1. російський бізнес входить у фазу системної боргової кризи.
- У 2025 році країну накрила рекордна з початку повномасштабної війни хвиля дефолтів: одразу 48 компаній не змогли виконати зобов’язання за облігаціями та ЦФА або були змушені йти на примусову реструктуризацію. Це максимум щонайменше з 2022 року і різкий стрибок порівняно з попередніми роками.
- Ключова відмінність 2025-го — дефолтують не маргінальні гравці, а компанії, які ще нещодавно вважалися надійними: таких — 36.
- Переважна більшість кредитних подій припала на прямі дефолти, а не технічні збої, що свідчить про реальну нестачу ліквідності, а не бухгалтерські маневри.
- Причина — різке подорожчання грошей у воєнній економіці. Бізнес, який залучав борги під 13–15% до війни, у 2024–2025 роках був змушений рефінансуватися вже під 26–35%. У поєднанні з падінням платіжної дисципліни це призвело до касових розривів і лавиноподібних неплатежів.
- У 2026 році хвиля лише посилиться, а ризики остаточно змістяться від поодиноких дефолтів до системних. Російський борговий ринок дедалі більше нагадує економіки хронічно нестабільних держав, де високі ставки, стагнація та війна з’їдають бізнес швидше, ніж він встигає адаптуватися.
2. Товарообіг Фінляндії з рф скоротився майже у 8 разів.
- За даними фінської митниці, у січні–жовтні 2025 року товарообіг між Фінляндією та рф становив €925 млн — на 13% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Порівняно з 2022 роком обсяг взаємної торгівлі скоротився майже у вісім разів.
- Експорт із Фінляндії до рф зменшився на 14% — до €664 млн, імпорт — на 10%, до €261 млн. Водночас загальний зовнішній товарообіг Фінляндії зріс на 2% і досяг €124,8 млрд.
- Упродовж окремих місяців 2025 року частка рф у зовнішній торгівлі Фінляндії знижувалася до менш ніж 1%, а сама країна опустилася приблизно на 25 місце серед торговельних партнерів.
- Основу імпорту з рф нині становлять нікельні руди та металургійні напівфабрикати, тоді як енергетичний імпорт, який раніше був ключовим, практично зник.
- Попередні дані за перше півріччя 2025 року також підтверджують спад: товарообіг –18% р/р. Причини падіння — не лише санкції, а й закриття фінсько-російського кордону для комерційного руху з кінця 2023 року з міркувань безпеки.
3. Євросоюз у 2025 році різко збільшив закупівлі російських лікарських препаратів, попри війну росії проти України та чинні санкції.
- За підсумками січня–листопада 2025 року імпорт медикаментів з рф сягнув близько 30 млн євро — це максимальний показник з 2020 року і майже в півтора раза більше, ніж роком раніше.
- Основний обсяг поставок припав лише на дві країни ЄС. Словенія забезпечила близько 67% імпорту, витративши на російські ліки орієнтовно 20 млн євро. Друге місце посіла Угорщина з часткою близько 29% і закупівлями на 8,6 млн євро.
- Таким чином, саме ці держави фактично підтримали російський фармацевтичний експорт у Європі. На тлі загального обвалу торгівлі між ЄС і росією зростання експорту медикаментів виглядає показовим винятком. Окремі країни, зокрема Швеція, також наростили закупівлі, хоча в абсолютних цифрах вони залишаються незначними.
- Водночас великі економіки Євросоюзу — Німеччина та Іспанія — навпаки, суттєво скоротили імпорт російських препаратів. Загалом ці дані свідчать, що санкційний тиск на росію має нерівномірний ефект: якщо ключові товарні потоки були зруйновані, то окремі нішеві сегменти, зокрема фармацевтика, продовжують приносити російській економіці валютні надходження навіть на четвертий рік повномасштабної війни.
4. Французька судова система з початку повномасштабної війни росії проти України конфіскувала майже 1 млрд євро активів, пов’язаних із російськими олігархами та політичними елітами кремля.
- За чотири роки французькі слідчі вилучили щонайменше 973 млн євро активів, які вважаються незаконно набутими. Йдеться про вілли, банківські рахунки, фінансові інструменти та коштовності осіб, близьких до російської влади.
- Основний масив конфіскацій здійснив фінансовий підрозділ паризької прокуратури з боротьби з організованою злочинністю: понад 350 млн євро у нерухомості та майже 581 млн євро у фінансових активах.
- Понад половину цієї суми було заморожено за кордоном за запитами французьких суддів. Серед гучних справ — вилучення елітної нерухомості, пов’язаної з топменеджерами Газпромбанку та іншими представниками російського великого бізнесу.
- На острові Сен-Бартелемі у 2025 році французькі органи арештували чотири розкішні вілли та земельну ділянку, які, за даними слідства, контролював голова Газпромбанку.
- Усі арешти наразі оскаржуються в апеляційному суді Парижа. У разі підтвердження їхньої законності тимчасові арешти можуть бути перетворені на остаточну конфіскацію, а активи — продані або використані державою в суспільних інтересах.
- Масштаб вилучень демонструє, що для російських олігархів війна проти України дедалі більше обертається не лише санкціями, а й реальною втратою майна в країнах Заходу.
5. Італія вперше жорстко застосувала санкційний режим проти судна, пов’язаного з російськими портами.
- Фінансова поліція затримала в порту Бріндізі суховантаж, що вийшов з Новоросійська, за підозрою у порушенні санкцій ЄС проти росії. Арешт судна з вантажем 33 тонн чорного металу санкціонував суд Бріндізі.
- Перевірка виявила серйозні фальсифікації суднової документації — дані про стоянки та операції з вантажем були змінені. Аналіз навігаційної системи показав, що судно перебувало в підсанкційному порту Новоросійськ у середині листопада 2025 року та здійснювало там заборонені вантажні операції.
- Йдеться про судно HIZIR REIS під прапором Тувалу, яке, за даними трекінгових сервісів, перед заходом до Італії знову відвідувало російський порт.
6. На Кіпрі глава адміністрації президента пішов у відставку через обхід санкцій.
- Глава адміністрації президента Кіпру Хараламбос Хараламбус подав у відставку після появи анонімного відео, на якому нібито обговорюють корупційні схеми, зокрема обхід санкцій ЄС в інтересах росіян.
- У записі також згадуються тіньове фінансування виборчих кампаній та неформальний доступ бізнесу до президента і його родини.
- Сам Хараламбус заявив, що став жертвою «скоординованої кампанії», але вирішив піти, щоб не створювати «тіні сумнівів» щодо доброчесності влади.
- Скандал на Кіпрі демонструє, що російські капітали дедалі частіше стають для європейських країн політичним і репутаційним тягарем — навіть у традиційно «комфортних» юрисдикціях.
