Місто Олешки у всіх на вустах. Нещасне, окуповане, голодне українське місто.
Місто було віддано ворогові без бою 24 лютого 2022 року. Ворог пройшов близько 100 км від адміністративного кордону з Кримом до Олешок за кілька годин, не зустрічаючи опору.
У місті не було ані військових частин, ані тероборони. Поліція, СБУ спішно покинули місто.
Залишився мер Євген Рищук, який категорично відмовився співпрацювати з окупантами. У перші місяці окупації він публічно координував роботу комунальних служб під українськими прапорами та наголошував, що Олешки — це Україна.
Згодом через загрозу життю та відмову йти на компроміси з ворогом він був змушений виїхати на підконтрольну Україні територію.
Назва «Олешки» пов'язана з давнішим поселенням Олешшя та Олешківською Січчю, яка існувала тут у XVIII столітті.
Однак у 1928 році радянська влада перейменувала містечко на Цюрупинське на честь радянського діяча, одного з ідеологів Голодомору Олександра Цюрупи, який народився тут.
Під час німецької окупації назву Олешки повернули, однак після 1956 року місто знову стало Цюрупинськом.
Історичну назву місту повернули у 2016 році.
Олешківська Січ була невеликим поселенням, оточеним валами та ровами. Тут були брама, редути, житла, церква Покрови Пресвятої Богородиці, цвинтар і криниця. Її розташування серед води та дерев давало змогу здійснювати швидкі походи.
У 1728 році, коли більшість козаків вирушила в похід, на Січ напали козаки із Самар разом із російськими військами. Вони вбили тих, хто залишалися в поселенні, та зруйнували Січ. Це було гостре протистояння між запорожцями Олешківської Січі та гетьманськими козаками разом із російськими військами.
Після повернення козаки переселилися до Кам'янської Січі.
Я не розповідатиму про те, що і так відомо всьому світу. Олешки голодують.
Варвари, які знищили Олешківську Січ у 1728 році, повернулися у 2022 році.
З Олешками пов'язана біографія одного з найвідоміших українських драматургів XX століття Миколи Куліша. Він народився в Чаплинці, однак в Олешках навчався у міському училищі, робив перші творчі кроки та написав свою першу п'єсу «На рьібной ловлє», яку згодом переробив у твір «Отак і загинув Гуска».
Ще одне ім'я, тісно пов'язане з Олешками, — художниця Поліна Райко. Вона народилася в місті у 1928 році та прожила там усе життя. Художньої освіти Райко не мала і почала займатися творчістю в 69 років. Вона розписала власний будинок, літню кухню, хвіртки, паркани та гаражні ворота, створивши унікальний світ наївного мистецтва.
Будинок Райко став частиною української культурної спадщини.
Однак у червні 2023 року будинок постраждав через підрив Каховської ГЕС. Наступного дня після руйнування греблі будинок опинився під водою.
Російські варвари нищать все на своєму шляху (на фото художниця Поліна Райко).
Коли Ірина Верещук запускала шатли на Чонгарі, виконуючи злочинний наказ Зеленського, вона відкривала дорогу ворогові.
У тому числі й для геноциду мешканців українського міста Олешки.
7 березня 2022 року. Українське місто Олешки вже два тижні під окупацією ворога. Місто української козацької слави було віддано ворогові на знищення без бою в перші ж години повномасштабного вторгнення. Містяни не побоялися вийти на мирний мітинг, щоб сказати окупантам: Олешки - це Україна.
Ворог жорстоко помстився українцям Олешек, як і свого часу нищив українців раніше - влаштувавши голодомор. На відео оккуповане місто вийшло на мирний мітинг, сказати оккупантам, що Олешки це Україна..
У День козацької слави та Пресвятої Богородиці побажаємо окупованим Олешкам та іншим окупованим містам України якнайшвидшого звільнення.
І побажання Головному архітектору цього горя:
Потрібно дати йому ще 100 днів та 10 років? Він просто ще не розібрався?!
Я згоден із цією пропозицією. Тільки я дав би від 25 років до пожиттєвого.
У в'язницях добрі бібліотеки, за цей термін він точно в усьому розбереться
