Коли на закритому засіданні в Міністерстві охорони здоров’я один із найвпливовіших фармацевтичних магнатів країни надсилає в спільний чат повідомлення «Все уже решено», це більше ніж скандал. Це вирок. Вирок системі, збудованій Віктором Ляшком. Системі, що імітує діалог, торгує національними інтересами та цинічно демонтує суспільний договір, поки нація бореться за виживання.
Події останніх місяців довели: МОЗ перетворилося на закритий клуб, де долю української медицини вирішують не лікарі чи пацієнти, а грошові мішки. А міністр Ляшко — не державний діяч, а зручна ширма для цієї змови.
Театр для обраних: як МОЗ імітує діалог
Національний форум охорони здоров’я 2025 мав стати майданчиком для «відкритого діалогу». Натомість він перетворився на зразкову постановку. У залі — міністр Ляшко, його соратник Радуцький, ректори медзакладів та керівники лояльних структур. Жодної трансляції. Жодної стенограми.
І головне — жодного голосу «проти». Де були фронтові медики, які щодня рятують життя в окопах? Де незалежні профспілки? Де пацієнтські організації, які вигризають ліки для важкохворих? Їх не запросили. Бо на цьому святі для обраних критика була зайвою. Замість дискусії про порятунок медицини нам представили план її вбивства під риторику про «ринок», «співоплату» та «ефективність».
Лобізм у прямому ефірі: справа Загорія та кінець ілюзій
Той самий фатальний день. На засіданні обговорюють постанову про маркетингові договори у фармбізнесі. І тут власник «Дарниці» Гліб Загорій — колишній народний депутат і багаторічний гравець на фармацевтичному полі — пише свою сакраментальну фразу: «Все уже решено».
Це не обмовка. Це щиросердне зізнання. Визнання, що поки для публіки розігрують театр, справжні рішення ухвалюються за лаштунками. Загорій, головний бенефіціар майбутніх змін, просто підтвердив: МОЗ не регулює ринок, а обслуговує його королів. Той самий Загорій, що у 2015 році блокував міжнародні закупівлі ліків. Той самий, чия компанія роками вигравала від лояльності Держлікслужби. Реакція міністра Ляшка? Мовчання. Бо це не збіг. Це правило гри.
Міністр бездіяльності: хроніка усвідомлених провалів
За красивими заявами міністра ховається реальність, у якій МОЗ під його керівництвом системно зраджує українців. Це не помилки, а ланки одного ланцюга.
Саботаж відбудови «Охматдиту». Понад рік тому російська ракета пошкодила головну дитячу лікарню країни. Гроші на відновлення є, але вони лежать мертвим вантажем. Чому? Бо МОЗ, замість рішучих дій, покривало скандального гендиректора Володимира Жовніра, який, уникнувши відповідальності, вже очолив інший великий медичний заклад столиці. Результат — зруйновані корпуси, заблоковане лікування і діти як заручники корупції.
Фейкова реформа МСЕК. Нам обіцяли подолати пекло медико-соціальних комісій через «цифровізацію». В реальності — поранені військові та люди з інвалідністю продовжують проходити кола приниження та платити хабарі. Система не була зламана, її лише прикрили цифровою ширмою.
Знищення регіональної медицини. Наказ про «спроможні» госпітальні мережі, ухвалений в київських кабінетах без консультацій з громадами, поставив під загрозу закриття десятки районних лікарень, позбавляючи людей елементарного доступу до допомоги.
Порожнеча замість турботи про ветеранів. За фасадом гучної національної програми психічного здоров'я — прірва. Тисячі ветеранів не отримують реальної допомоги через брак фахівців та відсутність дієвих центрів реабілітації. Держава, яка кличе їх героями, виявляється неспроможною залікувати їхні невидимі рани.
Легалізація розпродажу: закон 6013 як смертний вирок
Усі ці «провали» — лише підготовка до фінального акту. Кульмінацією політики Ляшка та його покровителів є закон № 6013 — троянський кінь, що остаточно знищить публічну медицину. Під виглядом «корпоратизації» він дозволяє перетворювати комунальні лікарні (КНП) на приватні акціонерні товариства (ПрАТ) та ТОВ. Це означає одне: лікарні, збудовані коштом платників податків, можна буде легально продати в приватні руки. Громади втратять контроль, а 49 стаття Конституції про безоплатну допомогу перетвориться на фікцію.
Держава чи ринок? Зрада Конституції
«Україна є соціальна держава» (ст. 1). «Життя і здоров'я є найвищою цінністю» (ст. 3). «Медична допомога надається безоплатно» (ст. 49). Ці слова — основа суспільного договору. І те, що робить сьогодні МОЗ, — це його свідоме руйнування.
Нам кажуть, що ринок усе вирішить. Але ринок не піде на передову. Ринок не утримає інфекційні лікарні, паліативні відділення чи фельдшерські пункти. Там, де немає прибутку, для ринку немає й людини. Демонтувати систему солідарної медицини — це не «реформа». Це стратегія держави «вимити руки» і легалізація нерівності, де право на життя залежить від товщини гаманця.
Поки триває війна на виживання, ми не маємо права зраджувати її сенс. А сенс перемоги — у збереженні людяності, гідності та солідарності. В оновленні та модернізації державної, публічної медицини, а не в її ліквідації.
Україна стоїть перед вибором: побудувати систему охорони здоров'я, що базується на правах і захисті, або остаточно віддати її на поталу лобістам та ринковим цинікам.
Країна, яка бореться за життя, не може дозволити собі уряд, що грає в темну. А міністр, який свідомо знищує опору нації — її медицину, — є не просто гвинтиком системи. Він є її обличчям.
