1. Україна завдала нового удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів центральної росії.
- У ніч на 12 грудня над Ярославлем пролунало близько семи вибухів, після чого над містом піднявся великий стовп диму. Влада області перед цим оголосила режим безпольотної небезпеки, але традиційно не надала жодної офіційної інформації про масштаби ураження.
- Ціллю українських ударних дронів став Ново-Ярославський НПЗ — один із ключових хабів з переробки нафти для російської економіки та п’ятірка найбільших нафтових заводів рф.
- Ново-Ярославський НПЗ належить компанії «Славнефть», яку майже повністю контролюють «Роснефть» і «Газпром». Завод має потужність первинної переробки 15 млн тонн нафти на рік і є одним із стратегічних об’єктів у центральній росії. Це вже не перша атака: попередній удар 1 жовтня спричинив велику пожежу, яку російським службам довелося гасити майже чотири години. Тоді було уражено установку вакуумної перегонки мазуту.
- Черговий успішний удар по ЯНОС — ще один сигнал про вразливість російської енергетичної інфраструктури. Попри посилення ППО та запровадження режимів «небезпечного неба», Україна продовжує системно знижувати переробні потужності рф, завдаючи ударів по критичних об'єктах, від яких напряму залежить російський бюджет і військова машина.
2. Доходи росії від нафти й газу у грудні впадуть до найнижчого рівня з 2020 року.
- Виручка від енергоносіїв скоротиться майже вдвічі порівняно з минулим груднем і становитиме близько 410 млрд рублів, що лише трохи вище за антирекорд серпня 2020 року.
- Прискорене падіння доходів свідчить, що російська економіка вже не витримує зростаючого тиску: нафта дешевшає, рубль зміцнюється, а експортні потоки стискаються.
- За підсумками року рф отримає приблизно 8,44 трлн рублів нафтогазових доходів — на чверть менше, ніж торік, і навіть нижче заниженого жовтневого прогнозу Мінфіну.
- Раніше російська влада розраховувала на 10,9 трлн, але швидко визнала, що план недосяжний.
- Падіння прискорюється: у листопаді доходи впали майже на 34%, у жовтні — на 26%, у вересні — на 32%. Це вже системна тенденція, яка показує, наскільки вразливою стала російська економіка на тлі санкцій, атак по нафтопереробній інфраструктурі та зменшення попиту на російську нафту.
- Нафтогазові надходження — ключове джерело грошей для російського бюджету. Їх стрімке зниження разом зі зростаючим дефіцитом змушує владу підвищувати податки й урізати цивільні видатки, фактично переносячи основний фінансовий тягар війни на населення.
- Таким чином кремль витрачає все більше на війну й безпеку, але отримує дедалі менше для її фінансування — і саме це створює стратегічну проблему, яку москва вже не здатна приховувати.
3. російські металургійні компанії опинилися у скрутному становищі та не змогли вчасно повернути великі кредити — затримки вже рахуються сотнями мільярдів рублів.
- У державному Сбербанку, що є основним кредитором галузі, підтверджують: підприємства масово звертаються по реструктуризацію боргів і просять перенести платежі.
- Формально ситуацію називають «контрольованою», але факти свідчать про серйозну системну кризу. Головні причини проблем — зміцнення рубля, висока ключова ставка та різкий розрив між реальною інфляцією й вартістю кредитів. Це робить фінансування для промисловості надто дорогим, тоді як доходи сектору падають.
- За даними Центробанку рф, проблемна заборгованість металургійних компаній зросла до 600 млрд рублів тільки за підсумками третього кварталу. На підприємства додатково тисне різке падіння попиту й цін на продукцію.
- Металургія, яка через санкції втратила західні ринки й третину довоєнного експорту, переживає найглибший спад за десятиліття. Випуск у галузі скоротився ще торік, попри військове замовлення, а у 2025 році ситуація перетворилася на обвал: у третьому кварталі виробництво впало майже на 7% рік до року, а влітку просідання перевищувало 10%.
- Фактично одна з ключових російських галузей зайшла у кризу, яку всередині країни вже порівнюють зі станом промисловості у 1990-х. Усе це свідчить, що російська економіка все гірше витримує наслідки санкцій і втрату зовнішніх ринків, а кредитна підтримка банків лише відкладає неминуче поглиблення проблем.
4. ЄС затвердив новий правовий механізм, який фактично унеможливлює повернення заморожених російських активів — навіть попри політичні маневри окремих урядів, близьких до кремля.
- Постійні представники країн ЄС переконливою більшістю схвалили модель, яка надає Єврокомісії надзвичайні повноваження щодо утримання €210 млрд російських державних активів до моменту виплати москвою репарацій Україні.
- Механізм вирішує ключову проблему: продовження санкцій кожні шість місяців більше не залежатиме від позиції окремої держави — насамперед Угорщини, яка системно блокувала або гальмувала рішення щодо росії.
- Таким чином, ризик того, що активи можуть бути розморожені й повернуті кремлю, різко знижується. Це має критичне значення з огляду на можливе використання цих коштів як забезпечення для кредитів Україні.
- У документі наголошується, що цей крок необхідний для захисту економічної безпеки ЄС та запобігання потенційним гібридним атакам з боку росії.
- Будапешт уже висловив заперечення, заявивши, що новий механізм нібито порушує норми права ЄС і ставить під сумнів нейтральність Єврокомісії.
- Попри це, Європейський Союз фактично запускає довгострокову архітектуру, яка пов’язує розморожування російських активів із виплатою репарацій Україні — вперше закріплюючи таку політичну й юридичну логіку на рівні всього Союзу.
