Жив-був козак Дашко, належав до древнього князівського роду Корибутів, родоначальником якого був Великий князь Литовський Гедимін. А нащадки Дашка стали Дашкевичами.
Народився Євстахій Остафій (Остап) у 1455 році в м. Овруч, Житомирщина. Батько Іван Дашкевич – православний боярин, військовий ключник.
Ротмістр, староста кричевський. Під час однієї з сутичок із московськими військами Дашкевич потрапив у полон. Вороги запропонували Остапу перейти на службу до князя Івана ІІІ, але 1507 р. він повернувся в Україну. Зайняв посаду канівського, згодом і черкаського старости, організував оборону кордонів від нападів кримських татар. Дашкевич звернувся до розпорошених людей, які переховувалися від татарських набігів і невеликими групами давали відсіч татарам, як могли. По суті Дашкевич став волонтером і спонсором тих загонів: надавав козакам матеріальну підтримку, насамперед зброєю та продовольством.
Запорожці на літо виходили на острови, коли татари починали свої грабіжницькі напади на українські землі і на зиму розходилися по домівках. Вони називали себе черкаси. Їх озброєння було (шабля, стріли з луком, ніж за поясом).
Остафій Дашкевич зібрав козаків із Дніпровських островів, організував їх у єдину військову силу, встановив однакову для всіх єдину зброю. Оскільки татари мали таку саму зброю, Дашкевич вирішив озброїти своїх козаків вогнепальною зброєю, крім того використовувалася до 17 ст. і стара зброя (стріли з луком і ніж (кинджал) за поясом). Він поділив усіх на полки, полки на сотні, призначив старшину та підстаршину. Острів Хортицю він призначив, як основне місце для складу зброї, щоб перекрити там татарам вхід на українські землі, тому що там вони мали найкращу переправу через Дніпро.
Отже, внук Дашка, організатор козацьких загонів, засновник і перший Кошовий отаман Війська Запорізького (1508), перший, хто озброїв козаків вогнепальною зброєю.
