1. Українські дрони атакували підприємства в Тольятті та Таганрозі.
- У ніч на 12 вересня українські дрони атакували промислові об’єкти в російських Тольятті та Таганрозі. У містах пролунали вибухи, після ударів виникли пожежі. У Тольятті під удар потрапив хімічний завод «КуйбишевАзот». Після атаки на підприємстві спалахнула пожежа.
- «КуйбишевАзот» є одним із найбільших хімічних підприємств росії та виробляє капролактам, поліаміди, аміак, аміачну селітру, карбамід та іншу продукцію. Підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських дронів.
- У Таганрозі дрони атакували автомобільне підприємство. Після удару там також виникла пожежа. Канал Exilenova+ попередньо ідентифікував об’єкт як територію Таганрозького автомобільного заводу (ТагАЗ).
2. Внаслідок атаки українських дронів у ніч на 11 вересня повністю згорів великий логістичний хаб маркетплейсу Ozon під Саратовом.
- За супутниковими знімками, весь комплекс площею близько 100 тис. кв. метрів перетворився на вигорілі руїни. Хаб на північно-західній околиці Саратова обробляв до 900 тис. замовлень на добу та обслуговував одразу кілька регіонів. Першу чергу комплексу, одного з найбільших логістичних центрів Ozon у Поволжі, запустили лише у грудні 2024 року. У створення хабу інвестували 8 млрд рублів.
- Це вже сьомий логістичний об’єкт Ozon у росії, пошкоджений або знищений дронами з 22 серпня.
3. Експорт російської нафти та нафтопродуктів у серпні впав на 410 тис. барелів на добу.
- У серпні росія скоротила експорт нафти та нафтопродуктів до 6,44 млн барелів на добу, що на 410 тис. барелів на добу менше, ніж у липні, і на 840 тис. барелів менше, ніж роком раніше, йдеться в оцінці Міжнародного енергетичного агентства.
- Експорт сирої нафти скоротився на 330 тис. барелів на добу — до 5,18 млн барелів. Постачання нафтопродуктів зменшилися на 80 тис. барелів — до 1,26 млн барелів на добу.
- Водночас доходи росії від нафтового експорту зросли до $13,87 млрд. Це на $330 млн більше, ніж у липні, і на $320 млн більше, ніж у серпні минулого року.
- Зростання доходів Міжнародне енергетичне агентство пов'язує переважно з підвищенням світових цін на нафту та нафтопродукти. Тобто росія експортує менше сировини й пального, але поки компенсує падіння фізичних обсягів вищою ціною.
4. За перші сім місяців профіцит зовнішньої торгівлі росії зріс до $89,2 млрд - на 13,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Однак цей показник не свідчить про посилення російської економіки: країна продовжує заробляти валюту переважно на сировині, а значну частину коштів витрачає на закупівлю закордонної техніки та обладнання.
- Експорт за сім місяців становив $263,4 млрд, збільшившись на 12,4%. Мінеральні продукти, тобто передусім нафта і газ, забезпечили $146,9 млрд — понад половину всієї експортної виручки. Швидше зростали поставки металів і сільськогосподарської продукції.
- Експорт металів збільшився на 21,2%, до $48,1 млрд, а агроекспорт — на 25%, до $25,7 млрд. Імпорт за цей період зріс на 12% — до $174,2 млрд. Майже половину цієї суми становили машини та обладнання — $84,7 млрд.
- Тобто російська промисловість досі не здатна самостійно забезпечити значну частину потреб у техніці, виробничому обладнанні та технологіях.
- У результаті росія залишається вразливою моделлю економіки: продає за кордон нафту, газ, метали та продовольство, а потім витрачає значну частину отриманої валюти на імпорт обладнання.
- Зростання профіциту зовнішньої торгівлі в такій ситуації означає передусім збільшення розриву між сировинним експортом і технологічними можливостями власної промисловості.
5. Палата представників США наступного тижня проголосує за «адські санкції» проти росії.
- Палата представників США наступного тижня винесе на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти росії, який раніше підтримав Сенат 86 голосами проти 11.
- Документ передбачає можливість запровадження президентом США Дональдом Трампом 100% мит проти найбільших покупців російської нафти та природного газу, а також країн, які допомагають москві обходити санкції.
- Під удар можуть потрапити Китай, Індія та Туреччина — ключові покупці російської нафти. Запровадження 100% мит створило б для них серйозні економічні стимули скоротити закупівлі російських енергоносіїв або вимагати від москви ще більших знижок.
- Для росії це означає ризик подальшого скорочення експорту нафти й газу, втрати частини валютної виручки та посилення залежності від обмеженого кола покупців.
- Особливо болючим удар може стати для нафтових доходів бюджету, які залишаються одним із ключових джерел фінансування російських державних витрат.
- Законопроєкт також дає Вашингтону інструмент для тиску на країни, через які росія намагається обходити енергетичні санкції. Це може ускладнити москві продаж нафти, змусити збільшувати дисконти та підвищити витрати на альтернативну логістику.
- Попри опір частини конгресменів, керівництво Палати представників вирішило просувати документ, який має двопартійну підтримку та підтримку Білого дому. Автором законопроєкту був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один із найбільш послідовних прихильників України.
6. США оштрафували UBS на $125 млн за ігнорування зв’язків російського олігарха з путіним.
- Агентство з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) при Мінфіні США оштрафувало американський підрозділ швейцарського банку UBS на $125 млн за умисні порушення правил боротьби з відмиванням грошей.
- Банк не забезпечив належний контроль за понад 50 тис. валютних переказів високоризикових іноземних клієнтів на загальну суму $10 млрд.
- Одним із прикладів FinCEN назвало обслуговування російського мільярдера, ім’я якого у документі не розкривається. На лютий 2022 року компанії цього клієнта тримали в UBS понад $175 млн. Через одну з них пройшло понад $60 млн переказів, близько 75% яких були платежами третім особам, попри встановлену самим банком заборону. За даними FinCEN, мільярдер став клієнтом UBS у 2015 році та передав банку в управління близько $1,5 млрд.
- Під час перевірки UBS виявив понад сотню публікацій про його зв’язки з путіним, походження статків та можливу участь у схемах відмивання грошей. Однак співробітники банку переглянули лише перші 25 матеріалів і вирішили не класифікувати клієнта як політично значущу особу (PEP).
- FinCEN прямо вказало, що UBS знав про близькі зв’язки клієнта з путіним, але проігнорував їх під час оцінки політичних ризиків. У результаті банк роками обслуговував одного з найбагатших росіян без належного контролю за його операціями.
- У документі FinCEN ім’я мільярдера не назване. Однак опис клієнта — участь у заставних аукціонах 1990-х років, робота на високій державній посаді та отримання контролю над великим російським активом — вказує на Володимира Потаніна.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
