Протягом останніх кількох років я не раз спостерігав, як українські делегації, приїжджаючи до США, намагалися вивчити “республіканську мову”, щоб достукатися до аудиторії, прихильність якої до України почала слабшати. Безумовно, це була дуже важлива та своєчасна робота. Водночас у прагненні порозумітися з консервативними американцями увага до демократів часто відходила на другий план. Їхню підтримку сприймали як даність. У новому скликанні Конгресу з цією підтримкою може бути не все так просто. На це впливатимуть щонайменше три фактори.
По-перше, частина демократів, які протягом років були рушіями проукраїнських змін, закінчують карʼєру в Конгресі. Звісно, як в демократичній, так і в республіканській фракціях залишаться інші друзі України. Та все ж у новому складі Конгресу відчутно бракуватиме важковаговиків, які не боялись брати на себе основний тягар роботи і не відступали від підтримки у найскладніші часи.
По-друге, праймеріз продемонстрували очевидну тенденцію: вподобання демократичних виборців - а разом з ними ідеологія партії - поступово дрейфують вліво. На внутрішньопартійних виборах у різних штатах перемогу над поміркованими кандидатами здобули прогресисти і демократичні соціалісти. І виглядає, що у новому Конгресі їх буде більше, ніж у попередніх скликаннях.
Деякі з цих кандидатів висловили солідарність з боротьбою українців. Від інших лунали розмиті заяви - мовляв, Україну підтримують, але віддають перевагу не збройній допомозі, а дипломатії. Проте більшість про Україну практично не згадувала, натомість зосередившись на підтримці Палестини.
І третє - слід бути готовим до того, що навіть підтримка тих законодавців, кого можна вважати друзями України, у новому скликанні Конгресу не буде гарантованою.
У наступні два роки демократи залишаться в опозиції до Дональда Трампа. Щоб реалізувати законопроєкти з допомогою Україні, Конгресу, радше за все, доведеться домовлятися з президентом і шукати те, на що він погодиться поставити свій підпис. Далеко не всі демократи будуть готові йти на компроміс.
Це ми бачимо вже зараз. Протягом розгляду законопроєкту Ліндсі Грема з санкціями проти Росії більшість демократів у Палаті представників голосували проти. Публічно вони пояснювали це тим, що документ дає Трампу надто широкі повноваження. Непублічно між рядками читались додаткові аргументи: “Ми підтримуємо Україну, але не хочемо робити політичного подарунку для Трампа”.
Це нагадує ситуацію, яку ми вже бачили у 2023-2024 роках. Тоді аргумент “Ми підтримуємо Україну, але…” часто звучав від республіканців, які не хотіли голосувати за ініціативи Джо Байдена чи Демократичної партії, щоб не додавати балів опонентам перед президентськими виборами. Тепер ролі можуть помінятися місцями.
Попри все це, є хороші новини: двопартійна підтримка України в Конгресі збережеться. Щоб вона конвертувалась у конкретні рішення, її потрібно буде активувати - українському уряду, дипломатам, діаспорі, адвокаційним організаціям та делегаціям, які приїжджатимуть у США для зустрічей з конгресменами. В останні кілька років українцям добре вдалося опанувати республіканську мову. Тепер, поряд із нею, саме час пригадати і демократичну.
