1. Чому Трамп образився на Путіна після Анкориджа й заговорив про Томагавки?
Тому що, з його точки зору, Путін не оцінив його суттєвих поступок і не пішов назустріч ні в чому. Готовність припинити війну в обмін на території Донбасу, котрі росіяни вже стільки років не можуть завоювати, видалася образливою навіть для Трампа.
2. Чому, раптом, остання зустріч Зеленського з Трампом, на яку покладалися такі надії, стала таким розчаруванням для обох сторін? Тільки через Томагавки?
Не думаю. Трамп їх ніколи твердо не обіцяв, а Зеленський уже навчився не качати з ним права.
3. То що ж сталося, чому тональність розмови з американцями так змінилася після кількох місяців явного потепління?
Не маю сумніву, що справа в дзвінку Путіна до Вашингтона напередодні.
4. Якщо інформація Washington Post правдива (а мені вона виглядає такою), то Путін запропонував Трампу віддати певні райони Запорізької та Херсонської областей, які він захопив, у обмін на контрольовану Україною частину Донбасу. І Трамп побачив тут абриси майбутнього компромісу.
5. Зеленський виявився не готовий обговорювати цю конфігурацію можливої угоди. Тому зустріч стала таким розчаруванням для обох.
6. Головним фактором у подальшому перебігу подій буде позиція Європи. Втім, якщо я правильно читаю підтекст заяв Стармера й Мерца, європейські союзники цілком можуть долучитися до тиску на Зеленського. Головною винагородою за поступливість будуть гарантії післявоєнної безпеки.
Ну й, само собою, золотий парашут для самого Зеленського
