Вкрай важливо не плутати поняття “у мене вкрали” і “я пролюбив” - Костянтин Корзун

Я розумію, у сучасній Україні повністю відсутнє поняття “технічна журналістика”, а тим більше “кібер-журналістика”. Але ж навіть з просто з контексту можна зрозуміти різницю між “жертва” сама віддала шахраям свої дані” та “у неї вкрали щось без її участі”. Лише останнє коректно називати “зламом” чи “хаком”.

Адже кожен інтуїтивно усвідомлює різницю між “повірив незнайомцю з Інтернету” – і “не довіряй нікому безпідставно, особливо незнайомцям”, так? Довіра не повинна ніколи нікому надаватися “за замовченням”, за правом народження. Довіру слід заслужити. Завоювати. А тому коли мені кажуть “У тебе проблема з довірою” – я радісно підтверджую: “Так, абсолютно!”. Бо я займаюся безпекою з 1994 року, а кібербезпекою - 2000.

 Ну і якось так історично склалося у нашому суспільстві, що довіряти незнайомцю – короткий шлях до великих проблем. Ким би він себе не називав. Особливо коли це неможливо перевірити. Тому довіра – це не право, а привілей.

Але він філософських цінностей повернемося на грішну Землю.

Регулярно та періодично з’являються “шокуючі новини” про черговий “злам Signal”. І з перших же рядків після клікбейт-заголовку одразу стає зрозуміло, що Signal живий-здоровий, а от користувач виявився ідіотом. Хоча Signal постійно намагається захистити ідіота від самого себе. А ідіот вперто знаходить все нові способи собі зашкодити.

Але ж існує межа, яку не може перетнути навіть найбезпечніший у Світі месенджер: це мозок користувача. Який керує діями чи бездіяльністю підконтрольного організму. І ось на це сек’юрні месенджери вже ніяк не можуть вплинути – хоча намагаються. Вимагають коди підтвердження, верифікацію, другий фактор, робити резервні копії, навіть дають посилання на правила самозбереження – але все це далеко не завжди спрацьовує.

Задля справедливості зазначу, що інколи онлайн-шахраї бувають настільки вигадливими, що на їхні розводи ведуться навіть досить-таки розумні (у звичайному житті) користувачі. Які навіть знають про загрози фішингу та інші небезпеки з месенджерів та соцмереж. Знають – але все одно попадаються.

Схоже, саме такою була пані президентка Бундестагу.

Як і чому так трапляється – у мене немає чіткого пояснення. Для мене це також загадка.

У мене є лише власна теорія чому так відбувається: як на мене, проблема у “поверхневості знань”. Побачив у телевізорі сюжет “про хакерів”, почув по радіо інтерв’ю із самозваним “ігспертом”, глянув різл в Інсті - і у “пересічного” складається враження типу “ну всьо, я пойняв, зрозуміло, мене так не розведуть”.

Але ось ця поверхневість потім дає тяжкі наслідки: у людей угоняють акаунти і просять у контактів гроші; шифрують комп’ютер та вимагають біткоїни за ключ розшифровки; угоняють “Дію” (разом з Дія.Підписом) і набирають на ім’я жертви десятки кредитів. І це ще далеко не всі види критичних проблем. Скажімо, ти шось десь клікнув – і забув, а за пару місяців до тебе вривається кіберполіція і кладе мордою у підлогу: тому що твій девайс кіберзлочинці використовували як точку розповсюдження шкідливого софта чи для атак на інші пристрої. А ти навіть не в курсі був.

Щоб зрозуміти природу цих та багатьох інших ризиків, як це працює і навіть розуміти хід думок кіберзлочинців – слід зануритися у проблематику. Нехай неглибоко і ненадовго, але хоч трохи пірнути у контекст. Розібратися як бувають месенджери і яка серед них ієрархія. Що таке шифрування. Навчитися виявляти ознаки маніпуляцій. І ще кілька важливих речей. І щоб усе це тобі “на пальцях” пояснив перевірений експерт, а не випадкові інфоцигани з красивими презентаціями та брехливою рекламою.

Ось чому я запрошую усіх на мій онлайн-курс “Особистий кіберзахист” https://cutt.ly/2e1Zg9zS

Я сам його створив і сам записав. Я – відомий експерт, публічний. Я не ховаюся за вигаданими псевдонімами чи назвами організацій. Моя кваліфікація – підтверджена та безсумнівна. Всього шість відео по півгодини кожне – і це вже буде інший рівень свідомості. Знайомі начебто речі - виглядатимуть інакше. А для декого Інтернет вже не виглядатиме як “ніч темна й сповнена жахіть”.

І до речі, з 1 травня вартість курсу суттєво зростає. Хто відкладав “на потім” – ще є час придбати його (назавжди).

Свідків “безкоштовно-швидко-якісно” – одразу відправляю до інфоциган з мінцифри. За безкоштовним сиром – це до них. Хоча він дуже не безкоштовний насправді. Але про це якось окремо, іншим разом