5. США продовжили дію виключення з санкцій, яке дозволяє окремі угоди із закордонними активами «Лукойла», оскільки переговори про їх продаж знову активізувалися.
- Міністерство фінансів США видало нову ліцензію, яка дозволяє транзакції, пов’язані з переговорами про відчуження активів, до 17 січня 2026 року, йдеться у повідомленні відомства.
- Консультації щодо угоди поновилися після паузи, спричиненої Днем подяки у США. Джерела не розкривають деталей, але підтверджують, що Вашингтон прагне забезпечити контрольований вихід російської компанії з іноземних ринків.
- Минулого тижня адміністрація Дональда Трампа також продовжила окреме виключення, яке дозволяє мережам автозаправних станцій «Лукойла» за межами рф продовжувати роботу до кінця квітня 2026 року.
- «Лукойл» перебуває під блокувальними санкціями США з 22 жовтня і заявляє про намір продати всі свої іноземні активи, оцінювані у $20–24 млрд. Серед потенційних покупців — Chevron, ExxonMobil, Carlyle Group, ADNOC, IHC, інвестор Тодд Боелі та австрійський бізнесмен Бернд Бергмаєр.
- Рішення Мінфіну США фіксує: доступ «Лукойла» до будь-яких операцій за кордоном можливий лише в межах повного виходу з ринків, а санкційний тиск на російську нафтову галузь залишається жорстким і послідовним.
6. Китайські енергетичні експерти дедалі відкритіше ставлять під сумнів амбіції кремля щодо проєкту газогону «Сила Сибіру-2».
- Президент дослідницького інституту CNPC Лу Жуцюань наголошує, що подібні магістралі потребують колосальних ресурсів, величезної кількості робіт та тривалих переговорів. За його словами, реальні строки запуску становитимуть щонайменше 8–10 років, а не ті оптимістичні оцінки, якими традиційно оперує москва.
- У S&P Global Energy погоджуються: як зазначив Деніел Єрґін, хоч росія й намагається подати «Силу Сибіру-2» як гарантований мегапроєкт, фактичний графік буде значно розтягнутим — передусім через те, що Москва і Пекін досі не узгодили ключові цінові параметри.
- На початку вересня сторони підписали меморандум щодо будівництва трубопроводу довжиною 6700 км, з яких 2700 км мають пройти територією рф. Монголія в цьому проєкті розглядається як транзитний коридор для прокачки до 50 млрд кубометрів газу на рік, а контракт передбачений на 30 років.
- «Газпром» уже визнав, що поставки за «Силою Сибіру-2» будуть дешевшими за європейські, а чинний маршрут «Сила Сибіру» нібито має наростити експорт із 38 до 44 млрд кубометрів щороку.
- Фактично ж російська влада намагається видати бажане за дійсне, просуваючи проєкт, який залежить від китайських інтересів значно більше, ніж кремль готовий визнавати. А затягування переговорів і небажання Пекіна переплачувати лише підкреслюють слабкі переговорні позиції москви на тлі її енергетичної ізоляції.
7. Німеччина готує реформу системи управління активами Rosneft Deutschland, щоб адаптувати їх до посилених санкцій США.
- Уряд подав до бундестагу терміновий законопроєкт, який передбачає перехід від нинішнього режиму довірчого управління до публічно-правового трасту.
- Під контроль нового механізму перейдуть активи, зокрема частки «Роснафти» у трьох німецьких НПЗ, що забезпечують близько 12% національної переробки. Ключовим активом залишається PCK Raffinerie GmbH у Шведті. З 2022 року управління цими об’єктами здійснює Федеральне мережеве агентство (BNetzA).
- Реформа дасть змогу призначати оператором будь-яку зареєстровану у Німеччині організацію та запровадить інститут незалежного зберігача акцій. Водночас Берлін і надалі змушений буде кожні пів року узгоджувати з Мінфіном США продовження ліцензії OFAC, аби уникнути вторинних санкцій.
- Уряд ФРН визнає, що шукає постійне рішення, яке дозволить зберегти контроль над активами без потреби регулярно продовжувати американські дозволи.
8. Європейські термінали залишаються ключовою ланкою в логістиці російського ЗПГ з проєкту «Ямал», попри політичні заяви про скорочення залежності.
- Реекспортні операції не зникли — вони лише стали менш помітними, але продовжують забезпечувати доступ російського газу на зовнішні ринки.
- ЄС фактично виконує роль транзитного хабу:
- у 2021–2024 роках перевалка «Ямал ЗПГ» у бельгійському Зебрюгге та французькому Монтуре стабільно становила 0,7–0,9 млрд м³ щомісяця, забезпечуючи маршрути в Азію;
- у першій половині 2025 року через інфраструктуру ЄС уже пройшло 11,6 млрд м³ російського ЗПГ — найбільші обсяги припали на Зебрюгге (3,44 млрд м³), Дюнкерк (2,76 млрд м³), а також термінали Більбао та Gate;
- навіть менші партії з «Криогаз-Висоцк» і «Портової» продовжують знаходити «вікна» для перевалки в Іспанії та Португалії — логістичний ланцюг лишається незруйнованим.
- Попри політичний тиск і заявлені плани ЄС щодо обмеження російського ЗПГ, європейська інфраструктура й надалі залишається вбудованою у транспортну мережу «Новатеку». Повний розрив цих потоків наразі виглядає малоймовірним.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
