Раніше як було? В кожного народу, касти, релігії, стану - було якесь звернення, до іншої людини, досить формалізоване, але тільки після цього звернення – можна було починати розмову.
Не буде сусідка сусідці казати «Дай солі». Бо нечемно так.
Треба спочатку:
- Здоровенькі були! Як ся маєте? – а потім вже до справи.
Ще інакше робили поети. Коли починаєш писати якусь оду радості чи поему – мусиш спочатку возвеличити у віршах музу. А потім вже про Джульєту чи Лауру.
Тобто потрібен вступ, прелюдія до розмови.
А греки взагалі – вихваляли богів на кожному кроці. Не можна просто так бухати. Спочатку:
- Слава Діонісу – а потім вже хоч залийся.
В дипломатії з’явилася нова тема. На сучасних переговорах, як от в Абу-Дабі відбувається тристороння зустріч. І по новій, але вже усталеній традиції треба:
Вітькоф і Зятькоф:
- Слава Трампу. Під його осяйним лідерством ми наближаємо стадію переговорів де в майбутньому можливе звуження значного розширення проблематики. Будемо домовлятися.
Росіяни (Мединський):
- Слава Трампу! Ми дякуємо президенту США за відкритість і готовність до співпраці. Ми будемо обговорювати, як половци бороздят пєчєнєгов.
Умєров з Арахамією:
- Завдяки потужній незламності Трампа ми маємо нагоду поподорожувати в сонячні Емірати. Ми за переговори про переговори.
Але наші молодці. Вони ще на додачу до Трампа нахвалюють Маланку за Олешки (що роблять даремно, бо насправді Трампу Маланка пох). Але на всякий випадок хай буде. Може прогіб і зарахують. Ну і плюс треба похвалити нашого Найвеличнішого (не плутати з їхнім) і сказати, що в українських переговірників мандат від самого Зеленського (що має взбадріть всіх присутніх).
Що я вам скажу. Нові традиції творяться прямо на очах.
Коли ж це все закінчиться?
