Захищаючи свій суверенітет у найвиснажливішій війні XXI століття, демократичні суспільства стикаються з небезпечною інституційною спокусою: пошуком швидких технологічних рішень, здатних компенсувати дефіцит фізичних ресурсів та впорядкувати соціальний хаос. Коли навесні 2022 року приватний американський стартап Clearview AI надав українським відомствам безоплатний доступ до своєї пошукової платформи для ідентифікації військовослужбовців держави-агресора, це виглядало морально виправданим тактичним кроком. Проте будь-яка надзвичайна практика, запроваджена в екстремальних умовах, неминуче набуває тенденції до інституційного вкорінення та внутрішнього функціонального розширення (scope creep). За чотири роки вектор технологічного нагляду зазнав фундаментальної мутації: інструменти, апробовані на театрі бойових дій проти окупантів, перетворилися на повсякденну нормативну базу контролю над власними громадянами. Апогеєм цього дрейфу став відомчий наказ Міністерства внутрішніх справ України № 596 від 26 червня 2026 року, яким було затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) «Лікон» — централізовану платформу автоматизованого розпізнавання облич.
Розроблена Державним підприємством «Інфотех» як інтегрована функціональна підсистема Єдиної інформаційної системи (ЄІС) МВС, платформа «Лікон» принципово відрізняється від традиційного криміналістичного інструментарію. Замість локального зіставлення антропометричних вимірів, система використовує складні нейромережеві моделі для екстракції багатовимірних біометричних векторів (facial embeddings), що дозволяє проводити стійке розпізнавання навіть за умов вікових змін, наявності головних уборів, окулярів чи часткового перекриття обличчя. Технологічна небезпека криється у винятковій глибині проникнення алгоритму в закритий контур публічних реєстрів: «Лікон» спроєктовано з можливістю прямого обміну даними з Єдиним державним демографічним реєстром (ЄДДР), базами паспортних документів стандарту ICAO (внутрішніми ID-картками та закордонними паспортами), обліками водійських посвідчень і криміналістичними картотеками МВС. У результаті оператор системи за лічені секунди отримує не лише відсоток імовірнісної схожості двох фотографій, а консолідоване цифрове досьє: повне ім'я, дату й місце народження, зареєстровані та фактичні адреси, контактні номери телефонів, серії документів, унікальний номер запису в демографічному реєстрі (УНЗР) та індивідуальний податковий номер (РНОКПП).
Усі формальні запобіжники, задекларовані розробниками — нібито суто допоміжний характер алгоритмічного висновку, автоматичне стирання завантаженого запиту після завершення сеансу та внутрішньовідомче журналювання доступу, — остаточно розбиваються об нормативну синергію із законопроєктом № 11031 «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки». Ця законодавча ініціатива, яку послідовно лобіює МВС, передбачає обов'язкове об'єднання тисяч розрізнених муніципальних, комунальних та відомчих систем відеонагляду в єдину національну платформу з прямим підключенням до відомчих серверів. Більше того, законопроєкт покладає примусовий обов'язок інтеграції на приватний сектор: торгово-розважальні центри, мережі автозаправних станцій, банківські відділення, медичні клініки, поштові хаби та багатоквартирні житлові комплекси будуть зобов'язані за власний рахунок забезпечувати сумісність своїх камер із вимогами МВС і передавати відкритий відеопотік правоохоронцям.
Ключовим маркером загрози є встановлений законопроєктом № 11031 строк зберігання відеозаписів та просторових метаданих — до 15 років. Ця норма цілком нівелює відомчі запевнення про те, що «Лікон» не здійснюватиме масового стеження. За наявності гігантського, централізованого 15-річного архіву фізичного пересування громадян потреба у постійному розпізнаванні натовпу в прямому ефірі відпадає: правоохоронна система отримує можливість у будь-який момент ретроспективно прогнати через біометричний фільтр архівні кадри та реконструювати кожен маршрут, зустріч, приватні контакти та зміну локації будь-якої людини за минулі роки. Це формує інфраструктуру предиктивного поліцейського нагляду, концептуально близьку до інтегрованих систем нагляду в Сіньцзяні, де алгоритм класифікує благонадійність суб'єкта не за фактом вчинення правопорушення, а за ступенем відхилення його щоденних пересувань від статистичної норми. Водночас виникає руйнівний «ефект охолодження» (chilling effect) для громадянського суспільства: публічний простір перестає бути сферою реалізації конституційних свобод слова та мирних зібрань, перетворюючись на простір добровільної самоцензури через обґрунтований страх потрапити до оперативних списків неблагонадійних.
