ОРДЛО накрив веселий драйв. Весна, секс, рок-н-рол, гроші, нові машини, нові можливості, така очікувана свобода…Весняний вітер розвиває фарбоване волосся, яскрава помада, над-яскравий макіяж, який натякає на повну свободу дій, почутті, відносин, дуже голосний сміх, цигарка в пальцях на яких просто нанизані золоті каблучки. Ці жінки обов’язковий атрибут окупованого українського прикордоння й ні, ви не вгадали, це не повії, це вдови.
Так, вдови, які втратили чоловіків на путінському «сво». Їх видно по поведінці. Вони є предметом заздрощів та розмов на бабко-лавках біля під’їздів.
Дуже часто складається відчуття, що похоронка просто надає цім жінкам свободу. Якусь неймовірну свободу на яку вони чекали й тепер або не знають що з нею робити, або просто нею насолоджуються.
У таких щасливих та усміхнених жінок, які мешкають в ОРДЛО у профілі статус- вдова. Зазвичай, якщо дослідити профіль, видно, як змінюється жінка. Ось тут вона сердита, виглядає старше, кути рота опущені у сарказмі чи роздратуванні, або вимучена посмішка, навіть, якщо це святкове фото з дітьми чи родиною. Й ось, у профілі з’являться свічка, фото чоловіка у «горці» з чорною стрічкою, трошки гіфочок з Ісусом, зовсім трошки картинок накшалт «не забудем-не простим» й ось вже жінку не впізнати- вії, губки, нова зачіска, декольте, сяюча посмішка, сяючи очі.
Навіть росіянки-вдови «героїв сво» не виглядають так щасливо, як мешканки ОРДЛО. Що це? Реальне звільнення через смерть свого чоловіка? Невже стільки жінок Донбасу жили все життя так нещасливо, щоб розцвісти саме при отриманні «гробовых» та статусу –вдова?
Війна, це ціле поле для дослідження. Війна це філософія. Це кристалізація суспільства та самої людини, це магма, яка прориває усі справжні почуття людини, бо знищує усю твердь, яка стримує те, що людина ховає у собі. Віна-це люди. Чим більше в ОРДЛО приходять похоронки та виплати за померлих, їх тут називають «гробові», тим більше людей підтримує війну та «сво» путіна.
Я вже писала про те, що статус «вдова» в ОРДЛО відкриває широкі можливості, саме тому тут найбільше людей, які підтримують війну та «сво» путіна. За рахунок «гробових» в ОРДЛО збільшилась кількість нових авто, зросли ціни на нерухомість. Ну, про ринок нерухомості, я напишу окремо, бо це інша тема для досліджень. Скажу просто цікаве спостереження. Вдови з ОРДЛО купують нерухомість у Ростові, а люди з росії, навпаки, купують нерухомість в ОРДЛО.
Зазвичай, вдови починають активний пошук чоловіка для подальшої надії на війну, заробітку, продовження своєї свободи. Все частіше бачу розповіді з ОРДЛО, де жінка відправляючи чоловіка на фронт одразу знаходить собі заміну. Якщо раніше жінки з ОРДЛО шукали заміну чоловіка серед росіян, то зараз вони більш обережні, бо «вільні» чоловіки з росії, згодом виявляються одруженими та з дітьми, що унеможливлює шлюб та отримання «гробових».
Було багато таких історій, навіть билися «жены» за ці гробові, в суд подавали, щоб шлюб в «лнр» був визнаний офіційніше ніж раніше вкладений шлюб на росії, але… То зрештою жінки зрозуміли, що перше ніж знаходити заміну «свошнику» варто поцікавитися його правовим статусом.
Я не знаю чому так, й думаю, що більшість читачів буде шокована цим висновком, що жінка в ОРДЛО втрачаючи чоловіка почувається щасливою, але що є, то є, це підтверджують самі мешканні ОРДЛО.
Це вказує на страшні психологічні проблеми в суспільстві та в самих людях. Виходить, що критична більшість жінок Донбасу настільки не щасливі у шлюбі, настільки психологічно зламані, замкнені, знищені, що відчувши війну, зміни, які несла війна, десь у підсвідомості зрештою об’єднали оці дві лінії: війна-смерть=свобода.
Це типова поведінка жінки, яка страждає від насильства. Саме так. Підтримка жінкою насилля, вбивства, війни — це складна психологічна та соціальна проблема, яка виявлена саме під час війни, бо її вже важко приховувати. Найчастіше так поводять себе жінки у разі самооборони від домашнього насильства, а ще це може бути реакція на психологічну травму чи маніпуляції. Бажання жінки знищити свого чоловіка чи найближчих пов'язана з її тривалим перебуванням у небезпеці, коли вбивство об’єкту насилля стає спробою захистити власне життя. Саме тому вдови ОРДЛО виглядають щасливими та вільними. Вони завдяки війні позбавляються статусу жертви та об’єкта їх нещасливого життя.
В 2014 році жінки ОРДЛО у критичній їх більшості були активними учасницями антиукраїнських мітингів та саме вони спонукали чоловіків йти у «народне ополчення».
Більша частина доносів написаних мешканцями ОРДЛО на мешканців ОРДЛО (сусідів, родичів. Колег по роботі) написана жінками.
Жінка ОРДЛО вправно маніпулювала тими самими первинними потребами, як й російська пропаганда: жадоба, заздрість, влада, любов до насилля. Тому у 2014 саме жінки штовхали своїх чоловіків в «народное ополчение», щоб вбив, вкрав, помстив, забрав у сусіда…
Більшість жінок доносами знищували саме жінок. Виправдовували це вбивство, бо «коханка», але вбивали просто через красу, через гарні відносини у родині, це викликало ненависть, заздрість.
Критична більшість жінок ОРДЛО просто вішалися на шию росіянам. Це й зустрічі «хліб-сіль», це й сумісні застілля, шашлички. Що цікаво, чоловіки були більш підозрілі. З точки зору психології жінка може бути настільки психологічно залежною, що підтримує агресора навіть у його злочинних діях.
З лютого багато чоловіків з окупованої частини Луганщини залишилися без роботи, бо «асвабадитили» закрили останні з працюючих шахт. Звісно одразу звільненим запропонували альтернативу- війна.
На війну чоловіки з ОРДЛО потрапляють трьома засобами. Перший, це мобілізація за повісткою. Другий, це відловили на вулиці чи прямо на прохідній. Третій, це скандали у родині через брак грошей приводить чоловіка туди, де є ці гроші. А гроші, гарні зарплати, виплати, забезпечення наразі є тільки на фронті, тобто в російській армії.
Я не знаю, як на росії, але ось в ОРДЛО дуже мало скарг, щодо не виплат «гробових». Тилові міста, такі як Свердловськ (Довжанськ), Ровеньки, Луганськ кишать новими машинами, світяться ресторанами, ювелірними крамницями. Нові мільйонерші ОРДЛО скупляють золото, їм приганяють авто з росії під замовлення, вони їздять автосалонами у пошуках гарних авто, купляють квартири у новобудовах Ростова, вони сяють усмішками й ставлять у соцмережах статус «вдова в поиске». Поки є ті, кому вигідна війна, вона буде продовжуватися...
