1. Найбільший нафтовий термінал у Новоросійську зупинив відвантаження.
- Найбільший російський нафтовий термінал на Чорному морі «Шесхаріс» у Новоросійську з 21 липня призупинив завантаження танкерів через посилення атак українських безпілотників.
- Зупинка роботи не пов'язана з погодними умовами: штормове попередження було оголошено лише через два дні після завершення останнього завантаження.
- Від початку року через «Шесхаріс» щодня експортували близько 650 тис. барелів нафти, тоді як загальний морський експорт росії становив у середньому 3,6 млн барелів на добу. Таким чином, під ударом опинилося близько 20% морського нафтового експорту країни.
- Напередодні російська влада попередила всі судна в економічній зоні росії в Чорному морі про підвищену небезпеку через можливі атаки українських повітряних і морських дронів.
- Раніше цього тижня також призупинив роботу термінал Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська, через який експортується казахстанська нафта.
2. росія може продовжити заборону на експорт дизельного пального через паливну кризу.
- російська влада розглядає можливість продовження ще на місяць заборони на експорт дизельного пального через поглиблення паливної кризи, спричиненої українськими ударами по нафтопереробній інфраструктурі.
- Також у москві обговорюють продовження ще на шість місяців заборони на експорт бензину. Чинні обмеження на постачання більшості видів дизельного пального та бензину за кордон спливають 31 липня.
- За оцінкою EA Analytics, середній обсяг переробки нафти в росії у липні становитиме 3,511 млн барелів на добу — це найнижчий показник із травня 2002 року та більш ніж на третину нижче сезонної норми.
3. У росії урізали фінансування ключових технологічних проєктів.
- російська влада різко скоротила фінансування більшості національних проєктів технологічного розвитку через погіршення стану федерального бюджету та зростання військових витрат.
- За даними Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), із запланованих 324,4 млрд рублів вісім ключових технологічних проєктів отримали лише 201,9 млрд рублів — на 37,8% менше від передбаченого обсягу.
- Найбільших скорочень зазнали космічні технології, які взагалі не отримали фінансування із запланованих 10 млрд рублів, а також проєкт «Засоби виробництва та автоматизації», фінансування якого скоротили більш ніж у чотири рази — з 52,2 млрд до 11,8 млрд рублів.
- Скорочення фінансування пояснюється як затримками у реалізації окремих проєктів, так і погіршенням бюджетної ситуації.
- За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету сягнув 5,7 трлн рублів, тоді як у першому кварталі кожен другий рубль бюджетних витрат спрямовувався на війну, а дві третини всіх податкових надходжень фактично поглинали військові потреби.
4. росія планує залучити 1,5 трлн рублів держбанків для фінансування військових витрат.
- Мінфін рф готується залучити 1,5 трлн рублів від державних банків, щоб покрити зростаючий дефіцит бюджету, який за підсумками січня–червня сягнув майже 6 трлн рублів через рекордні витрати на війну.
- Для цього відомство зареєструвало два випуски облігацій федеральної позики (ОФЗ) із плаваючою ставкою: на 500 млрд рублів із погашенням у 2037 році та на 1 трлн рублів із погашенням у 2042 році. Такі папери зазвичай викуповують найбільші державні банки в межах попередньо узгоджених угод.
- Необхідність звернутися до держбанків виникла після фактичного провалу розміщення звичайних ОФЗ. Після чотирьох невдалих аукціонів, два з яких були скасовані, один визнаний таким, що не відбувся, а ще один приніс лише 9 млрд рублів за квартального плану 1,5 трлн рублів, мінфін призупинив аукціони держборгу на невизначений термін.
- Витрати росії на війну у 2026 році можуть перевищити план на 4–5 трлн рублів, при цьому близько половини цієї суми уряд має намір профінансувати за рахунок нових запозичень.
- Водночас Банк росії прогнозує, що дефіцит федерального бюджету цього року може зрости до 8,2 трлн рублів.
5. ЄС запровадив санкції проти єдиного НПЗ Грузії через російську нафту.
- Євросоюз у межах 21-го пакета санкцій включив до санкційного списку єдиний нафтопереробний завод Грузії — НПЗ у порту Кулеві. Причиною стало використання російської нафти та експорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини.
- За даними Ради ЄС, через шість місяців набуде чинності заборона на будь-які операції з підприємством, якщо воно не припинить працювати з російською нафтою.
- Санкції також охопили ще три російські НПЗ, Мозирський НПЗ у білорусі та компанію, через яку білоруські заводи постачали пальне до росії.
- Рішення стало наслідком розслідування Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), яке показало, що через грузинські порти Кулеві та Батумі до ЄС і Великої Британії постачалися нафтопродукти, вироблені з російської нафти.
- За оцінкою CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року їхній експорт сягнув 1,2 млрд євро, що дозволяло російській нафті фактично обходити санкційні обмеження.
- У відповідь на загрозу санкцій оператор заводу Black Sea Petroleum уже заявив, що з серпня-вересня 2026 року відмовиться від закупівлі російської нафти та перейде на альтернативні джерела сировини.
6. «Пекельні санкції» США проти росії застрягли в Конгресі через суперечки щодо мит.
- Масштабний законопроєкт про нові санкції проти росії знову відкладається через розбіжності між адміністрацією Дональда Трампа та демократами щодо президентських повноважень у сфері митної політики.
- Через відсутність компромісу Палата представників пішла на п'ятитижневі канікули, не ухваливши документ. Наступного тижня його планує розглянути Сенат.
- Законопроєкт передбачає обов'язкові санкції проти російського керівництва, держкомпаній, банків, енергетичних проєктів і іноземних структур, які підтримують російський ВПК.
- Найбільше суперечок викликала норма, що дозволяє президенту США запроваджувати мита до 100% на імпорт із країн, які купують російську нафту, нафтопродукти, газ або уран. Республіканці наполягають, що рішення про застосування таких мит має залишатися за президентом, інакше Дональд Трамп може накласти вето на закон. Демократи ж виступають проти, побоюючись, що документ фактично надасть главі держави надто широкі повноваження у торговельній політиці.
- Республіканець Майкл Маккол намагається узгодити компроміс, який обмежить застосування мит лише щодо покупців російських енергоносіїв. Водночас у Сенаті попереджають, що через політичні суперечки законопроєкт можуть не встигнути ухвалити до серпневої перерви Конгресу.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
