отримує зламану психіку, пологи в 14 років (з усіма медичними жахами: розриви, нориці, еклампсія) і довічну залежність від свого кривдника.
Це не помилка законодавця. Це конвеєр безкарності.
Геополітичний розворот: Вихід із "Клубу захищених"
Нас намагаються обдурити, що це "європейська практика". Брехня. Сьогодні Україна (16 років) знаходиться в одній групі з Великою Британією, Канадою, Бельгією, Швейцарією, Фінляндією, Норвегією та Іспанією. Це країни з найвищим стандартом захисту дитинства. Іспанія, до речі, спеціально підняла вік згоди з 13 до 16 років у 2015 році, визнавши помилковість раннього доступу дорослих до дітей.
Нас же хочуть витягнути з цього клубу і кинути в компанію країн третього світу, де 14-річна дівчинка — це товар.
Історична зрада: Хто і коли нас продав?
Щоб зрозуміти глибину цинізму, треба глянути назад. До 2018 у нас була ганебна ‘статева зрілість’. Тоді ґвалтівники уникали покарання, купуючи довідки, що 14-річна жертва «біологічно дозріла». У 2018 її зламали: ст.155 переписали в чітку межу до 16, а Лансаротську конвенцію Україна доімплементовувала окремо у 2021. Це була вимога Європи. Це була перемога здорового глузду.
І ось, у 2024–2026 роках, під час найстрашнішої війни, хтось вирішив, що українські діти занадто захищені.
Хто пише «Секс із 14 років» (Проєкт Кримінального кодексу)?
Авторами тексту проєкту нового КК (де з'явилася стаття 4.5.1 про «добровільну згоду з 14 років») є Робоча група з питань розвитку кримінального права. Це науковці, які своїми руками вписали цю норму.
Головні ідеологи та керівники групи:
Юрій Баулін — голова робочої групи. Академік, колишній голова Конституційного Суду (той самий, за часів якого Янукович узурпував владу).
Микола Хавронюк — заступник голови, "обличчя" реформи. Він публічно презентує цей кодекс і розповідає про "гуманізацію" та "нові підходи".
В'ячеслав Навроцький — професор, член групи.
Саме ці люди під егідою "наукової новизни" вписали зниження віку згоди.
Хто просуває «Шлюб із 14 років» (Проєкт Цивільного кодексу)?
Тут головний автор і «локомотив» — Руслан Стефанчук (Спікер ВРУ). Він особисто зареєстрував законопроєкт №14394 і є головою робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства.
Де зв'язок? (Хто "Кришує"?)
Чому ці процеси йдуть синхронно? Бо обидві робочі групи (і по Кримінальному, і по Цивільному кодексах) працюють у складі одного органу — Комісії з питань правової реформи.
І хто ж курирує цю Комісію і реформу в цілому? Руслан Стефанчук. Ще у 2019 році він заявив, що обидва кодекси (Кримінальний і Цивільний) потребують "системного перероблення" і що створено дві робочі групи під єдиним кураторством.
Тобто схема виглядає так:
Замовник/Куратор: Руслан Стефанчук (загальне політичне прикриття).
Виконавець по "шлюбу" (ЦК): Стефанчук особисто + група цивілістів.
Виконавець по "згоді" (КК): Група Бауліна-Хавронюка (науковці, які пишуть текст).
Це не випадковість. Це лобі. Чи це лобі розбещених еліт, які хочуть легалізувати свої втіхи? Чи це спроба перетворити Україну на демографічну ферму? У будь-якому разі, у робочих групах сидять люди, які ненавидять українців.
Вирок
Те, що відбувається, — це моральне мародерство. Поки батьки гинуть на фронті, захищаючи майбутнє своїх дітей, у тилу законодавці переписують кодекси так, щоб ці діти стали доступним м'ясом для педофілів.
Зниження віку згоди до 14 років (КК) + дозвіл на шлюб з 14 років (ЦК) = Державна програма легалізації педофілії.
Якщо ми це проковтнемо, якщо ми повіримо в байки про те, що «шлюб прибрали» (залишивши при цьому знижений вік згоди в КК!), — ми співучасники.
Що робити?
Ми вимагаємо опублікувати повний склад робочих груп, які писали ці норми. Країна має знати своїх «героїв»-педофілів в обличчя.
Ми вимагаємо публічного зобов’язання від влади: Жодних компромісів по віку 16 років. Ні в шлюбі, ні в сексі.
Стаття 4.5.1 проєкту КК має бути знищена.
Влада перейшла межу. Вони полізли в труси до наших дітей. Бийте в набат. Часу немає.
