Свято Покрови Пресвятої Богородиці посідає особливе місце в українській традиції, поєднуючи в собі візантійську молитовну спадщину та козацькі перекази про чудесне заступництво. В основі самого свята лежить подія 910 року, коли Константинополь опинився в ворожій облозі. Містяни, опинившись у смертельній небезпеці, зібралися у Влахернському храмі на всеношну службу, благаючи про порятунок та диво. Саме під час цієї спільної молитви святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі Матір Божу в оточенні сонму святих. Богородиця спустилася до вірян, зняла зі своєї голови омофор — широке покровне покривало — і розпростерла його над людьми, взявши місто під свій захист. Після цієї з'яви ворожі війська відступили, а Константинополь було врятовано.
Цей образ небесного щита надзвичайно припав до душі українському козацтву, яке вважало Богородицю своєю головною покровителькою. Серед народних переказів збереглася легенда про диво під час однієї з російсько-турецьких воєн, коли запорожці на чолі з останнім кошовим отаманом Січі Петром Калнишевським виступили під проводом московського князя Прозоровського до турецької фортеці Очаків. Влаштувавши табір неподалік Очакова, козаки розпалили багаття і чекали світанку для штурму, проте турки вирішили завдати випереджального удару. Вночі частина ворожого війська пройшла підземним ходом у тил запорожців, а інша підготувалася біля брами. Після гарматного пострілу турки одночасно вдарили з двох боків, створивши криваве хаосно-нічне пекло.
Опинившись у щільному оточенні, козаки під командою Калнишевського швидко сформували оборонне коло, відбиваючись усім, що було під рукою, і навіть кидали в нападників жарини з багать. Бій тривав до самого ранку, аж поки у запорожців не закінчилися порох і кулі. У критичний момент, коли сили вичерпалися, кошовий отаман закликав усіх, хто має віру, до спільної молитви. Після щирого вигуку козаків «Боже, врятуй і помилуй!» небеса розверзлися, і перед бійцями з'явилася Пресвята Богородиця у сліпучому сяйві в супроводі архангела Михаїла та Миколи Чудотворця. Вона розгорнула свій омофор над козацьким колом, сповнивши серця запорожців радістю та силою, а на турецьке військо нагнала такий жах, що бусурмани безглядно кинулися тікати аж до самого Криму.
На зображенні представлена ікона Покрови Пресвятої Богородиці із зображенням Божої Матері, яка розпростерла омофор із написом «Покрию і обережу людей моїх», а на передньому плані їдуть українські козаки на конях на тлі заходу сонця
