Коли 52,56 літра коштують 4 677,30 грн, країні потрібна не цифрова мішура, а економічна політика. Один такий бак — це 54% мінімальної зарплати, 1,8 мінімальної пенсії і більш як дві звичайні студентські стипендії. Коли базова мобільність з’їдає пів мінімалки, проблема давно вийшла за межі “неприємних цін на АЗС”. Це вже тест на адекватність державної відповіді.
Справжня антикризова політика мала б виглядати інакше: пряма адресна допомога тим, хто реально втрачає купівельну спроможність; підтримка перевезень і конкуренції на ринку; менше рекламної драматургії й більше роботи з доходами. Бо “єБак” — це не стратегія відновлення.
Це політична анестезія: на хвилину знімає біль у чеку, але не лікує причину. А причина проста і жорстка: повний бак сьогодні коштує дорожче, ніж дві звичайні студентські стипендії. І цей чек чесніший за будь-який урядовий пресреліз