Проте найглибша загроза цієї архітектури виходить за межі порушення громадянських прав і прямо зачіпає фізичне виживання держави в умовах конвенційного протистояння. Монолітна піраміда біометричного моніторингу спирається на оптичну інфраструктуру міських програм «Безпечне місто», де абсолютну більшість становлять вуличні камери китайських державних корпорацій Hikvision та Dahua. Це обладнання офіційно заборонене до використання в державних установах США, Великої Британії та низки країн НАТО через наявність задокументованих апаратних бекдорів, критичних уразливостей прошивок та системну передачу телеметрії на зовнішні сервери. В Україні журналістські й технічні розслідування неодноразово фіксували факти перехоплення сигналів цих камер російськими спецслужбами для онлайн-коригування ракетних та дронових ударів по міській і військовій інфраструктурі. Об'єднуючи алгоритми ІКС «Лікон» із фізично небезпечною та скомпрометованою китайською оптикою, держава власноруч створює єдину точку критичної відмови (single point of failure), де суперсервер нагляду стає вразливим для зовнішнього втручання як через кібератаки класу APT, так і через апаратні люки виробника.
В умовах, коли державні бази даних через корупційні зловживання окремих посадовців десятиліттями витікали на чорні ринки Darknet та у спеціалізовані Telegram-боти, сподівання на абсолютну герметичність централізованого банку біометрії ДП «Інфотех» є стратегічною наївністю. Рано чи пізно доступ до реєстру збігів і 15-річної просторової телеметрії опиниться в руках російських розвідувальних органів. Ворогу більше не доведеться утримувати агентурні мережі та зовнішнє спостереження: вони отримають готову динамічну карту території України в реальному часі. Будь-який український комбат, офіцер військової розвідки, співробітник СБУ, волонтер чи державний діяч, потрапивши в об'єктив дорожньої камери або термінала АЗС, буде автоматично ідентифікований за координатами, вектором руху та часом пересування.
На стику біометрії та розвитку військових технологій ця вразливість набуває масштабу неминучої летальної загрози. Сучасна війна дронів демонструє стрімке вичерпання класичних радіокомандних каналів управління через щільну роботу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Наступний технологічний стрибок — це перехід до автономних летальних систем зброї (Lethal Autonomous Weapons Systems — LAWS), які функціонують на базі бортового комп'ютерного зору (Edge AI).
Привчання правоохоронної вертикалі діяти на основі рішень алгоритмів відкриває пряму дорогу до підключення біометричних баз до автономних летальних комплексів — ударних дронів і наземних роботів, здатних автоматично наводитися на людину за її біометричним вектором і приймати рішення про ураження без участі оператора. Якщо національна база біометричних шаблонів компрометується ворогом, математичні матриці облич українських командирів і лідерів спротиву завантажуються безпосередньо в мікрокомп'ютери автономних безпілотників. Такий дрон здійснює патрулювання в режимі радіомовчання, сканує людей у транспортних засобах чи на перехрестях за допомогою бортової нейромережі й у разі збігу біометричного вектора самостійно завдає кінетичного удару без участі оператора («human-out-of-the-loop»). Створюючи незахищену надцентралізовану систему біометричного обліку, держава формує готову координатну базу цілевказання для власного обезголовлення.
Одночасно ця конструкція вступає в непримиренну колізію з правовою системою цивілізованого світу, руйнуючи засади правосуддя та блокуючи європейську інтеграцію країни. Оскільки «Лікон» запроваджено відомчим підзаконним наказом МВС, а не спеціальним законом Верховної Ради, будь-які оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії, первинною підставою для яких став машинний збіг, підпадають під дію статті 87 Кримінального процесуального кодексу України та доктрини «плодів отруєного дерева». У судовому процесі адвокати розбиватимуть допустимість таких доказів через порушення статті 32 Конституції України та відсутність ухвали слідчого судді, що призведе до розвалу кримінальних проваджень і звільнення реальних правопорушників.
У геополітичному вимірі архітектура системи прямо порушує Регламент ЄС про штучний інтелект (EU AI Act), де стаття 5(1)(h) категорично забороняє використання систем дистанційної біометричної ідентифікації в реальному часі в публічних місцях, за винятком суворого судового ордера для вузького кола тяжких злочинів із Додатка II. Крім того, порушується стаття 14(5) регламенту щодо обов'язкового подвійного людського нагляду (four-eyes principle), стаття 27 щодо попередньої оцінки впливу на основоположні права (FRIA), а також стаття 10 Директиви ЄС у сфері правопорядку (LED 2016/680), яка встановлює жорсткий критерій «суворої необхідності» (strictly necessary) для обробки біометрії поліцією. Інституалізація практик, кваліфікованих у ЄС як неприйнятний ризик (Unacceptable Risk), створює юридичні підстави для блокування переговорного процесу щодо вступу України до Євросоюзу за фундаментальним Кластером 1 («Основи процесу вступу»).
Спроба захистити безпеку держави ціною створення превентивного паноптикуму породжує небезпечний парадокс: захищаючись від зовнішнього авторитаризму, влада відтворює його найгірші інституційні риси. Без негайного скасування наказу МВС № 596, проведення відкритої парламентської дискусії, повної відмови від компрометованої китайської апаратури та запровадження жорсткого судового санкціонування будь-якого використання алгоритмів розпізнавання, збудована сьогодні система біометричного обліку перетвориться на фатальну зброю, спрямовану проти самої української державності.
Коментуйте, пошируйте, думайте
