Франція прагне виключити російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова із санкційного списку Європейського Союзу.
Одним із кейсів, про який доводилось мені часто і багато говорити останні роки, був Усманов, один із гаманців путіна. Людина, яка від моменту введення санкцій у 2022 році далеко не слабо лобіює їх зняття весь цей час: використовуючи від джинси в європейських медіа, судів до політичного тиску та підкупу.
Трохи про нього, в контексті лобізму повернення кремлівських спортсменів і покарання тих, хто цьому перешкоджав:
Міжнародна федерація фехтування (FIE) позбавила Естонію права проведення Чемпіонату Європи з фехтування 2026 через те, що Естонія відмовилась гарантувати видачу віз спортсменам з московії та Білорусі.
МінКульт Естонії проінформував, що позиція країни:
«Візи спортсменам країн-агресорів не видаються. Застосовується нульова толерантність без жодних виключень».
Після чого Міжнародна федерація фехтування позбавила Естонію права проведення.
А знаєте чому це сталось саме у фехтуванні?
Бо Міжнародну федерацію фехтування спонсорує та утримує московський мільярдер Алішер Усманов, який за роки перетворив Міжнародну федерацію на ручну організацію, яка годується з руки. За сумісництвом Усманов 14 років був головою цієї Міжнародної федерації фехтування.
Для довідки підприємства Усманова обслуговують кремлівський ВПК.
Естонію позбавили права проведення, бо Усманов контролює (FIE) і йому не сподобалось, що агресору продемонстрували його місце.
Тож нехай оці всі не розповідають «спорт», «культура» поза політикою.
Людина соціально-політичне створіння, тому все політика.
А FIE продажні негідники.
.
Алішер Усманов - це людина, яка від моменту введення санкцій у 2022 році далеко не слабо лобіює їх зняття весь цей час: використовуючи від джинси в європейських медіа, судів до політичного тиску та підкупу.
Так ось, Усманов. Щоб прийти до того моменту, де ми зараз, коли Франція та Словаччина ніби вимагають зняття з нього санкцій для подовження санкцій ЄС, минуло 4 роки та декілька етапів:
➤ Етап 1 — був у 2022 році, коли після введення санкцій ЄС Усманов подавав кілька десятків позовів проти європейських інституцій та урядів конкретних країн за «незаконне введення санкцій» чи арешт його супер яхти, про яку в джинсових публікаціях він любив згадувати «названа на честь його матері»
➤ Етап 1–2. Щоб посилити тиск на європейські суди/апеляції Усманов масово закуповував «інтерв’ю» в європейській пресі, особливо французькій. Бо по-іншому пояснити, чому тема санкцій (саме з позиції Усманова) і назва його яхти має цікавити французького читача, щоб журналісти летіли за інтерв’ю в Дубаї, — доволі важко.
Приклад таких публікацій у французькій пресі багато.
Інтерв’ю — це класичний спосіб легалізації джинси, щоб редакція не несла відповідальності (чи інколи журналісти так продають ідею редакції). І легалізація через інтерв’ю — один з найулюбленіших способів Кремля обходити санітарні межі в медіаполі Європи. У цих інтерв’ю, звісно, тільки позиція Усманова про те, який він меценат, про те, що він не пов’язаний із путіним (його підприємства напряму забезпечують ВПК), як німецькі нелюди забрали суперяхту, названу на честь його матері, розповіді про спалених росіян в Одесі. І, звісно, жодного незручного питання від журналіста чи фактчекінгу слів Усманова. Просто трибуна.
➤ Етап 2–3 починався із підключенням політичних кіл інших країн для тиску на Європейську Комісію та суди. Так, у листопаді 2023 року президенти Туреччини, Азербайджану, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану надіслали листи на підтримку Усманова до Урсули ф-д Ляєн про його меценатство і вклад у розвиток країн (щось таке). Чим той не забував хизуватись та нагадувати. Тут окремо виділимо Азербайджан, бо далі нам він знадобиться.
У 2024 році Усманов підключив Угорщину та Словаччину для лобіювання зняття санкцій, але без політичного важковаговика (яким цього разу є Франція) — це все провалювалося.
Після того, як інформаційного тиску на суди не вистачило на першому етапі, потім політичного — на другому (коли були апеляції), то прийшло усвідомлення необхідності важковаговика на третьому. Ним стала Франція, бо Усманов (його бігунки) лобіюючи та відбілюючи свій образ у пресі, в тому числі французькій, не забував будувати політичні контакти на тлі чого, можна припустити, отримав розуміння, що може зацікавити Париж з того, що може запропонувати Усманов.
➤ І цим предметом є затримані громадяни Франції в Азербайджані, частина з яких, ймовірно, є працівниками французької розвідки. як Мартін Раян, яка в ті часи сприяла і допомагала Вірменії в азербайджано-вірменських конфліктах.
Оскільки Усманов має виходи на Алієва, що підтверджують листи на його підтримку ще від 2023 року, то неважко прийти до висновку, що Усманов продає французам своє посередництво у вирішенні давнього та делікатного франко-азербайджанського питання (яке Париж не дуже хоче коментувати). Посередництво — в обмін на необхідну французьку вагу політичного важковаговика для зняття санкцій з нього, а джерелом політичного лобізму буде «розмінна Словаччина».
Де повернули не туди?
Відповідь проста — дали можливість все це робити Усманову впродовж років. Не акцентували, не блокували, не перешкоджали (мова про політичний рівень; на громадському та журналістському рівні українське поле працювало як могло — знаю багато випадків), а мені доводилось чути:
«Ну написали листи президенти, які не в ЄС — їх же проігнорували, все вичерпано», «Ну дав інтерв’ю, ну і що».
Ну і що можу сказати. Прецедент з Усмановим не виник раптово — він накопичений рядом подій впродовж 4 років, які ігнорувались і тому давали йому свободу діяльності.
Це приклад того, що загрози потрібно душити в зародку, до того, як Усманов під суди і джинсу мав час набудувати собі достатній рівень лобізму, щоб ми опинились там, де ми є зараз.
ТГ Resurgam
