1. Позиції росії на глобальному газовому ринку продовжують стрімко слабшати.
- У 2025 році Норвегія вперше обійшла росію за обсягами експорту трубопровідного газу, фактично позбавивши «Газпром» статусу світового лідера.
- Згідно зі звітом та даними Міжнародного газового союзу, Норвегія у 2025 році експортувала трубопроводами 108,6 млрд кубометрів газу, тоді як росія — лише 103,5 млрд кубометрів.
- Для кремля це символічний і стратегічний удар: ще два десятиліття тому росія домінувала на європейському ринку, а тепер її експортні обсяги впали більш ніж удвічі порівняно з 2005 роком.
- Ключовою причиною деградації російського газового експорту став фактичний розрив енергетичних відносин із Європою після повномасштабного вторгнення в Україну. «Газпром» втратив найбільш прибутковий ринок збуту, а спроби переорієнтації на Азію поки не компенсують цих втрат.
- Особливо показовою є залежність москви від Китаю. Проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2», який кремль роками подає як альтернативу європейському напрямку, досі не погоджений. Пекін використовує ослаблення позицій росії для посилення власних переговорних позицій, домагаючись максимально вигідних умов і не поспішаючи рятувати російський газовий сектор.
- У результаті росія поступово втрачає не лише доходи, а й енергетичний вплив, який десятиліттями використовувався як інструмент політичного тиску на Європу.
2. Міжнародні автоперевезення в росії стрімко втрачають прибутковість.
- За підсумками першого кварталу 2026 року кожна вантажівка, що працює на міжнародних маршрутах, у середньому приносила 108 тис. рублів чистого збитку на місяць.
- Для порівняння: у 2023 році одна фура забезпечувала близько 236 тис. рублів прибутку. Виручка на один автомобіль виявилася на 7% нижчою, ніж три роки тому, а рентабельність міжнародних перевезень різко просіла.
- Проблеми галузі пов’язані зі скороченням імпортно-експортних потоків, високими кредитними ставками, подорожчанням обслуговування техніки та дефіцитом запчастин через санкції.
- У результаті навіть великі транспортні компанії дедалі частіше працюють у мінус.
- Криза в логістиці стає ще одним сигналом погіршення стану російської економіки: після втрати частини західних ринків і ускладнення міжнародних розрахунків транспортний сектор втрачає один із ключових драйверів доходів.
3. кремль змушений переходити до розпродажу державних активів.
- Влада рф планує продати майже чверть акцій авіакомпанії Аэрофлот, аби частково закрити масштабний дефіцит бюджету. Росимущество оголосило про підготовку продажу 23,76% акцій «Аэрофлота», що становить приблизно третину державного пакета.
- Наразі державі належить 73,8% компанії. Продаж планують провести через біржу, де вже торгується близько чверті акцій перевізника.
- Продаж частки однієї з найбільших державних компаній свідчить про те, що резерви для фінансування війни поступово скорочуються.
- Показово й те, що ринкова капіталізація «Аэрофлота» нині становить лише близько $2,6 млрд — у рази менше, ніж у великих міжнародних авіаперевізників.
- Санкції, ізоляція російської авіації, дефіцит запчастин та обмеження на міжнародні польоти продовжують тиснути на галузь, змушуючи російську владу фактично розпродавати активи для латання бюджетних дір.
4. Європейський Союз тимчасово скасує мита на частину азотних добрив через кризу навколо Ормузької протоки.
- Послаблення принципово не поширюватимуться на росію та білорусь. Рішення стало реакцією на різке зростання світових цін після майже повного блокування одного з ключових маршрутів глобальної торгівлі добривами.
- ЄС на рік призупинить мита на імпорт карбаміду, аміаку та інших азотних добрив із низки країн, щоб частково знизити тиск на європейських фермерів. Через Ормузьку протоку проходить близько третини світової торгівлі добривами, тому перебої з поставками вже спричинили стрибок цін на глобальному ринку.
