1. Сили оборони України уразили один із найбільших нафтових терміналів на півдні росії.
- У ніч на 13 червня Сили оборони України завдали удару по інфраструктурі морського порту Темрюк у Краснодарському краї. Після атаки на території портового комплексу виникли пожежі.
- За наявною інформацією, одне з влучань припало на термінал скраплених вуглеводневих газів компанії «Таманьнефтегаз» — один із найбільших перевалочних комплексів такого типу на півдні росії. Об'єкт використовується для зберігання та перевалки пропану, бутану та інших нафтогазових продуктів. На території термінала зафіксовано пожежу.
- Ще один осередок займання виник у районі складської інфраструктури та стоянки вантажного транспорту. Масштаби пошкоджень уточнюються. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження нафтоналивного причалу терміналу «Таманьнефтегаз». Пошкоджено нафтоналивний стендер — ключовий елемент інфраструктури, який використовується для завантаження нафтопродуктів на морські судна.
- Крім того, Генштаб повідомив про ураження низки інших військових об'єктів противника. Зокрема, у травні в районі військово-морської бази в Новоросійську були уражені сторожовий корабель «Пытливый» та ракетний катер на повітряній подушці.
- Також атаковано склади боєприпасів у тимчасово окупованому Криму та Луганській області.
2. Війна поглинає майже половину бюджету: військові витрати росії досягли рекордних 65 млрд рублів на день.
- Витрати росії на війну проти України продовжують стрімко зростати, встановлюючи нові історичні рекорди. У першому кварталі 2026 року на армію, озброєння та військове виробництво було спрямовано 5,9 трлн рублів — найбільшу суму за весь період повномасштабної війни.
- Порівняно з аналогічним періодом минулого року військові витрати збільшилися майже на 30%, а від початку 2022 року — у 4,6 раза. У результаті частка військових видатків у федеральному бюджеті досягла рекордних 46%.
- За оцінками, у середньому військова машина росії витрачала близько 2,7 млрд рублів щогодини або 65 млрд рублів щодня. Це співставно з річними бюджетами окремих російських регіонів.
- Особливо показовим є різке зростання секретних статей бюджету. За підсумками кварталу їхній обсяг зріс до 4,9 трлн рублів, а частка засекречених витрат перевищила 38% усіх федеральних видатків. Це свідчить про дедалі більшу непрозорість фінансування війни та приховування реальних масштабів військових витрат.
- Загалом із 2022 року війна вже коштувала російським платникам податків понад 53 трлн рублів. Ця сума еквівалентна десяткам років фінансування систем охорони здоров’я та освіти.
3. Економісти з Німеччини та Швеції заявили про «термінальну стадію» економіки росії.
- Економіка росії наближається до критичної межі через виснаження фінансових резервів, зростання бюджетних проблем і посилення залежності від Китаю. Такого висновку дійшли економісти з Інституту світової економіки в Кілі та Стокгольмського інституту досліджень перехідної економіки.
- У звіті зазначається, що ліквідні активи Фонду національного добробуту росії скоротилися з 6,5% ВВП на початку повномасштабної війни проти України до лише 1,8% ВВП у квітні 2026 року. Водночас дефіцит федерального бюджету за перший квартал уже перевищив запланований на весь рік показник, що свідчить про погіршення фінансового становища кремля.
- Додатковим ударом по російських фінансах стало падіння нафтогазових доходів. У першому кварталі 2026 року вони зменшилися на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На думку авторів дослідження, навіть можливе короткострокове підвищення цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході не здатне вирішити накопичені структурні проблеми.
- Також збільшується залежність росії від Китаю. Наразі на Пекін припадає близько 35% зовнішньої торгівлі рф, а китайські компанії залишаються одним із ключових джерел компонентів, необхідних для виробництва та ремонту озброєнь. Така залежність послаблює позиції москви та робить її більш вразливою як в економічному, так і в політичному плані.
- Західні країни мають можливість посилити тиск на російську економіку шляхом жорсткішого контролю за дотриманням цінової стелі на нафту, протидії роботі «тіньового флоту» та посилення експортних обмежень, зокрема щодо поставок через китайські канали.
- Накопичені дисбаланси, виснаження резервів і зростаюча залежність від зовнішньої підтримки свідчать про суттєве ослаблення економічної стійкості росії на четвертому році повномасштабної війни проти України.
4. Виплавка сталі в росії впала до мінімуму за 15 років.
- Металургійна галузь рф переживає спад через санкції, слабкий внутрішній попит, високі ставки та загальне уповільнення економіки. У 2025 році виробництво сталі скоротилось до 67 млн тонн (−12% до 2021), а в І кварталі 2026 року — ще на 10,4%, до 15,6 млн тонн.
- Найбільше просіли ключові споживачі — будівництво, машинобудування, нафтогазова та транспортна галузі. Внутрішнє споживання зменшилось на 14% у 2025 році та ще на 15% у І кварталі 2026-го.
- Додатково ринки ЄС, США, Британії, Канади та Японії фактично закриті для експорту. Фінансові результати погіршуються: великі виробники фіксують збитки, скорочують інвестиції та завантаження потужностей. Галузь ризикує перейти в довготривалий кризовий стан без значної підтримки держави.
5. У росії почався дефіцит авіапального слідом за кризою на ринку бензину.
- Паливна криза в росії поширюється на нові сфери. Після дефіциту бензину, який уже зачепив понад 20 регіонів країни, проблеми виникли й із забезпеченням авіаційним пальним. Низка великих російських аеропортів запровадила обмеження на заправку літаків. Авіакомпаніям відпускають лише мінімально необхідний обсяг пального для виконання рейсів.
- Проблеми почали загострюватися наприкінці травня після серії українських ударів по російських НПЗ. Лише за один місяць було атаковано 16 нафтопереробних заводів, що суттєво скоротило обсяги переробки нафти та виробництва пального.
- За даними російських джерел, наприкінці травня паливні оператори почали повідомляти авіакомпаніям про неможливість виконувати поставки авіакеросину за чинними контрактами в аеропортах Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Уфи та низки інших міст.
-
- Ситуація на ринку стала настільки напруженою, що біржова торгівля авіакеросином практично зупинилася. Оптові ціни зросли до рекордних 113 тисяч рублів за тонну, що на 52% більше, ніж на початку березня. За словами учасників ринку, пропозиція пального фактично зникла, а окремими днями на всю країну продавалося лише кілька цистерн авіакеросину. На тлі загрози дефіциту уряд росії був змушений заборонити експорт авіапального до кінця листопада 2026 року, щоб втримати залишки ресурсів на внутрішньому ринку.
6. Заборгованість по зарплатах у росії зросла до максимуму з 2019 року.
- Прострочена заборгованість російських компаній по зарплатах у квітні 2026 року становила 2,88 млрд рублів (41 млн дол). Це наблизилося до значень грудня 2019 року, коли прострочення становило 2,9 млрд рублів. Сума прострочення на 750,3 млн рублів (35%) (10,6 млн дол.) більша, ніж у березні. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання становило 1,4 млрд рублів (+94,3%) (20 млн дол).
- Ключовий чинник заборгованості – відсутність коштів. Це є причиною двох третин прострочень – через неї не виплатили зарплат на 2,092 млрд рублів (30 млн дол).
- Друга причина – невчасне отримання грошей з бюджету – спричинила невиплату 787,6 млн рублів (11,12 млн дол). Порівняно з березнем 2025 року ця сума зросла у 62 рази.
- Також більше половини цих боргів (55,1%) утворилися в 2026 році. У 2025 році – 34,2%, а у 2024 році і раніше – ще 10,7%.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
