1. Українські удари вивели з ладу понад половину нафтопереробних потужностей росії.
- За оцінкою розвідки, Генерального штабу та Міністерства оборони України, уражено 51% потужностей російських НПЗ. У Міноборони України заявили, що оцінка враховує наслідки нещодавніх ударів Сил безпеки і оборони України.
- За даними відомства, систематичні атаки спрямовані на скорочення можливостей росії з виробництва пального та послаблення її військово-економічного потенціалу.
- Ураження понад половини нафтопереробних потужностей створює додаткові проблеми для російського паливного ринку, який уже стикається з перебоями в роботі НПЗ, скороченням виробництва нафтопродуктів та необхідністю збільшувати імпорт пального.
2. Нафтогазові доходи рф впали на 22% попри зростання цін на нафту.
- У вересні вони становили 452,4 млрд рублів. Більшу частину доходів "з'їдають" витрати бюджету на компенсації нафтопереробникам через різницю між внутрішньоросійськими та світовими цінами на пальне.
- У вересні їх збільшили з 197,3 млрд до 305,5 млрд рублів.
- Усього з початку року до російської казни надійшло 5,47 трлн рублів нафтогазових доходів, що на 17,2% менше, ніж у січні-вересні 2025 року
3. росія скорочує дорожнє будівництво через дефіцит фінансування.
- У 2026 році росія скорочує витрати на дорожню інфраструктуру, а наступного року скорочення можуть посилитися. У квітні уряд зменшив фінансування утримання федеральних трас на 11 млрд рублів — до 432 млрд.
- У 2027 році його планують скоротити ще на 20 млрд. Шестирічну дорожню програму зменшили на 100 млрд рублів — до 9,1 трлн, а недофінансування щодо нормативів досягло 1,85 трлн рублів. Бюджет «Автодору» скоротили більш ніж на 20 млрд — до 188,5 млрд рублів.
- У 2026 році за нацпроєктом «Інфраструктура для життя» планують провести роботи близько 20,5 тис. км доріг проти понад 23 тис. км у 2025 році. Це скорочення приблизно на 12–13%.
- Додатковою проблемою стає дефіцит бітуму. За п’ять років його виробництво скоротилося на 11% — з 8,1 млн до 7,3 млн тонн. Перебої на російських НПЗ можуть посилити дефіцит.
- У 2027 році видатки на «національну економіку» планують скоротити на 7,4%, а у 2028 році — на 9,9%. Через це дорожнє будівництво скорочуватиметься й надалі, а державні програми дедалі більше зосереджуватимуться на ремонті наявних доріг, а не будівництві нових.
4. Попит на сталь у росії впав майже на третину за роки війни.
- За підсумками січня–серпня 2026 року попит на сталь у росії скоротився на 16% порівняно з 2024 роком. Від початку 2024 року падіння становить близько 31%.
- Скорочення попиту пов’язане з високою ключовою ставкою та дорогою вартістю кредитів, що стримує будівництво й ділову активність. Додатково на ринок тиснуть охолодження житлового будівництва, перенесення інфраструктурних проєктів, скорочення програм підтримки машинобудування та конкуренція з імпортною продукцією.
- Металургійну галузь також обтяжують зростання тарифів, логістичних витрат і зарплат. За оцінками учасників ринку, помітного відновлення попиту на метал не варто очікувати раніше другої половини 2027 року.
- Слабкий внутрішній попит посилює проблеми російської металургії, яка одночасно стикається з високими витратами та обмеженими можливостями для зростання.
5. росія наростила експорт ЗПГ до Азії напередодні заборони ЄС.
- росія у вересні збільшила експорт зрідженого природного газу на 35% у річному вимірі — до 3,36 млн тонн. Основний приріст припав на азійський напрямок.
- До країн Азійсько-Тихоокеанського регіону — Китаю, Японії та Південної Кореї — у вересні поставили близько 2,12 млн тонн ЗПГ проти 0,72 млн тонн до Європи. Зростання експорту, зокрема, пов’язане з відновленням поставок «Ямал ЗПГ» після планових ремонтів та сезонним відкриттям східного маршруту Північного морського шляху.
