Як завжди,Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що у нього її взагалі не було.
Ця війна стала наочним прикладом хаотичного та егоцентричного стилю управління Трампа. Він спирався на вужче коло радників, ніж його попередники під час ухвалення рішень про застосування сили, і відмовився від зваженого процесу, який дозволяє врахувати заперечення та можливі ризики.
Він робив абсурдні та суперечливі публічні заяви, зокрема стверджував, що війна майже досягла своїх цілей.
Він намагався ввести світ в оману щодо трагічної загибелі десятків іранських школярок, які стали жертвами помилкового удару американської ракети. Майже щодня він демонструє, що йому не можна довіряти у питаннях державної ваги.
Чому?
1.Війни в Ірані можна було уникнути: Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки.
У Британії та Омані цю угоду вважали проривом.
Радник Великої Британії з національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, вважає, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну, пише The Guardian.
За словами джерел видання, Пауелл вважав, що в Женеві досягнуто прогресу, і що запропонована Іраном угода була «несподіваною». Однак через два дні після завершення переговорів і після узгодження дати наступного раунду переговорів у Відні, Дональд Трамп та Ізраїль розпочали атаку на Іран.
США,як завжди,представляли "великі спеціалісти" по всім питанням-Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Зокрема, після переговорів експерти з ядерної енергетики заявили, що заяви Віткофа щодо іранської ядерної програми були сповнені фундаментальних помилок.
«Британська команда була здивована тим, що іранці запропонували. Це не була повна угода, але це був прогрес, і навряд чи це була остаточна пропозиція іранців. Британська команда очікувала, що наступний раунд переговорів відбудеться на основі прогресу, досягнутого в Женеві», - зазначив співрозмовник видання.
Видання зазначає, що присутність Пауелла на Женевських переговорах, а також на попередній серії зустрічей частково допомагає пояснити небажання уряду Великої Британії підтримати напад США на Іран, яке поставило відносини між Великою Британією та США під безпрецедентне напруження.
Офіційні особи Великої Британії заявили, що за підсумками переговорів їх вразило те, що Іран був готовий до того, щоб угода була постійною, і, на відміну від ядерної угоди 2015 року, не мала б кінцевих термінів дії або положень про припинення дії, які б скасовували обмеження на його програму.
Іран також погодився зменшити кількість високозбагаченого урану та погодився, що в майбутньому не буде жодних запасів високозбагаченого урану.
На заключній сесії переговорів Іран погодився на три-п'ятирічну паузу у внутрішньому збагаченні, а також запропонував США те, що посередники назвали економічною вигодою, пропонуючи Вашингтону можливість взяти участь у майбутній цивільній ядерній програмі. Натомість, майже 80% економічних санкцій проти Ірану було б знято, включаючи активи, заморожені в Катарі.
«Розходяться думки щодо того, чи Кушнер залишив переговори, створюючи враження, що Трамп схвалить досягнуті домовленості, чи ж американські переговірники знали, що знадобиться щось масштабне, щоб переконати Трампа в тому, що війна — не найкращий варіант», - зазначає видання.
2.Можна погодиться з Трампом, що проблему Ірану треба вирішувати, і не допустити створення Іраном ядерної зброї.
Іран – це не просто країна третього світу.
Іран - це смертоносне поєднання, яке знала сучасна історія: виробничі можливості індустріально-технологічної держави у поєднанні з ідеологією фанатиків-вбивць.
Саме це перетворило нацистську Німеччину на чудовисько, що зруйнувало Європу і знищило півсвіту: не лише фанатизм, а й здатність старанних інженерів та вчених підкорити технології нескінченної спраги смерті рейху.
1.Іран входить до першої десятки країн світу за кількістю випускників у галузі інженерії, наук, технологій та математики (STEM) щорічно. Він випереджає такі держави, як Японія та Південна Корея (World Economic Forum).
2. 35% студентів в Ірані навчаються технологічним спеціальностям. Невипадково їм вдалося створити центрифуги і балістичні ракети (звіт CSET).
3.Більше 2 700 іранських дослідників входять до числа 2% найбільш цитованих вчених світу (база даних Stanford/Elsevier).
4,Іран досяг виробничої потужності приблизно від 100 до 300 балістичних ракет на місяць. Це означає, що вони можуть виробляли більш ніж дві тисячі ракет на рік.
5.Це режим, який протягом 47 років знищує своє населення, вбиває ізраїльських та американських громадян. З 1979 року іранський режим та його проксі вбили щонайменше 3000 ізраїльтян у країні і за кордоном та понад 1000 американців за ці роки.
6.Це режим релігійних фанатиків, який прагне бути гегемоном на Близькому Сході,який своєю офіційною метою проголосив знищення держави Ізраїль.
7.Це режим, чий річний бюджет на створення та зміцнення проксі по всьому Близькому Сходу становить 2 мільярди доларів (до війни). Тільки "Хезболла" отримує близько 700 мільйонів доларів на рік.
