1. У росії повністю зупинився Волгоградський НПЗ, що виробляє близько 5% бензину росії.
- Волгоградський нафтопереробний завод «Волгограднафтопереробка», що належить «Лукойлу», повністю зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 2 жовтня. Через пошкодження обладнання завод не працює з цієї дати.
- Волгоградський НПЗ може переробляти близько 14 млн тонн нафти на рік — приблизно 5% усієї російської нафтопереробки. У 2024 році завод переробив 13,5 млн тонн нафти та виробив близько 1,9 млн тонн бензину, 6 млн тонн дизельного пального і 700 тис. тонн мазуту.
- Це вже третя атака на підприємство цього року. Попередні удари відбулися 29 травня та 31 липня. Після них завод також зазнавав пошкоджень. Повна зупинка Волгоградського НПЗ посилює проблеми росії з виробництвом пального.
- В останні місяці удари по нафтопереробних підприємствах змусили москву обмежувати експорт бензину та дизельного пального і нарощувати імпорт нафтопродуктів.
2. росія збільшила військові витрати у 2026 році на 40% — до рекордних 17 трлн рублів.
- Військові витрати росії у 2026 році можуть досягти рекордних 17 трлн рублів ($199 млрд) — приблизно на 40% більше за початковий план. На початку 2026 року в бюджеті на війну було закладено 12,9 трлн рублів. Додаткові витрати збільшили суму майже на 4,1 трлн рублів.
- Уряд почав нарощувати авансові виплати оборонній промисловості та інші пов’язані з війною видатки після того, як у кремлі дійшли висновку, що переговори зі США не приведуть до припинення війни на прийнятних для росії умовах.
- Зростання військових витрат стало однією з причин різкого збільшення дефіциту російського бюджету. Його прогноз на 2026 рік зріс із початкових 3,8 трлн до понад 7 трлн рублів. Додаткові видатки уряд фінансує, зокрема, за рахунок внутрішніх запозичень і продажу золота.
- При цьому 17 трлн рублів майже відповідають сумі, яку росія планує витратити на оборону у 2027 році. У проєкті бюджету на наступний рік закладено 17,1 трлн рублів, у 2028-му — 16,6 трлн, а у 2029-му — 16,3 трлн рублів.
- Фактичні військові витрати росії у 2027 році також можуть перевищити запланований рівень.
3. У росії майже вчетверо зросла кількість збиткових галузей.
- За січень–липень 2026 року кількість збиткових галузей російського бізнесу зросла з трьох до 11. До вугільної промисловості, пасажирських перевезень і поштових послуг додалися металургія, деревообробка та автомобільна промисловість. Загалом кожна третя російська компанія завершила сім місяців зі збитком.
- Сукупний прибуток бізнесу за вирахуванням збитків становив 13 трлн рублів — на 16% менше, ніж роком раніше.
- Найбільше погіршився фінансовий результат металургії — на 269 млрд рублів, фінансового та страхового секторів — на 247 млрд, вугільної галузі — на 178 млрд.
- Погіршення фінансових результатів російського бізнесу відбувається в умовах дорогих кредитів, скорочення інвестицій і зростання витрат. Розширення переліку збиткових галузей посилює тиск на компанії та звужує податкову базу російського бюджету.
4. В росії інвестиції в нерухомість за рік впали на третину.
- Обсяг інвестицій у комерційну та житлову нерухомість росії за січень–вересень 2026 року скоротився на третину — до 565 млрд рублів. За дев’ять місяців інвестори уклали 168 угод, що на 28% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Однією з головних причин падіння залишається висока вартість кредитів. Середній термін окупності проєктів зріс із дев’яти до 12–15 років. Через дорогі кредити частина інвесторів віддає перевагу банківським депозитам, прибутковість яких зараз вища, ніж у вкладів у нерухомість.
- Скорочення інвестицій свідчить про погіршення умов для російського будівельного та девелоперського секторів: високі ставки роблять нові проєкти менш привабливими, а капітал дедалі дорожчим.
5. росія у п’ять разів збільшує закупівлю валюти та золота через додаткові нафтогазові доходи.
- Мінфін росії з 7 жовтня різко збільшує щоденні закупівлі іноземної валюти та золота. Обсяг операцій зросте до 12,7 млрд рублів на день проти 2,5 млрд у попередньому місяці — більш ніж у п’ять разів.
- Мінфін очікує, що додаткові нафтогазові доходи російського бюджету у жовтні становитимуть 289,46 млрд рублів. Із них 279,42 млрд рублів планують спрямувати на купівлю валюти та золота в межах бюджетного правила.
- Центробанк паралельно продаватиме валюту на внутрішньому ринку на 0,58 млрд рублів на день. Таким чином, чистий обсяг закупівель з боку держави зросте з 1,92 млрд до 12,12 млрд рублів на день — у 6,3 раза. Різке збільшення закупівель створює додатковий попит на іноземну валюту на внутрішньому ринку.
- Це може посилювати тиск на рубль, водночас слабший курс збільшує рублевий еквівалент експортної виручки та нафтогазових доходів бюджету росії.