- Водночас Брюссель окремо підкреслив, що нові пільги не стосуються російських і білоруських постачальників. Навіть на тлі ризиків для продовольчої безпеки та дефіциту добрив ЄС не готовий послаблювати торговельний тиск на російську економіку.
- У 2024 році Євросоюз імпортував близько 2 млн тонн аміаку, 5,9 млн тонн карбаміду та 6,7 млн тонн азотних добрив і сумішей. Хоча пряма залежність ЄС від Близького Сходу обмежена, криза в Ормузькій протоці вже впливає на весь світовий ринок і посилює конкуренцію за поставки.
- Для росії ситуація виглядає особливо неприємною, оскільки добрива залишаються одним із небагатьох секторів, де москва все ще зберігала стабільні експортні доходи попри санкції.
- Тепер навіть в умовах глобального дефіциту Європа намагається шукати альтернативних постачальників, щоб не посилювати залежність від російського експорту.
5. Єврокомісія запропонувала тимчасове пом’якшення антиросійського санкційного режиму щодо китайської компанії Yangzhou Yangjie Electronic.
- Компанія потрапила до 20-го пакета санкцій ЄС через постачання компонентів, пов’язаних із російською військовою машиною. Брюссель пропонує дозволити європейським компаніям ще протягом дев’яти місяців вести справи з китайським виробником чипів, щоб уникнути перебоїв у постачанні для автомобільної промисловості ЄС.
- Йдеться насамперед про час, необхідний для пошуку альтернативних постачальників. У Єврокомісії прямо визнали, що продукція Yangzhou Yangjie Electronic була виявлена в російських безпілотниках і керованих авіабомбах, які армія рф використовує у війні проти України. Саме через це компанію внесли до санкційного списку.
- Ситуація вкотре демонструє критичну залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки та китайських технологічних компонентів.
- Попри заяви кремля про «технологічний суверенітет», російська оборонна промисловість залишається неспроможною самостійно виробляти значну частину сучасної мікроелектроніки для дронів, ракет і систем наведення.
- Водночас дискусія всередині ЄС показує і складність санкційного тиску: європейська промисловість сама частково залежить від китайських ланцюгів постачання.
- Проте навіть із тимчасовим винятком компанія залишається під санкціями через допомогу російській військовій агресії.
6. У Нідерландах правоохоронці завдали удару по інфраструктурі, пов’язаній із діяльністю рф у кіберпросторі.
- Слідча служба Міністерства фінансів Нідерландів провела масштабну операцію у справі про порушення санкцій ЄС, заарештувавши двох підозрюваних та вилучивши понад 800 серверів.
- У межах розслідування були затримані 57-річний чоловік з Амстердама та 39-річний підозрюваний. Обшуки відбулися у трьох комерційних приміщеннях і двох дата-центрах. Слідчі вилучили серверне обладнання, документи, ноутбуки та мобільні телефони.
- У центрі справи опинилася хостингова компанія Stark Industries, створена 10 лютого 2022 року — незадовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну. 20 травня 2025 року компанію внесли до санкційного списку ЄС.
- За даними нідерландської слідчої служби, після введення санкцій значну частину інфраструктури Stark Industries передали новоствореній компанії у Нідерландах, що може свідчити про спробу обходу європейських обмежень.
- Слідчі заявляють, що хостинг-провайдер підтримував діяльність рф, спрямовану на підрив демократії та безпеки. Ідеться про черговий приклад того, як російські структури та пов’язані з ними мережі намагаються використовувати європейську цифрову інфраструктуру для кіберактивності, інформаційних операцій та обходу санкцій.
- Вилучення сотень серверів може суттєво вдарити по інфраструктурі, яку використовували для підтримки російських операцій у Європі, а сама справа підкреслює посилення уваги європейських спецслужб до схем технологічного та фінансового обходу санкцій рф.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