Це режим, який є головною причиною нестабільності Близького Сходу.
А що буде, коли у цих фанатиків буде ядерна зброя?
Епоха, звичайно, інша, але, на мій погляд, між іранським режимом і нацистським режимом існує дуже велика схожість:
Обидва були вкрай смертоносним поєднанням освіченого і працелюбного населення (яке масово випускає інженерів і вчених) з фанатичною вбивчою ідеологією. Коротше кажучи, заповітна мрія будь-якого кровожерливого диктатора, який бажає поширити свою ідеологію.
Коли диктатори, одержимі фанатичною ідеологією, приходять до влади в країнах із освіченім людським капіталом, розвиненою промисловістю та чудовими інженерними можливостями – таких як Німеччина чи Іран – це дає їм можливість зруйнувати півсвіту.
А при допомозі таких же , як і він, кровожерливих режимах,як Росія, Китай він би зміг:
1.розробити міжконтинентальні балістичні ракети (ICBM), здатні долати 10 000 км. - пряма загроза східному узбережжю Сполучених Штатів. (джерело: Конгрес США, 2025).
2.мати десятки ядерних боєголовок, встановлених на точних ракетах, націлених прямо на Тель- Авів, Хайфу, Ер-Ріяд і Дубай. Ядерна парасолька дала б Ірану майже необмежену свободу військових дій, а також можливість тиску та заподіяння шкоди Ізраїлю та країнам Перської затоки. Сотні тисяч ізраїльтян залишили б країну лише через цей екзистенційний страх.
3.Іран став би найбільшим експортером дешевої та "розумної" зброї сучасної осі зла. Сьогодні безпілотники, які руйнують інфраструктуру в Україні, – іранські. А завтра? Будь-яка терористична організація в Африці чи Південній Америці.
Так само як росіяни перетворили "Калашников" на стандарт у світі терору - іранці зробили б "Шахед" повітряним стандартом серед них.
І ще згадаємо про контроль над Ормузькою протокою, яка дозволяє іранцям підняти світові ціни на пальне на 200% одним натисканням кнопки.
Гітлер із німецькими виробничими можливостями був кошмаром XX століття.
Хаменеї з визначним іранським людським капіталом міг стати кошмаром XXI століття.
Іран у 2035 році міг перетворитися з держави, яка підтримує терор, на фанатично- технологічну та жорстоку терористичну імперію, здатну руйнувати цілі держави, завдавати ударів по американських містах, паралізувати світовий нафтовий потік та обрушити біржу одним натисканням кнопки.
Тому Ізраїль та США чудово це розуміють.
Ірану не можна дати можливості створювати
ядерну зброю.
Виникає питання- тоді Трамп все робить правильно?
Ні.
1.Незрозуміло, чому були перервані переговори в Женеві.
2.За останні роки поєднання економічних санкцій, запроваджених США та їхніми союзниками, і військових ударів — здебільшого з боку Ізраїлю — значно обмежило можливості Ірану дестабілізувати регіон. Курс його валюти різко впав. Багато іранських лідерів і ядерних науковців загинули. Система протиповітряної оборони значною мірою знищена, а запаси ракет скорочені. Дві його проксі-структури — ХАМАС і «Хезболла» — ослаблені. А союзний Ірану режим у Сирії був повалений місцевими повстанцями.
Навіть,коли у США були інші дани про виготовлення ядерної зброї в Ірані,і Трамп зробив висновок, що треба починати війну,він повинен був би проконсультуватися зі своїми союзниками по НАТО, зі спеціалістами-востоковедами.
Йому би розказали,що Країни Перської затоки (Катар, Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ) є світовими лідерами з видобутку та експорту природного газу, забезпечуючи близько 20% світового постачання СПГ. Катар та Іран спільно експлуатують велетенські родовища, а регіон, зокрема через Ормузьку протоку, відіграє ключову роль у забезпеченні паливом, попри геополітичні ризики та зміни в обсягах.
В кінці кінців можна було домовитися з Ізраїлем про бомбардування воєнних обʼєктів тільки ізраїльськими літаками,а США би допомагали захищати небо Ізраїлю.
Треба було поставити вимогу Ізраїлю не чіпати в Ірані обʼєкти по видобутку гази і нафти.
Тоді би не було закриття Ормузської протоки, підвищення цін на нафту,Іран би не бомбив країни Перської затоки,не було би проблеми із дронами та сварки з союзниками.
Варіанти були, але Трамп вибрав найгірший.
Що маємо на сьогодні.
З воєнної точки зору все успішно для США та Ізраїлю.
Знищено більшість систем ПВО, воєнно-морський флот Ірану,союзники мають повне панування в повітрі.
Знищено більшість стаціонарних ракетних установок.
Зараз Іран використовує мобільні установки, які зберігаються в якийсь печерах,їх у нього не багато.
