Звісно, за винятком війни, смертей і руйнувань.
Найгірше - це відсутність майбутнього.
Відсутність будь-якого бачення майбутнього.
Що? Куди? Як? Коли?
Відповідей на ці питання немає. Натомість є грабунок, бардак, несправедливість, параліч державних органів і служб.
Кожного дня ми спостерігаємо за якимись божевільними, за бидлошоу в тилу, за силовиками, які грабують, за невідомим Вовою з Династії, за двушками на Москву. Кожен день люди обговорюють це все, нервуються, живуть цим, але що про майбутнє? Що про мрії? Що про природне прагнення людей колись жити нормально? Навіть не в країні мрій, багатства, і зарплат 4000 євро вчителям, а хоча б нормально, як люди, в країні в якій є закон, право і справедливість.
Ви зауважили, що вже рік ніхто не говорить про вступ в ЄС? І це не в тому контексті, що ЄС - це рай, а в тому контексті, що це шлях до розвитку країни, можливість дати відповіді на запитання з чого Україна буде відновлюватися.
Зеленський, який рік тому на кожному кроці розказував про необхідність взяти Україну в ЄС вже і зараз, до кінця року, зараз просто мовчить.
Чого заткнувся так різко?
Чи не трму, що керівники ЄС в телефонному дзвінку вимагали від нього особисто розслідувати справу Міндіча і Династії?
Чи не тому, що вже зробив свій вибір на користь схематозу, бардаку і утримання влади за будь-яку ціну, навіть руйнування України зсередини?
Чи не тому, що вирішив, що легше відібрати в українців майбутнє і продовжувати беззаконня, але не виконати прямих вимог Євросоюзу щодо відновлення справедливості, розслідування злочинів і двушок на Москву, зняття незаконних санкцій з Порошенка ітд.
А люди мовчать, люди не хочуть бачити.
Людей не цікавить, що в них і їх дітей відбирають майбутнє. Бо їм двічі в рік показують шоу з дозволом путіну проводити парад на червоній площі і відправлення нагород новою поштою
