І чому саме це становить найбільшу загрозу для України
Росія
90-ті роки: країна пробує демократію — але без відповідальних еліт, правосуддя і культури свободи. Результат: обрані демократично лідери самі ж її і знищили. Путін — історично не «антидемократ», а похідна від краху демократії. Саме тому його досі Захід намагається повернути в демократію, з якої він виходив.
Народ вирішив, що в кризовий момент (протистояння з Ічкеоією) демократія НЕНАЧАСІ, що до неї можна повернутися потім.
Німеччина
Гітлер прийшов до влади через вибори. Веймарська демократія виявилась занадто слабкою, щоб захистити себе. Спочатку він створив монобільшість, а потім знищив усіх інших. Диктатура не прийшла на штиках — її проголосував сам народ, який хотів реваншу за ганебну поразку у 1WW. Здавалося, що можна стати спочатку сильним, амвже потім повернутися до демокраії
Іран
Спроба реальної демократії у 1950-х завершилась змовою, переворотом і поверненням диктатури. А потім — ісламська революція. Влада мулл — це результат розчарування в Західному «демократичному» втручанні.
В боротьбі з не ісламістською опозицією і спробою нав'язати свої правильні погляди демократію відклали на потім.
Китай
Демократичні паростки у 1980-х (включно з подіями на Тяньаньмень) були знищені. Компартія залишила ринок, але стерла політичні свободи. Так з'явилась «ринкова диктатура» — комфортна для багатьох західних інвесторів. Ринок - це конкуренція, а під час конкуренції перемагають сильніші. А раптом ці сильніші мають неправильну політичну позицію?
Небезпечно їм давати важілі впливу, бо народ може помилитися і обравши їх, повернути конкуренцію. Не лише в бізнесі.
КНДР
Після звільнення Кореї Північ формально мала парламентаризм. Але витрачати ресурси на сумніви і дискусії не було часу. Треба було будувати централізовану державу, яка швидко переможе Південь... Досі будують, але так і не перемогли. Система дуже швидко виродилась у спадкову тиранію. Диктатура — не заміна демократії, а її гротескне наслідування.
Тепер ви розумієте, що є найбільшою загрозою для України?
Це не просто зовнішня диктатура. Це — внутрішній крах демократії, який дає диктатурі право увійти під оплески.
Захищати Україну — це захищати демократію.
І не лише на фронті, а й у тилу.
