Попередній пост про те як працює бюджетування СОУ, як стараються з цих грошей, яких не вистачає побудувати більш ефективні за свої гроші функції непогано зайшов. Так, є купка "експертів", вони завжди є з своєю без сумніву неймовірно геніальними думками, але якщо брати загальну кількість реакцій на пост та питання- то можна сказати що я пишаюся своєю аудиторією. Тепер ми відійдемо від теми вартості зенітних ракет та дронів перехоплювачів, та поговоримо про ударні засоби . В нашому випадку- крилаті ракети.
Візьмемо три крилаті ракети- Storm Shadow, Нептун та Фламінго, які на озброєнні СОУ знаходяться сьогодні.
Нептун - ракета вартістю 1.5 млн.доларів.
Бойова частина-260 кг.
Робоча вістань- до 1000 км.
Storm Shadow- 2.5 млн.доларів
Бойова частина- 450-480 кг.
Робоча відстань- до 560 км. (Взагалі до 280 км в експортних варіантах , але я маю надію що нам союзники розблокували дальність до 560 км)
Фламінго - 500-600 тис. доларів
Бойова частина - 1150 кг.
Робоча відстань - біля 3000 км.
Одразу зрозуміло що це засоби під різні задачі. Бо Нептун ефективен проти цілей, яким вистачить бойової частини в 260 кг. Так, їх теж збивають під час задач, це болячка всіх крилатих ракет при зіткненні з авіацією, але вони можуть ефективно атакувати цілі на відстанях до 1000 км під час дроново-ракетних атак.
Вартість доставки одного кілограма бойової частини- 5 769 баксів за кіло бабахінгу.
Storm- це найбільш технологічна ракета в цьому списку. На своїх відстанях вона має найбільші шанси влучити в ціль.
Але вона має недоліки. По перше- це треба літаки, відповідна погода, ну і якщо ворог через супутникову розвідку чи кротів дізнається про декілька літаків які вирушили по конкретному азимуту- то з цієї сторони всі ППО та авіація буде в підвищеної готовності. А в таких умовах пробитись навіть такій ракеті як Storm- непросто.
По друге- невелика відстань роботи. Тут ще треба розуміти що літаки не наближаються занадто близько до ЛБЗ під час пусків, тобто треба ще трохи відмінусувати відстань.
Ну і третій мінус- якщо літаки не літають, бо погода не дозволяє- то це вікно можливостей для крилатих ракет. Але для пуску Storma треба зліт літака, а значить погодні умови Storm не може використовуватись, як Нептун чи Фламінго. Ну і їх теж збивають як інші крилаті ракети, вони все ж не невидимі, тому планування операцій тут взагалі дуже нервове, проїбати одразу декілька ракет сумарною вартістю біля 10-15 млн.доларів- дуже боляче та натякає на військовий гендбенг у вищого керівництва.
Але Storm має одну велику перевагу над всіма цими ракетами- це більш гарантоване влучання, хоч і на менших відстанях, та протибункерна бойова частина, що дозволяє знищувати навіть деякі підземні цілі, які не можуть уразити інші засоби.
Вартість доставки одного кілограма бабахінга - 5208 баксів за кіло праведної франко-англійської люті. Хоча тут немає вартості на підтримку авіації.
Фламінго побудований по іншій концепції (і це що цікаво- це була не українська концепція, хоча все неї натякає, а британська. Бо це все ж розробка Milanion Group. Яку FP зміг зробити робочою, та дешевою, застосувавши там напрацювання по FP-1/2 щоб замінити більш дорогу ракетну авіоніку, на більш масову дронову. І воно запрацювало. Я пам'ятаю як деякі експерти сміялись та критикували такий підхід, але он полетіли "Бандеролі" та "Герані-5" побудовані по такій же логіці, і шось вони притихли.
Задача Фламінго- це вбивати заводи. Ії бойова частина не має значного проникнення в ґрунт, як у Storma, бо там задача зробити найбільшій можливий вибух в одній точці, а заглиблення забирає частину площі вибуху.
І тут конструктори зрозуміли, що зробити з неї "стелс-ракету", коли летить така дуринда з аналогом ФАБ-1000 в носі- нереально. Особливо коли тобі треба летіти на відстані 1000+ км, що дає дохера часу на реакцію авіації. Тому тут загальна концепція в тому, що при запуску декількох ракет, якщо в тебе до цілі долітає одна- то це успіх. Бо одна ракета що прорвалась через ППО наносить величезну шкоду заводу. А якщо ти закладаєш в алгоритм що частина ракет (в кращому випадку) буде збита, то краще щоб це було найдешевше збиття.
Вартість одного кілограма бабахінга британської розробки помноженої на українські руки - 521 долар за 1 кілограм всіма проклятого в фейсбуці бабахінга.
Тобто в десять раз дешевше за конкурентів. Ну і відстань звісно.
І прильот 1 з 10 ракет по обʼєкту тобі обходиться в ті ж гроші, що у гарантованої вартості доставки 1 кг Нептуна чи Шторма. Ну і зрозуміло що шкода від ураження Фламінго при цьому- вища ніж від влучання одиничним засобом.
Бо коли треба було уражати той же Воткінський завод, за 1600 км від України, або військовий завод в Чебоксарах (1800 км), у України по суті інших засобів для ураження крім дронів на такій відстані і не було. А єдиний в РФ завод РКЦ Прогрес який знаходився в 1000 км від ЛБЗ, і є на відміну від військового ВПК який спеціально розсередженний для протидії ударів противника, та є унікальним виробництвом космічних ракет Союз- можна було б дістати і Нептунами, але не факт що вийшло йому завдати такої шкоди.
Мінуси Фламінго відомі. Це і ії розмір, і великий реактивний факел позаду, який тягне цю всю штуку до цілі, що є чудовим маяком для всієї авіації в районі та їх ракет з ІЧ ГСН. І якщо обхід систем ППО згідно даних супутникової розвідки ти ще можеш спланувати маршрут- то проти авіації можна спланувати тільки нельотну погоду.
Є ще звісно ERAM, але щось я не бачив якоїсь масової фіксації їх на РФ, ну є вірогідність що були тестові застосування, тому хз на якій стадії знаходиться цей проєкт, поки не полетить масово- не будемо на цю тему дискутувати.
І ось ми приходимо до висновків.
Ви маєте три ракети, з різною вартістю, з різними темпами виробництва, дуже різною технологічністю, та різними задачами з різними робочими відстанями.
У кожної ракети є свої сильні та слабкі сторони, та унікальні відмінності.
Тепер представте що ви офіцер СОУ, який за ці роки розібрався як працює ППО ворога, як літає та застосовується його авіація, та має обмежений бюджет на закупівлю необхідних засобів, а в його цілях - десятки важливих обʼєктів на території ворога. І він старається спланувати їх атаки під прикриттям дроново-ракетних атак, щоб зробити свої ракети більш складною ціллю для виявлення та збиття.
Ну, тепер плюс мінус у вас формується розуміння, як приймається те, чи інше рішення закупівлі ракет для розвитку українських ракетних ударів по території ворога керівництвом ГШ. І побажаємо в цей день цим людям успіху. Бо їх успіх- це наш успіх