- За дев’ять місяців росія експортувала 25,35 млн тонн ЗПГ — на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Поставки до Азії зросли на 16,9% — до 12,82 млн тонн. Китай збільшив закупівлі на 60%, до 7,43 млн тонн. Поставки до ЄС за дев’ять місяців також зросли на 7%, однак частка європейського ринку в російському експорті скорочується.
- З 1 січня 2027 року ЄС запровадить повну заборону на імпорт російського ЗПГ. росія намагається компенсувати майбутню втрату європейського ринку нарощуванням поставок до Азії, насамперед до Китаю.
- Водночас азійський напрямок залежить від сезонної доступності Північного морського шляху та має довшу логістику.
6. російські військові могли отримати китайський переносний комплекс ППО.
- російські військові могли використовувати китайський переносний зенітний ракетний комплекс для боротьби з українськими безпілотниками. На це вказують кадри російського телебачення.
- На відео, знятому в Ростовській області неподалік українського кордону, російський військовий демонструє переносний комплекс ППО та заявляє, що він має дальність близько 4 км. Зовні він не схожий на російські «Іглу» або «Вербу», які зазвичай використовують російські війська.
- За оцінкою Der Spiegel, зброя більше нагадує китайські переносні комплекси QW-18 або QW-19. Точне походження комплексу залишається невідомим, оскільки на ньому немає характерних маркувань.
- Один із можливих варіантів полягає в тому, що комплекс міг потрапити до росії не безпосередньо з Китаю, а через третю країну. Зокрема, Іран раніше закуповував китайські QW-18, а згодом виробляв їхню власну версію під назвою Misagh-3. Інший варіант — виробництво таких комплексів у росії за ліцензією.
- Поява китайського комплексу на озброєнні російських військ могла б свідчити про тіснішу військову співпрацю москви та Пекіна, ніж відомо зараз. Водночас Китай офіційно не визнає постачання росії летальної зброї.
- Потреба росії в додаткових засобах ППО зростає через масштабні українські атаки безпілотниками. Україна щомісяця атакує росію понад 17 тисячами дронів, що створює додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони.
7. «Лукойл» програв суд у США через звинувачення у завищенні цін на пальне.
- «Лукойл» програв судову справу у США, пов’язану з ціноутворенням на пальне для його франчайзі. Суд відхилив клопотання російської нафтової компанії, тому власники майже 30 АЗС «Лукойлу» у Пенсильванії та Нью-Джерсі можуть продовжити судовий процес.
- 20 франчайзі у Нью-Джерсі та ще 9 у Пенсильванії звинувачують «Лукойл» у завищенні цін на бензин. На їхню думку, компанія намагається компенсувати втрати доходів після запровадження санкцій США.
- У позові, поданому в квітні, власники АЗС заявили, що через дії «Лукойлу» зазнали багатомільйонних збитків. Вони також стверджують, що компанія змушувала їх працювати у завідомо збиткові години, виставляла непогоджені рахунки за додаткове технічне обслуговування та відмовляла у фінансуванні необхідного ремонту.
- Суддя відхилив клопотання «Лукойлу» без пояснення причин. Тепер справа може перейти до подальшого розгляду по суті.
8. Німеччина готує приватизацію націоналізованої «дочки» «Газпрому».
- Німеччина розпочала підготовку до приватизації газової компанії SEFE, колишньої дочірньої структури «Газпрому», яку німецька влада націоналізувала після початку повномасштабної війни росії проти України.
- Міністерство економіки та енергетики Німеччини оголосило тендер на юридичний супровід приватизації. Контракт із юридичною фірмою планують укласти не пізніше 1 листопада. Паралельно інвестиційні банки та державний банк розвитку KfW претендують на мандати для організації продажу компанії.
- Німеччина націоналізувала SEFE у 2022 році, фактично позбавивши «Газпром» контролю над активом. Компанію тоді оцінили приблизно у €6 млрд. Нині її вартість також оцінюється приблизно у €6 млрд.
- Приватизація SEFE означатиме остаточне закріплення втрати «Газпромом» цього активу в Німеччині. Російська компанія, яка до війни використовувала SEFE як важливу ланку свого газового бізнесу в Європі, більше не контролюватиме компанію, а її продаж зробить повернення активу російському власнику ще менш імовірним.
Більше на https://t.me/Omelyan_New
