1. Чергова атака українських дронів на Куйбишевський нафтопереробний завод «Роснафти» у Самарі.
- В ніч на 22 вересня у районі підприємства пролунали вибухи, після атаки очевидці повідомили про сильну пожежу.
- Попередньо, міг бути уражений один із технологічних блоків первинної переробки нафти. Куйбишевський НПЗ має потужність близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас та інші нафтопродукти.
2. Московський НПЗ «Газпромнафти» повністю зупинив переробку нафти після атаки українських дронів у неділю.
- Унаслідок влучання безпілотників загорілися обидві установки первинної переробки заводу — АВТ-6 потужністю 21,4 тис. тонн на добу та комбінована установка ЄВРО+ потужністю 18,8 тис. тонн. Разом вони забезпечують 100% потужностей первинної переробки НПЗ.
- З 21 вересня на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі не виставлялися оптові партії нафтопродуктів Московського НПЗ.
- Московський НПЗ потужністю 14 млн тонн нафти на рік став уже п'ятим російським НПЗ, який у вересні зупинив випуск пального через атаки дронів. Раніше зупинилися Ярославський, Рязанський, Сизранський і Саратовський НПЗ із сумарною потужністю понад 15 млн тонн на рік.
3. російська влада скорочує цивільні видатки бюджету, щоб забезпечити фінансування війни проти України та стримати зростання дефіциту.
- Мінфін росії скоротив витрати за цивільними статтями приблизно на третину. У регіонах також поставили завдання скоротити штат бюджетників і державних службовців на 15%.
- Під час планування бюджету на 2026 рік російська влада розраховувала зменшити дефіцит із 5,7 трлн рублів у 2025 році до 3,7 трлн рублів, або 1,6% ВВП. Для цього підвищили ПДВ і податки для малого бізнесу.
- Однак уже за підсумками січня–серпня дефіцит федерального бюджету досяг 5,8 трлн рублів, або 2,5% ВВП. До кінця року він, як очікується, перевищить запланований показник, хоча влада розраховує втримати його в межах 3% ВВП.
- Зростання бюджетної діри змушує російську владу переносити цивільні витрати та спрямовувати дедалі більше ресурсів на військові потреби.
4. росія переобладнує балтійські та арктичні термінали для експорту зерна після ударів по чорноморських портах.
- росія почала переобладнувати термінали з перевалки добрив, вугілля та інших вантажів у Балтійському й Арктичному портах для експорту зерна, який раніше переважно проходив через Чорне море. У попередньому експортному сезоні майже 90% морських поставок російського зерна припадало на чорноморські порти.
- Після ударів українських дронів російські компанії почали перенаправляти вантажі на Балтику та в Арктику. У порту Усть-Луга термінал Ultramar, який спеціалізується на мінеральних добривах і має заявлену потужність 37 млн тонн на рік, почав приймати зерно. На нього перенаправляють вантажі найбільшого російського зернотрейдера Demetra. У вересні заявки на залізничні перевезення зерна до Ultramar становили близько 260 тис. тонн.
- У Санкт-Петербурзі з зерном також почали працювати термінали Modul і БСМЗ. російська залізниця надала пріоритет перевезенням зерна до Балтики та Арктики, які вже отримують державні субсидії.
- У Мурманську готують до роботи з зерном незамерзаючий порт, здатний приймати судна класу Panamax. Першу партію на 40 тис. тонн уже погоджено до перевезення залізницею зі Ставропольського краю.
- Водночас можливості нових маршрутів значно менші за потужності чорноморських портів. За оцінками, балтійські термінали можуть перевалювати 2–7 млн тонн зерна проти понад 60 млн тонн на півдні росії.
- Експорт російського зерна в липні–серпні скоротився на 31% — до 4,4 млн тонн. У вересні поставки можуть впасти вдвічі, до 2,45 млн тонн, що посилює надлишок зерна у російських фермерів.
5. Через мережу підставних компаній росія провела через міжнародні банки $6,9 млрд.
- Підтримувана кремлем російська фінтех-компанія A7 використала мережу підставних компаній і масштабну схему підробки документів, щоб провести через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд.
- Сотні тисяч внутрішніх документів A7 показують, що компанія використовувала традиційні схеми відмивання коштів і підроблені рахунки-фактури для проведення платежів через банки, підключені до SWIFT. Серед них Standard Chartered, Citigroup, Deutsche Bank, DBS, JPMorgan Chase та найбільший банк ОАЕ First Abu Dhabi.
- Лише через рахунки в Standard Chartered у Гонконгу з кінця 2024 року до серпня 2025-го пройшло $1,1 млрд, через DBS — $273 млн, а клієнти Citigroup отримали $74 млн.
- Через рахунки 17 організацій у First Abu Dhabi A7 провела понад $1,8 млрд вихідних платежів. Було виявлено докази використання щонайменше 100 підставних компаній, ще понад 100 подібних структур згадуються в документах. Більшість із них були фіктивними компаніями, контрольованими A7, а значна частина коштів зрештою надходила на рахунки в Китаї.
- Схема використовувалася не лише для звичайних комерційних платежів. В одному з випадків співробітники A7 обговорювали платіж на $510 тис. за 500 приладів нічного бачення для російського клієнта. Щоб пройти банківську перевірку, вони підготували документи, в яких товар називався загартованим склом, а потім розглядали варіант зазначити взуття.
- A7 також мала базу з тисячами фірмових печаток і давала підставним компаніям інструкції щодо зміни митних кодів, описів товарів, покупців та деталей доставки, щоб приховати російське походження платежів.