6. російський «Росатом» приховував проблеми з підрядником на АЕС «Пакш-2» в Угорщині.
- «Росатом» непублічно готувався розірвати контракти з компанією «Оргэнергострой», яка працює над будівництвом угорської АЕС «Пакш-2», хоча публічно заявляв, що роботи йдуть за планом.
- Документи свідчать, що у 2025 році «Росатом» перерахував «Оргэнергострою» близько €57 млн авансів за роботи, які ще не були завершені. Водночас компанія заборгувала угорським субпідрядникам близько €10,6 млн.
- Після того як наприкінці 2024 року «Оргэнергострой» почав звільняти працівників на будмайданчику «Пакш-2», «Росатом» публічно запевняв, що підрядник продовжить роботу без перебоїв. Однак внутрішні документи показують, що згодом керівник «Росатома» схвалив підготовку до розірвання контрактів із компанією за всіма проєктами держкорпорації, включно з «Пакш-2».
- «Пакш-2» є одним із ключових закордонних атомних проєктів «Росатома». Виявлені документи ставлять під сумнів заяви російської держкорпорації про відсутність проблем із реалізацією проєкту в Угорщині.
7. Рідкісний рейс арктичного танкера вказує на поглиблення проблем російських НПЗ.
- Санкційний танкер «Дакар» із вантажем бензинової добавки з Китаю, ймовірно, прямує до росії Північним морським шляхом. Рідкісний арктичний рейс є ще одним сигналом проблем із постачанням пального після ударів по російських НПЗ.
- «Дакар» перевозить метил-трет-бутиловий ефір (МТБЕ), який використовують для підвищення якості бензину. За даними Kpler, вантаж завантажили в Китаї на судно «Йорик», а на початку вересня перевантажили на «Дакар» біля берегів Південної Кореї. Наразі танкер рухається на захід уздовж арктичного узбережжя росії. Судно не вказало кінцевий пункт призначення, але, ймовірно, прямує до росії.
- «Дакар» перебуває під санкціями ЄС, що ускладнює його захід у великі європейські порти. При цьому танкер не має льодового класу, хоча такі судна вже використовували Північний морський шлях у теплі місяці.
- Росія зазвичай є нетто-експортером дизельного пального та інших нафтопродуктів. Однак українські удари по НПЗ призвели до скорочення переробки та дефіциту пального, через що росія почала активніше закуповувати нафтопродукти в Азії.
- У серпні з Південної Кореї до росії доставили близько 700 тис. барелів нафтопродуктів — рекордний місячний обсяг. Ще близько 320 тис. барелів надійшло з Індії. У липні поставки з Азії перевищили 1,2 млн барелів, переважно з Індії.
- Раніше після початку повномасштабної війни щомісячні поставки нафтопродуктів до росії не перевищували 150 тис. барелів.
- Різке зростання імпорту з Азії відбулося після посилення атак на російські НПЗ та скорочення внутрішнього виробництва пального.
8. ЄС готує найбільше з 2022 року розширення санкцій проти росії.
- Посли Європейського Союзу 7 жовтня мають схвалити масштабне розширення санкційних списків проти росії — близько 1650 нових фізичних та юридичних осіб. Більшість із них пов’язані з російським військово-промисловим комплексом.
- Близько 1570 нових позицій стосуються російських компаній та фізичних осіб, пов’язаних із ВПК. Понад половина з них займається виробництвом ракет. Це буде найбільше одночасне розширення санкційних списків ЄС від початку повномасштабної війни у 2022 році.
- Запропонований Європейською службою зовнішніх дій пакет передбачає заморожування активів, заборону на поїздки до ЄС та обмеження операцій із європейськими компаніями. Після схвалення послами списки мають передати міністрам закордонних справ країн ЄС для остаточного затвердження 12 жовтня.
- Наразі в основному санкційному режимі ЄС щодо росії перебувають понад 3000 фізичних та юридичних осіб.
9. ЄС хоче обмежити право вето країн-членів щодо санкцій.
- Європейський Союз обговорює обмеження права окремих країн-членів блокувати рішення щодо санкцій, податкових порушень та прийому нових держав до ЄС. Замість обов’язкової одностайності в таких питаннях пропонується перейти до голосування кваліфікованою більшістю, заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
- За її словами, ЄС потрібні «більш оперативні механізми», які не дозволятимуть окремим урядам блокувати спільні рішення. Кос заявила: «Більше ніяких Вікторів Орбанів», маючи на увазі колишнього прем’єр-міністра Угорщини, який неодноразово використовував право вето для блокування санкцій ЄС проти росії та вимагав поступок для Будапешта.
- Окремо Кос запропонувала посилити механізми реагування на випадки, коли країни-члени відступають від принципів верховенства права, демократії та спільних цінностей ЄС. За її словами, нинішня процедура за статтею 7 Договору про ЄС є недостатньо оперативною, тому потрібні нові інструменти.
- Перехід від одностайності до кваліфікованої більшості означатиме, що окрема країна не зможе самостійно блокувати рішення ЄС, якщо його підтримуватиме необхідна кількість держав.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
