Це показник небезпечного фінансового виснаження українського підприємництва.
За даними ДПС, оприлюдненими Опендатаботом, у лютому 2022 року податковий борг обліковувався за 671 тисячею ФОПів, у січні 2024-го — вже за 1,09 мільйона, а в липні 2026-го — за 1 506 342 підприємцями. За роки великої війни кількість боржників зросла у 2,3 раза, а загальна заборгованість — із 7,1 до 16,6 мільярда гривень.
Це не означає, що півтора мільйона діючих підприємств стали банкрутами. Але масштаб накопичених боргів вимагає відповіді на значно важливіше питання: чому в країні, де підприємці щодня рятують виробництва від російських ударів, держава продовжує вимагати виконання фінансових зобов'язань, не завжди співмірних із реальною здатністю найменших господарств заробляти?
Росія нищить український капітал ракетами, руйнує ринки, енергетику та вбиває працівників. А внутрішня фіскальна політика може додатково вимивати з підприємницьких оборотів останні кошти, необхідні для відновлення обладнання, закупівлі матеріалів, виплати зарплат і збереження самої справи.
Верховна Рада, Кабмін і податковий комітет Гетманцева повинні відповідати не лише за обсяг бюджетних надходжень, а й за економічні наслідки створюваних ними правил. Адже збільшення кількості боржників саме по собі не доводить провини держави, але й не дозволяє їй удавати, що фіскальна система працює бездоганно.
Найстрашніше — наслідки для українських родин. Коли підприємець витрачає останні заощадження на борги й поточне виживання, він не накопичує капіталу, не розширює виробництва, не створює робочих місць і не передає дітям міцної родинної справи.
Так країна ризикує втрачати не просто платників податків, а економічно незалежних українців — людей, які здатні самостійно утримувати родини, громади та власну державу.
Податкова система повинна забезпечувати фінансування країни, а не перетворювати виживання її підприємців на нескінченне боргове змагання.
Держава, яка збирає податки з економіки, що виснажується, але не створює належних умов для відновлення її продуктивності, ризикує зрештою залишитися і без підприємців, і без податків, і без майбутнього.
