1. Бюджетна ситуація в росії різко погіршилася вже на старті року: у січні федеральний бюджет зведено з дефіцитом 1,718 трлн рублів — майже половина річного плану.
- Доходи бюджету за місяць становили 2,362 трлн рублів, що на 11,6% менше, ніж рік тому. Ключовий удар припав на нафтогазові надходження: вони обвалилися на 50% — до 393 млрд рублів, мінімального рівня за останні п’ять років. Зростання несировинних податків на 4,5% (до 1,969 трлн рублів) не компенсувало втрати.
- Формально Мінфін планував скоротити бюджетну «діру» з 5,7 до 3,8 трлн рублів, однак у реальності дефіцит може зрости до 10 трлн рублів. Причини — знижки на російську нафту, проблеми з експортом, зокрема до Індії, та загальне погіршення зовнішньоекономічних умов.
- У негативному сценарії російська влада, ймовірно, піде на підвищення податків, посилення фіскального тиску на несировинні галузі та на доходи населення. Водночас фінансові проблеми навряд чи змусять кремль скоротити воєнні витрати.
- путін, імовірно, тиснутиме на Центробанк із вимогою емісії грошей, продовжить підвищувати податки, розпродавати держвласність і розширювати практику націоналізації бізнесу.
2. Наприкінці 2025 року найбільші російські експортери різко скоротили продаж іноземної валюти, посиливши тиск на фінансову систему та рубль.
- За даними Центробанку рф, чисті продажі 29 компаній у грудні впали на 32% — до $4,7 млрд, мінімуму з листопада 2022 року. У січні показник зріс до $5,1 млрд, але залишився одним із найнижчих за весь період спостережень.
- Порівняно з початком року, коли обсяги сягали $10–12 млрд на місяць, продажі скоротилися більш ніж удвічі. У ЦБ це пояснюють падінням цін на російську нафту: середня ціна Urals у листопаді знизилася до $45 за барель, а в грудні — до $39.
- Додатково компанії зменшили активність на валютному ринку через накопичення рублів для виплат за боргами.
- Попит на валюту з боку населення також обвалився — зі 148,8 млрд рублів у листопаді до 49 млрд у грудні та 36 млрд у січні.
- Водночас за підсумками року росіяни купили валюти на 1,12 трлн рублів, що свідчить про збереження недовіри до рубля.
3. Збиток російського «КамАЗу» зріс у 11 разів на тлі колапсу ринку вантажівок.
- Найбільший російський виробник вантажних автомобілів «КамАЗ» за підсумками 2025 року зафіксував різке погіршення фінансових показників.
- Чистий збиток компанії за російськими стандартами бухгалтерської звітності (РСБУ) зріс у 11 разів і сягнув 37 млрд рублів. Збиток від продажів становив 22,9 млрд рублів, тоді як роком раніше компанія демонструвала прибуток у 909 млн рублів.
- Валова прибутковість обвалилася майже у 32 рази — до 757 млн рублів, а виручка скоротилася на 2,5%, до 315,2 млрд рублів.
- Керівництво компанії пов’язує погіршення результатів із глибокою кризою на ринку вантажної техніки і визнає, що на початку 2026 року ознак відновлення ринку немає, а продажі вантажівок можуть скоротитися ще приблизно на 20%, що створює додаткові ризики для фінансової стабільності компанії.
4. Частка збиткових компаній у росії зросла майже до 29%.
- За підсумками січня–листопада 2025 року частка збиткових організацій у росії зросла до 28,8%, тоді як роком раніше вона становила 27,1%, свідчать дані Росстату.
- Відповідно, частка прибуткових компаній скоротилася з 72,9% до 71,2%. За офіційною статистикою, прибуток за звітний період отримали 44 900 організацій, а їхній сукупний фінансовий результат становив 32,965 трлн рублів, що на 2,7% менше, ніж торік.
- Водночас кількість компаній, які завершили період зі збитками, сягнула 18 200. Загальний обсяг збитків зріс на 8,1% і досяг 7,535 трлн рублів.
- Дані фіксують подальше погіршення фінансового стану російського корпоративного сектору на тлі уповільнення економіки, зростання боргового навантаження та падіння прибутковості бізнесу.
- Якщо тенденція збережеться, частка збиткових підприємств може й надалі зростати у 2026 році, посилюючи тиск на бюджети та банківську систему рф.
5. росія таємно відправляла мільярди доларів готівкою до Ірану для підтримки режиму аятол.
- У 2018 році москва переправила до Ірану щонайменше $2,5 млрд готівкою, обходячи американські санкції. Ключову роль у схемі, за даними розслідування, відігравав оборонний Промсвязьбанк — фінансова установа, тісно пов’язана з російським військово-промисловим комплексом.
- Лише за чотири місяці 2018 року банк здійснив щонайменше 34 поставки готівкових доларів, кожна обсягом від $57 млн до $115 млн. Загальна вага перевезених банкнот сягнула п’яти тонн.
- Логістика постачань була багаторівневою та ретельно замаскованою. Гроші спочатку доправляли залізницею з Москви до Астрахані, далі морем через Каспій — до іранського порту Амірабад, після чого знову залізницею до Тегерана.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
