1. "Суспільство деморалізоване, військові втомлені..."
Чмут каже, що ці проблеми ніхто системно не вирішує з 2022 року.
А я спитаю, чому тільки з 2022-го? Чому не з 2019-го? Що зробила обрана влада, в час існуючої вже на той час російської агресії, щоб це суспільство не деморалізувати ще більше? Може у нас президент йшов на вибори з ультра патріотичними гаслами? Може його команда?
2. "Лояльність і безініціативність", каже Чмут, зараз є ключовими для того, щоб втриматись на посаді. Люди, які говорять правду, кар'єру зробити не можуть.
Я правильно вважаю, що влада в державі - це вертикаль? Всі когось призначають, і всі кимось призначені, окрім виборних посад. Якщо ти призначив того, хто не перевершить тебе за рейтингами (бо це одна з головних умов), то й він вірогідно така людина, яка керується тими ж мотивами. Подібне до подібного. То кому пред'являти претензії, окрім "верховного"?
3. "Багато політиків мають власні фірми, через які працюють в системі оборонних закупівель" - не дивує. Так, їм вигідна існуюча система, щоб заробляти великі гроші. Звідки ж взялося це кодло, невже з космосу?
Чмут також порівнює наші "проблеми в парламенті" з "єдністю" російської системи управління - так, наш парламент має проблеми. А чому він взагалі має проблеми? Там же монобільшість? Я б назвала речі своїми іменами.
4. Щодо перестановок у кабінетах влади: фокус зміщений на те, щоб чиєюсь репутацією, чиїмось ім'ям перекрити негатив, який має влада.
І ще цікава фраза, сказана в інтерв'ю - що існують "очікування президента".
В цьому ж і біда. Бо що в такому разі можна очікувати, коли влада керується не мотивами перемоги, а мотивами замітання під килимок негативу? З моральної точки зору можна мати очікування, коли до тебе самого питань немає.
Але ж йому не вигідно очолювати саме це. Очолювати результати перемог підлеглих - вигідно. Очолювати системні зміни, за які треба нести персональну відповідальність - ні.
6. Чмут більше десятка разів повторює фразу про негативний природній відбір. Мабуть, йому це дуже помітно, бо він підкреслює, що людей (сильних, кмітливих) критично не вистачає. Федоров, за його словами, теж не зміг знайти достатньо таких людей в свою команду.
А я пригадую, що держава з 2019 року зробила все, щоб сильні та кмітливі загинули першими. Вони замість держави (за відсутності вчасно прийнятих правильних політичних рішень) опинилися перед ворогом самі.
Самі шукали зброю.
Самі шукали автівки, забезпечення.
Самі виходили на дороги й відбивали ворога, який не мав би пройти аж так швидко в наші міста. Мабуть тому, що найкращі загинули, сьогодні ті з найкращих, хто залишився, і не хочуть своєю репутацією перекривати чужий негатив.
Мало оптимізму.
Як часто ми переоцінюємо власне незадоволення якоюсь ситуацією, створюємо собі додаткові проблеми, ламаємо те, що в принципі починало працювати непогано - а потім ці проблеми самі ж розгрібаємо. І десь в підсвідомості думаємо про те, нащо ж ми зламали своє минуле?
Нащо ж зруйнували під корінь те, що тримало нашу державу нехай не на міцному фундаменті, але вже було зроблено все те, з чого той фундамент мав би почати цементуватись та укріплюватись?..
