1. Сили оборони України уразили позиції російських розрахунків оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у Брянській області.
- Крім того, були уражені об’єкти російської військової інфраструктури у Самарській області та Чорному морі. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що 2 жовтня та в ніч на 3 жовтня українські військові також уразили район Донецька, де розташовувалося місце зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників.
- Також уражено пункт управління російських військ у районі Нової Таволжанки Бєлгородської області, переправу через річку Мокрі Яли біля Новотроїцького на Донеччині, ремонтну базу в районі Громівки Херсонської області та склад матеріально-технічних засобів у районі Вознесенівки Бєлгородської області.
2. Військові витрати росії можуть перевищити $1 трлн до кінця 2029 року.
- росія вже витратила на армію та закупівлю озброєнь 58,3 трлн рублів за перші п’ять років війни, або близько $692 млрд. За збереження нинішніх темпів до кінця 2029 року сукупні військові видатки можуть перевищити $1 трлн.
- За підрахунками Яніса Клюге з Німецького інституту міжнародних проблем і безпеки, військові витрати росії становили 14,336 трлн рублів у 2024 році, 16,687 трлн у 2025-му та 10,687 трлн рублів лише за перше півріччя 2026 року.
- Проєкт бюджету передбачає близько 50 трлн рублів витрат на оборону у 2027–2029 роках. Загальні військові видатки за цей період можуть довести накопичену суму до 75,5 трлн рублів, або $907 млрд, у 2028 році та до 92,1 трлн рублів, або близько $1,1 трлн, у 2029-му.
- Водночас фінансування цивільних напрямів скорочується. У 2027 році на національну економіку планують витратити 4,62 трлн рублів, на соціальну політику — 6,65 трлн, охорону здоров’я — 1,82 трлн, освіту — 1,78 трлн.
- Для покриття військових витрат росія збільшує запозичення та податкове навантаження. Дефіцит федерального бюджету у 2026 році оцінюється в 7,3 трлн рублів, а на 2027 рік уряд планує залучити 6,1 трлн рублів позик.
3. росія «будує новий тіньовий флот», щоб уникнути санкцій.
- росія вводить у стрій нові газовози, які можуть використовуватися для перевезення зрідженого природного газу через Арктику в умовах західних санкцій. Щонайменше два нові газовози — «Алексей Косыгин» і «Константин Посьет» — були введені в експлуатацію на початку 2026 року.
- Судна мають довжину близько 300 метрів, водотоннажність 127 555 тонн і здатні проходити крізь лід завтовшки до двох метрів.
- Їхні характеристики вказують на можливість використання на арктичних маршрутах для транспортування ЗПГ. За даними моніторингових сервісів, «Алексей Косыгин» перебуває біля острова Чанту у Східнокитайському морі.
- Ще один газовоз — «Пётр Столыпин» — також ввели в експлуатацію цього року. Велика Британія включила ці судна до нового санкційного пакета, спрямованого проти російського морського експорту.
- ЄС уже запровадив санкції приблизно проти 670 суден, пов’язаних із російським обходом обмежень. Велика Британія заявляє, що її санкції охоплюють близько 600 танкерів, які, за оцінкою уряду, використовуються для фінансування російської військової машини.
- За оцінкою британського уряду, міжнародні санкції вже позбавили росію майже $500 млрд.
4. путін запропонував продати закордонні активи «Лукойлу» інвесторам, пов’язаним з оточенням Трампа.
- путін у межах переговорів із США щодо завершення війни в Україні запропонував довести до кінця угоду з продажу закордонних активів «Лукойлу». Головним претендентом на них є консорціум інвесторів, пов’язаних із донором Дональда Трампа та американськими переговірниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
- путін порушив питання про угоду 5 вересня під час зустрічі у кремлі з Віткоффом і Кушнером. Він запропонував продаж як спосіб продемонструвати росіянам, що москва знову може вести бізнес зі США.
- Американські представники погодилися опрацьовувати цю можливість, розглядаючи її також як спосіб покращити відносини з кремлем і знизити світові ціни на енергоносії.
- Йдеться про нафтові родовища, НПЗ та АЗС «Лукойлу» за межами росії. На початку 2026 року компанія оцінювала свої міжнародні активи приблизно у $20 млрд.
- Для завершення угоди потрібне погодження США та кремля. Схвалення Вашингтона дозволило б вивести придбані активи з-під американських санкцій, що може суттєво підвищити їхню вартість.
- Основним претендентом наразі є консорціум американського мільярдера Тодда Бьолі, який у 2025 році пожертвував $1 млн комітету MAGA Inc. та ще $1 млн на інавгурацію Трампа. До консорціуму також входять катарські бізнесмени Мутаз і Рамез аль-Хайяти, які є партнерами Кушнера та Іванки Трамп у проєкті елітного курорту в Албанії.
- Серед потенційних інвесторів також фонд з Абу-Дабі, пов’язаний із шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахайяном. Структури Тахнуна мають зв’язки з бізнесами родини Трампа та інвестиційною компанією Кушнера.
- Угоду планує підтримати і уряд США через Корпорацію міжнародного розвитку фінансування США (DFC). Водночас NYT не виявила доказів того, що Віткофф або Кушнер особисто отримають фінансову вигоду від продажу.
- Можливе переплетення ділових зв’язків потенційних покупців з оточенням Трампа вже викликало питання щодо вибору інвестора.
- Представники Трампа та самі потенційні учасники угоди заперечують особисту фінансову зацікавленість американських переговірників. США запровадили санкції проти «Лукойлу» рік тому, після чого компанія почала продавати міжнародні активи.
- У січні попередню домовленість про їх купівлю уклав американський фонд Carlyle, однак остаточне погодження угоди затягнулося. За цей час консорціум Бьолі вийшов на перше місце серед претендентів.
5. В Угорщині готують кримінальну справу проти Орбана.
- Нова влада Угорщини може порушити кримінальну справу проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана через затримання українських інкасаторів, які перевозили золото та готівку на €70 млн.
- У березні підрозділ угорської служби боротьби з тероризмом затримав автомобіль із грошима та золотими злитками. Це був регулярний рейс з Відня, який здійснювали інкасатори державного Ощадбанку. Під час допитів їх кілька годин утримували в наручниках і з зав’язаними очима.
- Орбан тоді заявив, що гроші могли використовуватися для таємного фінансування угорської опозиції з боку України.
- Наступного дня українських інкасаторів звільнили, а гроші повернули Україні. Після зміни влади в Угорщині цей епізод став одним із можливих напрямів розслідування дій уряду Орбана.
- Нова влада розпочала кампанію з демонтажу політичної та корупційної системи, яка формувалася за 16 років його правління.