Знищено багато воєнних та релігійних лідерів Ірану,але інституції працюють.
А економічні наслідки для всього світу поки катастрофічні.
Ціни на нафту збільшились в два рази.
18 березня Іран завдав ракетного удару по промисловому місту Рас-Лаффан у Катарі, де розташований найпотужніший у світі комплекс заводів з виробництва зрідженого природного газу (СПГ).
Ціни на газ теж будуть підвищуватися.
Що буде далі?
Цілі, які Трамп заявив перед початком війни з Іраном,він не може виконати.
«Великому і гордому народу Ірану я кажу: година вашої свободи настала», — заявив Трамп після перших ударів. Він закликав до безумовної капітуляції іранського уряду, заявляв, що має схвалити наступного лідера країни, і обіцяв «зробити Іран знову великим».
Однак Трамп навіть не почав пояснювати, як саме він планує досягти цих цілей.
Весь світовий досвід підтверджує,що лише авіаційні бомбардування не приводять до повалення режиму.
Для цього потрібні наземні війська, які можуть взяти під контроль інститути влади і встановити нового лідера.
Справа не в тому,наважиться на це Трамп, чи ні.
По-перше,це можуть бути великі втрати серед американських вояків.
По-друге,це може змінити настрій іранців,багато із котрих,зараз,ненавидять цю владу.Все ж окупація є окупацією.
Можна висадити десант на острові Харк,на якому розташований найбільший(понад 90% експорту іранської нафти та нафтопродуктів)нафтовий термінал Ірану.
Була ідея про озброєння курдської меншини в Ірані,або повернення Рези Пехлеві- сина поваленого шаха.
Але Трамп вже обманув курдів в Сирії і вони йому не довіряють.
А як може бути виступи народу в період щоденних бомбардувань,я не зрозумію.
Може в день весняного рівнодення 21 березня,коли іранці відзначають Новий рік і виходять на вулиці.
Це свято іранці починають святкувати з 20 березня.
По-друге, незрозуміло, як США досягнуть ключової мети — не допустити, щоб іранський режим отримав ядерну зброю. Запаси збагаченого урану, за наявними оцінками, залишаються неушкодженими і розміщені у тунельному комплексі під горами поблизу Ісфахана. Якщо війна завершиться без їх ліквідації, Іран збереже можливість створити ядерну бомбу. А військові поразки останніх років лише підштовхують його до цього кроку.
Реакція Трампа виглядає відчайдушною. Він тимчасово послабив санкції проти російської нафти — що є подарунком противнику. А нещодавно звернувся до Великої Британії, Франції, Японії, Південної Кореї — союзників, яких роками критикував — і навіть до Китаю з проханням направити військово-морські сили для захисту протоки.
Війна завжди непередбачувана, і не можна виключати, що ситуація зміниться. Можливо, в Ірані з’явиться опозиція, яка швидко повалить режим, як це сталося в Сирії наприкінці 2024 року. Можливо, спецпідрозділи зможуть захопити уран без втрат.
Однак перші тижні війни не дають підстав для оптимізму. Вони свідчать, що закулісне планування у Білому домі було таким самим безрозсудним, як і публічна риторика.
Протягом своєї кар’єри Трамп часто намагався створювати власну реальність: коли правда незручна, він її ігнорує і поширює вигідні йому твердження.
Але війна — не політика і не маркетинг. Її не можна «перекрутити» словами. І перші результати війни з Іраном не підтверджують гучних заяв.
Що зараз буде робити Трамп?
Буде шукати винних в його некомпетенції.
Будуть винні країни-члени НАТО,буде винен Нетаньягу, будуть винні його радники, буде винна Україна.
У Трампа є тільки одна людина,яка ніколи не винна.Це "блякла міль",яка керує Росією.
Він з ним звʼязаний двома невидимими канатами.
Перший канат-це тоталітарна ідеологія.
Трамп буквально заздрить Путіну,що той може робити все,що йому заманеться,не звертаючи уваги на інші інституції.
Другий канат-це файли Епштейна.
В файлах,які публікує Міністерство юстиції Америки є всі,окрім Трампа.
А у Путіна є повний екземпляр цих файлів,і Трамп це знає і страшенно боїться,що про це узнають американці і вісь світ про його забави з
неповнолітніми.
Так що не будемо звертати увага на сумбурні і хаотичні випади Трампа в цей період.
Єдине,що радує,що він стрімко втрачає підтримку у своїх прихильників.
Як всі ці події вплинуть на Україну?
Безумовно,підвищення цін на нафту і газ дає якійсь додаткові ресурси Росії,але кардинально нічого не зміниться.
Економіка Росії впевненно котиться в прірву і її не зупинити.
Наші добри дрони роблять свою справу.
На черзі Балістичні ракети.
Зараз війна технологій- дронів, ракет,роботів.
З нами весь західний світ, з Росією -КНДР та в якійсь степені-Китай.
Переможемо!
