"Не розуміючи і забуваючи..." - Сергій Фурса

Вода починає бігти трубами, обіцяючи не глобальне потепління в чотирьох стінах власного дому… відключеня електрики стають трохи більш прогнозованими, даючи можливість планувати життя…здається, це життя стає трохи більш комфортним, навіть на тлі завивань холодного вітру за вікном, і розуміння, що це може бути лише тимчасовим полегшенням, що буде тривати до наступної масованної атаки росіян…

… не надовго… до наступного вибуху вночі, що знов переводить в режим екстрених відключень… ти знов не знаєш, чи буде світло… чи стане тепліше… чи вода в батареях побіжить в інший бік…

І на цьому тлі є спокуса дати волю почуттям, злості і роздратуванню, спрямованого у всесвіт і на людей, що поруч… адже чому так довго і мало…. А хтось готовий виходити і переконувати дороги, не розуміючи, чому раптом немає світла і тепла…

Не розуміючи…

Які важливі слова…

Адже важко зрозуміти, які вчинки, скільки зусиль, було зроблено, щоб можна було лежати на дивані і слухати, як вода біжить трубами…

Не розуміючи, що це забезпечено самопожертвою хлопців і дівчат, які у 20-и градусний мороз лишаються на лінії фронту. Тримаючи оборону у цей самий холодний день і саму холодну ніч. Не пускаючи росіян підійти ще ближче до твого дому, не даючи їм зруйнувати ті чотири стіни, в яких тобі може бути трошки дискомфортно

Не розуміючи, що це забезпечено роботою енергетиків, що латають систему у той самий 20 градусний мороз, відновлюючи постачання електрики, розморожуючи труби, лагодячи промерзлими пальцями одно їм відомі механізми…підключаючи до світла і тепла не свої домівки…

… які красиві фото виходять, коли льодяний дощ з неба застиває на гілках дерев… і як ненавидять це енергетики, знаючи, як багато шкоди несе з собою ця краса…

Не розуміючи... які прості і ключові слова…

Як легко не хотіти цього розуміти і піддаватися спокусі...спокусі простих вимог і егоїстичних бажань...

Не розуміючи і забуваючи, що години комфорту зараз не подаровані , а вистраждані...

Не розуміючи і забуваючи... забуваючи про вдячність.... вдячність тисячам інших людей, яких ти може ніколи не зустрінеш у своєму житті... але яким ти цьому життю завдячуєшь....