У розмові про майбутнє Карпат тепер є конкретна цифра — 1,5 гігавата. Саме таку потужність запропонованого Карпатського вітроенергетичного кластера назвав Володимир Зеленський на Карпатському економічному форумі. В офіційному повідомленні, оприлюдненому 19 вересня 2026 року, цей задум пов’язано з інвестиціями, енергетичною незалежністю та можливістю постачати електроенергію до Європейського Союзу. Це вже предметна інвестиційна пропозиція, для оцінки якої потрібні не лише показники потужності й очікуваних доходів, а й відповідь на питання, де саме розміщуватимуть об’єкти та яких змін зазнають відповідні території.
Мене вже нудить від аргументу, що достатньо привести молодих — і країна автоматично стане чеснішою. Молодість не виробляє совість, як щитоподібна залоза виробляє гормони. Молодий пристосуванець може бути навіть небезпечнішим за старого: він ще користується кредитом суспільної надії, ще виглядає як обіцянка змін, хоча вже навчився найважливішого для кар’єри — розрізняти, перед ким треба посміхатися, а перед ким можна не відповідати. І коли громадську діяльність починають використовувати як перепустку до начальства, суспільство ризикує отримати не зміну системи, а її свіжий кадровий набір.
Тому, на мій погляд, історія навколо ГО «Екологічний Погляд» заслуговує не на поблажливе «ну це ж молодь», а на дорослі запитання. Її керівник Михайло Малош — не просто хлопець, який вирішив займатися природою у вільний час. У липні 2026 року його обрали головою Молодіжного конгресу Закарпаття на установчих зборах за участі обласного керівництва та заступника керівника Офісу Президента. У серпні він уже очолював закарпатську делегацію на установчому засіданні Палати регіональних молодіжних конгресів у структурі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові. Це підтверджені публічні ролі, а не фантазії його критиків.
Саме по собі перебування поруч із владою не робить людину нечесною. Але воно робить смішною спробу залишатися просто «молодим активістом», коли виникають незручні питання про незалежність. Що більше представницьких повноважень ти на себе береш, то менше маєш права ховатися за юністю, добрими намірами та красивою назвою організації. Громадський діяч потрібен суспільству не для того, щоб переповідати йому позицію начальства приємнішим голосом. Найцінніше, що він може принести до владного кабінету, — це здатність заперечити господарю цього кабінету.
«Екологія — Право — Людина» окремо поставила питання про дроблення проєкту та повноту врахування його наслідків, зокрема пов’язаної з ним лінії електропередач. І це саме той рівень розмови, якого я очікую від екологічної організації: що оцінювали, чого не оцінювали, де межі дослідження, які наслідки залишилися поза ним. У такій дискусії немає значення, наскільки молоде обличчя у промовця і скільки разів його запросили до президії. Значення має те, чи здатний він відповісти по суті.
Тому питання до пана Малоша дуже предметні. Яка офіційна позиція «Екологічного Погляду» щодо будівництва ВЕС на карпатському високогір’ї, хто її ухвалив і на яких дослідженнях вона ґрунтується? Як організація оцінює початок робіт до завершення екологічної процедури? Які заперечення природоохоронців вважає обґрунтованими, а які відхиляє — і чому? Хто фінансує її діяльність, зокрема технікою, матеріалами та послугами? І найголовніше: чи готова вона заперечувати проєкту, який підтримує політично впливове оточення, якщо факти свідчитимуть проти нього?
Окремі питання стосуються організаторів інвестиційного та молодіжного обговорення: які документи описують запропонований кластер, які території розглядаються, що вже затверджено, а що залишається наміром? Чи розглядали учасники природоохоронні заперечення і як вони відображені в матеріалах заходів? Повідомлення про представницький склад зустрічі саме по собі цього не встановлює.
Для мене ця історія має залишатися розмовою про конкретні рішення й відповідальність за них. Молодість керівника ГО, його участь у конгресах, бізнесова допомога місцевому проєкту та державна підтримка інвестиційного задуму — обставини, які можна перевірити. Вони не замінюють дослідження впливу на довкілля і не доводять вини у порушеннях. Саміт засвідчив інвестиційні наміри; питання про їхню екологічну допустимість і роль «Екологічного Погляду» залишаються питаннями до документів, дій та повних публічних пояснень
