Коли фронт дихає дронами, а країна шукає шанс вижити — влада створює ще один фантом. Не бойову машину, не масове виробництво, не систему — а «ініціативу президента». Так звану «Лінію дронів», яку просуває наш верховний з великою любов’ю до селфі, піару і лояльних шавок. В той час, як армія кричить про брак FPV, Starlink, боєприпасів і підготовлених операторів, в країні знову з’являється ілюзія замість армії. І знову — для картинки.
Що це взагалі таке? Ще один бутафорний полк?
П’ять підрозділів. На всю лінію фронту. П’ять. У владі це назвали «Лінією дронів». В народі — «лінією ідіотів». Вони розпіарили це як нову еру, але насправді це: забрали найефективніші підрозділи дронів із бригад і створили «коронні частини президента». Піхота, яка залишилась без аеророзвідки, тепер гребе руками. Але ж зате у Зеленського гарне відео на YouTube і переможна фотка з Покровська. Пріоритети визначені.
І це не вигадка. 54-та бригада втратила свій елітний підрозділ БПЛА «К-2» — його забрали до «Лінії». Армія слабшає, поки піар міцнішає. Солдати в траншеях уже вивчили головне правило виживання: якщо щось дуже активно рекламується Банковою — значить, працювати воно не буде.
Єрмак — головнокомандувач дронів. Міністр, прем'єр і офіс-менеджер, продюсер актора в ролі президента в одній особі.
Саме він, за даними журналістів, усунув Федорова (того, що ще хоч щось робив у темі дронів), і поставив свою кишенькову фігуру — Ростислава Замлинського. Того самого, що візував «яйця по 17», куртки з ОАЕ, і сидів у Міноборони при Резнікові. А тепер — на дронах. Бо кому війна, а кому — мільярд гривень на ручне освоєння.
Не просто кадрова рокіровка. Це системне виведення проектів з-під контролю хоч якихось професійних структур і передача в руки людей, для яких дрони — це нова схема, новий тендер, новий фірмач і ще один офшор. Єрмак хоче контролювати все, навіть те, в чому нічого не тямить. Але біда в тому, що війна не підкоряється вертикалям. Їй потрібна ефективність, а не лояльність.
І все це під виглядом «координації з партнерами». Насправді ж — перехоплення потоків. Після провалу із закупівлями дронів через Держспецзв’язку, коли сидячого вже посадили (Юрія Щиголя), контроль за ресурсами вирішили не віддавати технократам. Його просто перехопив Єрмак.
Корупція зі зльотом: схеми, фірми, друзі
Поки на фронті гинуть, у тилу купують Autel EVO Max 4T удвічі дорожче, ніж волонтери. Компанія «Кріон-М», наближена до окремих депутатів, виграла без тендерів і заробила 1,5 млрд грн. І це лише одне прізвище. За дронами стоять Колюбаєв, Міндіч, Арахамія — ті самі обличчя, що завжди поруч із «зеленими» бюджетами. І завжди мовчазно в плюсі.
Коли українські виробники дронів десятками місяців не можуть пробити дозвільну бюрократію, їх «протискають» не ефективністю, а зв’язками. Якщо ти друг дитинства когось із Банкової — матимеш контракт. Якщо ти інженер з Харкова — сиди й чекай перевірку від СБУ. Влада зробила ринок дронів новою формою феодального розподілу.
Навіть коли ловлять — все спускають на гальмах. В Україні вже навчилися: саджають одного — заробляє п’ятеро. Так було з «Армією дронів», так буде і з «Лінією». А потім випускають - не сумнівайтеся. Сидять такі як Червінський, а всі решта вже давно вдома, спочатку із непрацюючим браслетами, а згодом взагалі без покарання.
Дрони без мозку. Система без армії
«Лінія дронів» — це не тільки про дрони. Це — дзеркало. Дзеркало того, що ми досі не маємо дієвої, підзвітної, професійної воєнної держави. І що будь-яка перемога в бою може бути знівельована поразкою в управлінні.
Доден дрон не замінить відсутність стратегії. А жодна «ініціатива» — не компенсує зрадництво системи.
У кожному міністерстві — своя дронова армія. У кожному відомстві — свій піар-проєкт. Але ніхто не створює головного — стратегії. Стандартизації. Масового виробництва. Мобілізації інженерів. Є тільки ініціативи. Бо на них легше відмивати.
Генеральний штаб — в стороні. Інженери — в стороні. Логістика — в стороні. Замість єдиного центру — п’ять піар-контор із власними Telegram-каналами. І коли ти командир на фронті, не знаєш, куди подати запит: у МО, в ОП, чи краще на Patreon.
«Лінія дронів» — це спроба забронювати право на майбутню перемогу в історичних підручниках. Але вона — порожня. Без вишколу, без системи, без інфраструктури, без координації з Генштабом. Просто картинка.
Перемога — це не пульт у руках Зеленського
Наш маленький президент дуже любить дрони. Бо вони літають, блимають, записують і красіво виглядають на відео. Але перемогу робить не «Лінія дронів». Її робить тисяча маленьких підрозділів, які без камер знищують ворога. Її робить інженер, який ночами паяє FPV. Її робить батальйон, що без піару тримає фронт.
«Лінія дронів» — це алібі. Щоб сказати потім: «ми щось робили». Але ця війна не пробачає «щось». Вона вимагає всього. І перемога прийде не через кабінет Єрмака. А через поле бою, де кожен солдат хоче не презентацію, а дрон із батареєю.
І чим менше Зеленський буде розповідати, як він «особисто ініціював», тим більше шансів, що армія виграє без нього. Бо війна — це не TikTok. І точно не «Лінія ідіотів».
Владислав Смірнов