- Компанію A7 створили в росії та Киргизстані за участю молдовського олігарха Ілана Шора та за підтримки державного Промсвязьбанку, який має тісні зв'язки з російською оборонною промисловістю. Кремль позиціонував A7 як альтернативу західній платіжній інфраструктурі після відключення російських банків від SWIFT.
6. росія використовує західні технології для вербування іноземців на війну.
- Російська мережа вербування іноземців для участі у війні проти України використовує західні цифрові платформи, рекламні системи та технології штучного інтелекту.
- Дослідники виявили 89 сайтів, сім акаунтів у соціальних мережах і 39 акаунтів або каналів у месенджерах, пов'язаних із вербуванням. Мережа націлена на молодих чоловіків з Африки, Азії та Білорусі, яким пропонують роботу в росії під виглядом вакансій у будівництві, охороні, кіноіндустрії або допомоги з оформленням віз.
- В окремих оголошеннях потенційним новобранцям обіцяли $15 тис. після підписання контракту та $3 тис. щомісячної зарплати. Частину реклами розміщували через Facebook, а пошукові запити Google спрямовували користувачів на сайти, які фактично використовувалися для військового вербування.
- Операція також спиралася на західну технологічну інфраструктуру. Один із основних рекрутингових брендів розміщувався на сервері в Амстердамі, сайти створювалися за допомогою інструментів штучного інтелекту американських і шведських компаній, а програмне забезпечення австрійської компанії збирало персональні дані людей, які заповнювали анкети. Ця інформація надалі передавалася до росії.
- Meta вже видалила понад 300 рекламних кампаній, пов'язаних із такими рекрутерами, повідомив Code for Africa. Google заявив, що активно розслідує наведені у звіті факти та вживатиме заходів у разі виявлення порушень.
- За оцінками українських чиновників, для участі у війні на боці росії було завербовано від 1700 до 1800 громадян із 36 африканських країн. Москва заперечує організоване вербування та стверджує, що іноземці вступають до російської армії добровільно.
7. Китай у серпні різко збільшив закупівлі російської нафти, компенсуючи скорочення поставок із Близького Сходу.
- Імпорт із росії досяг 11,2 млн тонн, або 2,64 млн барелів на добу, що на 41% більше, ніж роком раніше, і на 23% перевищує липневий показник.
- Лише морські поставки російської нафти до Китаю зросли до 1,68 млн барелів на добу проти 1,4 млн у липні — це максимум із березня. Ще близько 1 млн барелів на добу росія постачає Китаю трубопроводами. Найбільше скоротилися поставки з Саудівської Аравії. На цьому тлі російська нафта стала одним із ключових джерел заміщення дефіцитних обсягів для китайських нафтопереробників.
- Зростання попиту вже підняло ціну російської ESPO вище $120 за барель — вперше з квітня, а премія цього сорту до Brent досягла $20–30 за барель.
- Китай також збільшив закупівлі через Малайзію — до 620 тис. барелів на добу, на 74% більше, ніж у липні. Поставки з Індонезії становили близько 730 тис. барелів на добу, на 16% більше в річному вимірі.
- Зростання закупівель російської нафти відбувається на тлі перебоїв із постачанням нафти з Близького Сходу через війну та обмеження судноплавства в районі Ормузької протоки.
- Водночас Китай намагається диверсифікувати імпорт: державна Sinopec заявила про намір збільшувати закупівлі з Бразилії та Африки.
8. Після нового санкційного закону США путін передав російській компанії актив американського холдингу.
- путін передав у тимчасове управління російській компанії H&N 100% часток ТОВ «Аптар Владимир», яке належить американському холдингу AptarGroup. Указ підписали 21 вересня — через два дні після підписання президентом США Дональдом Трампом нового закону про санкції проти росії.
- H&N об'єднує колишні російські активи Danone. Її очолює Якуб Закрієв, племінник глави Чечні Рамзана Кадирова. «Аптар Владимир» виробляє пластикові кришки, ковпачки та дозатори для харчової, косметичної та фармацевтичної промисловості. У 2025 році підприємство отримало 1,75 млрд рублів виручки та 537 млн рублів чистого прибутку.
- Завод належить французькій Aptar Europe Holding, яка входить до американської AptarGroup. Американський холдинг працює більш ніж у 20 країнах, а його продажі у 2025 році становили близько $3,8 млрд.
- Це черговий випадок передачі російським структурам активів західних компаній. 17 вересня у тимчасове управління також передали активи Auchan, Nestle, FM Logistics і «Лемана ПРО» (колишня Leroy Merlin).
9. ЄС може зняти санкції з Усманова та Фрідмана в обмін на продовження обмежень проти 3000 російських осіб і компаній.
- Країни ЄС розглядають угоду, яка передбачає зняття санкцій з російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова та російського бізнесмена Михайла Фрідмана в обмін на продовження обмежень проти близько 3000 інших російських фізичних та юридичних осіб.
- Посли країн ЄС погодили запропонований пакет, однак станом на 21 вересня остаточного схвалення всіх урядів не було. Зокрема, Латвія не погодилася підтримати домовленість.
- За пропозицією, санкції проти інших російських осіб і компаній продовжать одразу на три роки — значно довше за звичайні шість або 12 місяців. Франція разом зі Словаччиною виступила за виключення Усманова із санкційного списку.
- Після цього Люксембург зажадав аналогічного рішення щодо Фрідмана.
- Проти можливого зняття санкцій виступають Україна та низка країн ЄС, зокрема держави Балтії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що виключення Усманова та Фрідмана зі списку є неприйнятним.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
