1. Українські дрони вранці 21 вересня атакували Уфу в Башкортостані.
- Місцеві жителі повідомляли про вибухи в північній частині міста, де розташований великий нафтопереробний комплекс «Башнафти». Над промисловою зоною після атаки з'явився стовп чорного диму.
- Уфимський нафтопереробний комплекс «Башнафти» об'єднує три НПЗ - «Уфанефтехим», «Новойл» та Уфімський НПЗ із сумарною потужністю близько 23,5 млн тонн нафти на рік.
2. Продажі дизелю на російській біржі за тиждень впали на 30% через зупинку трьох НПЗ.
- Скорочення виробництва нафтопродуктів в росії після зупинки трьох НПЗ призвело до різкого падіння біржових продажів дизельного пального на російській біржі. Йдеться про зупинку переробки на Саратовському, Сизранському і Ярославському НПЗ, які нещодавно були атаковані українськими дронами.
- Обсяги гуртового продажу бензину А-95 та літнього дизельного пального на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі за 14-18 вересня скоротилися на 10,4% та 29,0% відповідно, якщо порівнювати з попереднім тижнем.
- Продажі бензину А-92 зросли на 1,3%. Водночас його середній обсяг реалізації на біржових торгах цього тижня становив 7,32 тис. т за торгову сесію, що на 13% менше, ніж у серпні.
- Гуртові продажі А-95 у середньому становили 4,03 тис. т за сесію, що на 25% нижче за середньодобові показники серпня. Середній обсяг продажів літнього дизельного пального 14–18 вересня знизився до 15,86 тис. т за сесію проти 40,14 тис. т у серпні та 22–24 тис. т за сесію впродовж перших двох тижнів вересня.
3. У московських аеропортах через масштабну атаку безпілотників затримали або скасували понад 400 рейсів.
- У Шереметьєво до дванадцятої години в неділю скасували понад 30 рейсів, ще понад 240 затримувалися на приліт і виліт. Частину літаків перенаправляли до Нижнього Новгорода, Казані, Чебоксар і Санкт-Петербурга.
- У Внуково скасували 11 рейсів і затримали 129, у Домодєдово один рейс скасували та 27 затримали. У Жуковському скасували два рейси та затримали ще сім.
- Перебої торкнулися як внутрішніх, так і міжнародних рейсів, зокрема до Анталії, Стамбула, Шарм-ель-Шейха, Каїра, Єревана, Мінська та Алматы. Масові скасування та затримки означають додаткові витрати й фінансові втрати для авіакомпаній через зірвані рейси, перенаправлення літаків і вимушене обслуговування пасажирів.
4. росія планує різко збільшити виробництво ударних безпілотників в Татарстані.
- На заводі «Алабуга-Волокно» до 2027 року планують запустити нову виробничу лінію, а до 2029-го збільшити випуск авіаційного вуглецевого волокна на 500 тонн на рік (вуглецеве волокно - це стратегічно важливий матеріал для виробництва корпусів дронів).
- За попередніми оцінками, додатковий обсяг може забезпечити виробництво до 28 тис. ударних безпілотників на рік — на 78% більше.
- Паралельно в «Алабузі» будують підземні виробничі приміщення. За даними Dnipro Osint, площа споруд уже досягла 42 тис. кв. м. Будівництво, ймовірно, почалося після перших українських ударів по підприємству.
- росія одночасно намагається збільшити виробничі потужності для ударних дронів і захистити їх від українських атак, переносячи частину виробництва під землю.
5. Закритий документ російського уряду розкрив масштабний план поглиблення співпраці росії та Ірану у фінансовій, енергетичній, ядерній, авіаційній і транспортній сферах на 2024–2026 роки.
- 44-сторінній документ із грифом «Для службового користування» затвердили 2 вересня 2024 року. росія та Іран планували збільшити частку двосторонньої торгівлі в національних валютах з 68% у 2024 році до 71% у 2026-му, розширити власні фінансові системи та використовувати цифрові валюти центральних банків для транскордонних розрахунків.
- План також передбачає участь «Росатома» в роботі АЕС «Бушер», співпрацю в розробці іранських нафтових і газових родовищ, а також створення в Ірані виробництва окремих деталей для російських літаків.
- Окремі проєкти стосуються залізничного маршруту Рашт–Астара, логістичної інфраструктури, ІТ, телекомунікацій і медіа.
- Документ свідчить про спробу росії та Ірану створити довгострокові економічні й фінансові зв’язки, менш залежні від західної інфраструктури та санкцій. Водночас частина передбачених проєктів ще не має підтвердженого статусу реалізації.
6. Кілька закордонних нафтопереробних заводів «Лукойла» скоротили виробництво або зупинилися через невизначеність із продажем активів компанії.
- Американський фонд Carlyle близько року веде переговори про купівлю активів «Лукойла» у 17 країнах вартістю близько $20 млрд. На початку 2026 року сторони досягли домовленості, яку схвалив OFAC, однак угода зависла в адміністрації Дональда Трампа через погодження між Радою нацбезпеки, Держдепартаментом і Мінфіном США.
- Зокрема, румунський НПЗ Petrotel не працює після планового ремонту. За оцінкою учасника переговорів, завершення угоди дозволило б повернути в роботу додаткові потужності переробки на 100–150 тис. барелів на добу.
- OFAC при цьому продовжує ліцензії, які дозволяють роботу підприємств «Лукойла».
7. Індійські нафтопереробні заводи можуть скоротити закупівлі російської нафти через загрозу нових мит США.
- Виробники вже почали шукати альтернативні вантажі для поставок у листопаді. росія залишається головним постачальником нафти до Індії: близько 40% імпорту країни у 2026 році припадає на російську нафту. У вересні поставки можуть становити близько 1,9 млн барелів на добу — понад 35% імпорту та найнижчий показник із квітня.
- Новий закон США дозволяє президенту запроваджувати мита до 100% на товари країн, які купують російську енергію. Індія вже стежить за тим, чи застосує Вашингтон ці заходи також проти Китаю.
- Водночас швидко замінити російські обсяги буде складно через високі ціни на нафту та обмежену доступність альтернативних поставок. Попит Індії на нафту також зростає, а імпорт може досягти рекордних 5,4 млн барелів на добу.
8. Угорщина просить США звільнити її від можливих санкцій за закупівлю російської нафти на перехідний період.
- Голова парламентського комітету із закордонних справ Угорщини Мартон Хайду заявив, що звернувся з таким проханням під час зустрічі з представниками Республіканської та Демократичної партій США.
- Новий уряд Петера Мадяра заявляв про намір відмовитися від російського газу та диверсифікувати імпорт нафти, однак країна залишається залежною від російських енергоресурсів.
- У листопаді 2025 року угорська влада отримала від США виняток із санкцій щодо закупівлі російської енергії. Тепер Будапешт намагається зберегти його на перехідний період.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
