Нині розгортається український контрнаступ, який заслуговує на пильну увагу. Його кодова назва “Вівальді”. Це жартівливе посилання до віртуозності композитора Антоніо Вівальді та його найвідомішого твору «Пори року». Офіційні заяви натякають, що кожна фаза операції відповідає одній із частин цього твору, пише The Economist.
Ще одна паралель із музикою полягає в тому, як різні бойові підрозділи організовуються для злагодженої взаємодії. У наземних бойових діях, на яких засновано операцію «Вівальді», така скоординованість називається «загальновійськовим маневром».
Майже через п’ять років після початку війни бойові дії на передовій зайшли в глухий кут. Операція, названа на честь Вівальді, передбачає можливе відродження маневреної війни та здатність України перехопити ініціативу на полі бою.
Контрнаступ став очевидним у середині вересня. За наявними даними, підготовка тривала понад шість місяців. Хоча операція «Вівальді» задіє всі складові української військової машини, здебільшого її здійснює Третій армійський корпус (3 АК) ЗСУ під командуванням бригадного генерала Андрія Білецького — колишнього командира ультраправого добровольчого ополчення.
На даний момент під час операції «Вівальді» зайнято до 175 квадратних кілометрів території. Це не така вже вражаюча площа. Але уважні спостерігачі, такі як вашингтонський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW), вважають, що ця порівняно невелика територія має значення.
росія намагається оточити три так званих міста-фортеці, що становлять центральний оборонний пояс України в Донбасі. Одночасно із збереженням тиску в центрі один із елементів російського кліщового маневру йде з півдня, навколо міста Костянтинівка. Інший – з півночі, навколо Лимана, розташованого на річці Сіверський Донець. Операція “Вівальді” перерізає північний елемент цього охоплення. Це серйозно порушує перебіг російської кампанії, особливо з огляду на повільні темпи та високу ціну просування російських військ у цій війні.
Проте суть справи у методах Третього корпусу ЗСУ. Війна в Україні викликає асоціацію з безглуздою окопною війною на Західному фронті під час Першої світової війни. На початку українського конфлікту масовані наступи змінилися позиційною виснажливою війною через появу оборонних технологій, таких як дрони.
Менш відомі кроки, які зрештою дозволили вийти з глухого кута Першої світової війни. Німеччина, наприклад, застосувала тактику піхотної інфільтрації (вона полягає у пошуку слабких місць у лінії фронту противника). Невеликі загони спритних і рішучих штурмовиків пробивали пролом, яким потім користувалися більші групи. Саме ця формула призвела до стрімких успіхів весни 1918 року.
росія точно повторювала її на Донбасі, але без тих самих результатів. Зараз, коли проникнення вдається, на великі скупчення солдатів, що йдуть у пролом, обрушуються дрони.
На відміну від цього, британці під час Першої світової війни вважали, що рішення можна знайти у поєднанні нових технологій — так само, як це робить зараз Україна. Тоді йшлося про поєднання танків (сьогодні — робототехнічних наземних апаратів) і літаків (сьогодні — дронів), пов’язаних між собою за допомогою радіопередавачів (сьогодні — супутникового зв’язку Starlink і програмно-визначуваних мереж управління).
Операція «Вівальді» поки не досягла тих результатів, яких досягла Велика Британія в період із серпня по листопад 1918 року. Але вже проглядають обнадійливі ознаки.
Третій корпус надав молодшим командирам свободу для інновацій, перевірив ці ідеї під час навчань та використав отримані висновки для цілеспрямованої реорганізації. Потім він вклав значні ресурси у створення необхідних умов наступу.
Найбільші кроки операції «Вівальді», що привертають увагу — узгоджена кампанія з пошуку та придушення російських розрахунків безпілотників, застосування дронів глибокого проникнення для перерізання шляхів постачання та висування вперед безпілотних наземних транспортних засобів (БНТЗ) для захисту флангів 3-го корпусу — були спрямовані на упередження.
Ці заходи дозволили обмежити ризики перед тим, як вкласти цінні людські ресурси у піхотний штурм (піхотинці, своєю чергою, перебували під захистом БНТЗ під час прориву мінних полів). Ретельний аналіз та консервативна мета – це та сама комбінація, яка започаткувала відродження маневреної тактики Великої Британії ще до 1918 року.
